Заяви щодо економічних суперечок, які іноді претендують на сенсаційність, при ближчому розгляді часто виявляються не більш ніж вигадкою. Це стосується і дискусій, які виникають час від часу з приводу Запорізького алюмінієвого комбінату, а конкретно — щодо виконання зобов'язань із рефінансування кредиту, виділеного Укрексімбанком на спорудження тут фольгопрокатного виробництва, що стали однією з умов продажу 68,01 відсотка акцій ЗАлКу. Спробуємо хоча б коротко дослідити наявну документальну базу з цього питання, врахувати думки фахівців та розібратися з обставинами надання горезвісного кредиту.

Про надзавдання нової влади: створити в Україні цивілізовану ринкову систему, інтегровану в світову економіку, не раз говорив Президент Віктор Ющенко. Заявляв він про це як перед вітчизняними, так і перед зарубіжними інвесторами. Прислухаючись до цих заяв, Європейський Союз виокремив для себе пріоритети співробітництва з Україною. Чи не найпершим з-поміж них в ЄС вважають транспортну сферу. Підтвердженням цьому є, зокрема, слова генерального директора з питань транспорту та енергетики Європейського Союзу Франсуа Ламурьо. Під час підписання в Києві угоди щодо розширення співробітництва в галузі цивільної авіації він зазначив: «Це саме та галузь, де співробітництво просувається особливо успішно».

Днями Міжнародна фінансова корпорація (МФК), яка є інвестиційним підрозділом групи Світового банку, надала 45 мільйонів доларів у вигляді кредитів двом енергорозподільчим компаніям в Україні — AES Київобленерго та AES Рівненерго. Ці компанії разом обслуговують 1,2 мільйона споживачів, постачаючи енергію в Київську область, окрім столиці, та північно-західний регіон країни. Що ж до AES, яка є основний акціонером обох компаній, то дохід цієї лідируючої глобальної енергетичної компанії (США) у минулому році становив 9,5 мільярда доларів.

Щорічну економію у 100 тисяч гривень дає Смілянському машинобудівному заводу впровадження у виробництво унікальних оборонних технологій, які використовують у ракетобудівній галузі. «Задіяні по конверсії горизонтально-давильні верстати, з підприємств оборонки Росії дозволяють нам виробляти діжі від 40 до 330 літрів за тією ж технологією, за якою виготовляються й ковпаки для головок ракет. Усе це робиться шляхом ротаційної витяжки із суцільного листа металу, а не з'єднуванням кількох листів, як це було раніше», — розповідає «Україні молодій» голова правління, генеральний директор ВАТ «Сміламаш» Анатолій Шпак, який працює на цьому підприємстві 43 роки, з них 22 роки — на посаді керівника.

Нелегальне завезення в Україну чотирьох тисяч тонн хімічних відходів першого ступеня небезпечності набуло вже міжнародного розголосу. Їх звозили до Угорщини з усієї Європи, там упаковували і під виглядом сировини для автомобільної промисловості доставляли на Закарпаття. Генпрокурор Святослав Піскун заявив, що до цієї екологічної афери причетне велике коло осіб, у тому числі й колишнє керівництво області.

Минулого тижня в Україні перебувала делегація журналістів із провідних британських видань. Щоб ознайомитися з економічною та політичною ситуацією в Україні, своїх представників до нас відкомандирували такі впливові англійські видання, як «Mail on Sunday», «The Independent», «The Times», «The Observer», «The Daily Telеgraph», «The Bussiness» тощо. Поїздку та знайомство з Україною організували міжнародний холдинг «Midland Resources» і ВАТ «Запоріжсталь».

Навіть ветерани підвищення цін, у яких за останні роки поступово перетворилися всі пересічні донеччани, здригнулися після сесії міськради, яка проголосувала за зміну комунальних тарифів. Більшістю голосів донецькі депутати прийняли рішення про суттєве підвищення розцінок на комунальні послуги з 1 серпня. Приміром, ціна за гарячу воду збільшилась майже наполовину (46 відсотків) і становить 17 гривень 24 копійки з людини щомісяця.

У найбільшому книжковому магазині Житомира «Знання» нещодавно знову з'явився портрет екс-Президента України Леоніда Кучми, правда, тепер його значно уцінили. Раніше зображення «гаранта» коштувало не багато не мало 25 гривень, тепер — усього 10 гривень. Сам портрет, не побоюсь цього слова, є досить унікальним, адже він лишився один, та й вигляд у нього такий, ніби його переховували не один десяток років. За словами продавців, неохайний вигляд екс-Президента легко пояснюється.

У червні минуло 108 років від дня народження відомого всьому світу теоретика космонавтики Юрія Кондратюка. А наприкінці 70-х років минулого століття над встановленням його особистості працювала спеціальна комісія Академії наук України.
Нині здається неймовірним, але ще на початку шістдесятих років минулого століття, коли вже на повну потужнiсть відбувалось освоєння Космосу, ім'я Юрія Кондратюка з ним зв'язували далеко не всі. Дружина і дочка латиського інженера Фрідріха Цандера, котрий створив перший ракетний двигун, наприклад, були категорично проти того, щоб прізвище «якогось Кондратюка» стояло поруч із відомими прізвищами Кибальчича, Ціолковського і Цандера. Свій протест вони направили в Російську академію наук, де збиралися видавати збірник наукових статей цих учених під назвою «Піонери ракетної техніки...». Деякі вчені зайняли позицію родини Цандера, і РАН змушена була провести власне розслідування, удавшись до послуг Інституту криміналістики. На підставі наданих фотографій і зразків почерку криміналісти зробили висновок, що Георгій (Юрій) Кондратюк з Луцька справді не має відношення до космонавтики.
Але хто ж ховався і чому під чужими документами? На рахунок цього існує безліч версій. Завідувач науково-дослідним сектором Полтавського музею авіації і космонавтики Сильвестр Гордійович Шафарчук судить про це на підставі документів і свідчень родичів людини, котра назавжди ввійшла в історію космонавтики як Юрій Кондратюк.

Мій знайомий лікар швидкої допомоги, який пропрацював у ній майже тридцять років, нині, себто за часів незалежності, називає «швидку» «кісткою, яку кинули голодним хворим». «Ми — в усі дірки затичка. Де недодивився дільничний терапевт, педіатр, де якого бомжа «загубили», де в кого труби з похмілля горять — на все рада одна: «швидка допомога», — розповiдає Олексій Ігнатенко. — Якщо подумати, то власне медичних послуг ми надаємо дуже мало — більше перевозимо пенсіонерів та п'яниць розбуркуємо. Але ж не виїхати не маємо права — бо ж «швидка»! Остання інстанція!»