Бог, як відомо, любить трійцю. І ось у дверях Київського управління боротьби з організованою злочинністю нарешті з'явилася могутня фігура колишнього Прем'єр-міністра й невдалого кандидата у президенти Віктора Януковича — після третього виклику нинішній опозиціонер таки вшанував правоохоронців своїм візитом. Незважаючи на те, що в УБОЗі Віктору Федоровичу довелося провести аж три години, вийшов він охочий до спiлкування й мужньо витримав ще й журналістський «допит».

На бідолашний мозок об'єднаного і полум'яного соціал-демократа Нестора Шуфрича звалилося нове випробування. Тепер стукнутій у дитинстві після польоту з коляски і струшеній ударами об бетонну підлогу ужгородської лікарні «сірій речовині» нардепа доведеться напружено мізкувати над тим, як виплутатися з нової халепи. Як повідомляє Управління боротьби з організованою злочинністю УМВС, прокуратурою Черкаської області порушено кримінальну справу за фактом «перешкоджання підкупом вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним народним депутатом України у 2002 році під час проведення виборів народного депутата України у виборчому окрузі N 201, що вплинуло на результати голосування».

Заступник київського міського голови Володимир Яловий готовий стати наступником свого нинішнього шефа Олександра Омельченка. Принаймні він заявив про свою готовність позмагатися на мерських виборах наступного року. «Я відчуваю себе одним із найбільш підготовлених кандидатів на посаду мера міста Києва, — цитує Ялового УНІАН. — І, залежно від того, якою надалі буде позиція партії «Єдність» (після переходу Омельченка до «Народного союзу «Наша Україна» Яловий є в.о. голови «Єдності». — Авт.), позиція мера Києва Омельченка, буде вирішуватися це питання».

Призначений днями в.о.гендиректора ВАТ «Укртранснафта» Олександр Тодійчук заявив, що за місяць представить уряду план розвитку цієї компанії. Основні проблеми, які потребують негайного вирішення, на думку керівника «Укртранснафти», є спад обсягів транспортування нафтотранспортною системою України та уповільнення диверсифікаційних проектів, цитує прес-служба Української народної партії, членом якої є пан Тодійчук.

Наприкінці минулого тижня в Іспанії затримали трьох українців, яких підозрюють у відмиванні грошей. Більше того, як повідомила іспанська газета «Ель Мундо», посилаючись на Головне управління Цивільної гвардії (жандармерії) Іспанії, ця трійця пов'язана з українськими політиками із так званого «донецького клану». За даними жандармерії, затримані входили до злочинного угруповання, яке називають «Криворізьким». Усього, як сказано в повідомленні жандармерії, під час поліцейської операції «Червоний мармур» затримано 13 осіб, зокрема дев'ятеро іспанців, які «допомагали громадянам України і Росії вкладати відмиті злочинні гроші в нерухомість на курортному середземноморському узбережжі Іспанії».

З вечора 6 червня по 8 червня триває офіційний візит Президента України до нашого сусіда через море — Туреччини. Насичена програма включила в себе, крім офіційних зустрічей у столиці, ще одне місто — славетний Стамбул, або, як називали його козаки Цареград, — де Віктор Ющенко побачиться зі Вселенським патріархом Варфоломієм.

Звістка про те, що відому на всю державу дитячу поліклініку «Охматдит» виселяють, залихоманила громадськість столиці після того, як міністр охорони здоров'я Микола Поліщук заявив, що перевести туди працівників МОЗ означає раціональніше використовувати площі, віддані під медицину.

За результатами переговорів між керівником НАК «Нафтогаз України» Олексієм Івченком та головою «Газпрому» Росії Олександром Міллером, що відбулися в понеділок у Москві, з'явилася інформація, що російський газ для нас подорожчає щонайменше втричі, а від газотранспортного консорціуму, задуманого в 2003 році ще Кучмою та Путіним, доведеться відмовитися. Втім інформація ця станом на вчора мала радше неофіційний характер — її «скинули» в ЗМІ, насамперед в інформагенції «Інтерфакс» та РІА «Новости», поінформовані джерела в уряді РФ.

Невідомо, де й коли буде створено музей помаранчевої революції і чи створять його взагалі. Час минає, і спомини про ті дні, на жаль, потроху стираються з пам'яті. На жаль — бо для багатьох із нас листопадово-грудневий відрізок 2004 року став одним із найяскравіших і найкращих у житті. Що ми розкажемо про нього нащадкам? Чи не додамо до історичної правди байок, чи не створимо ще один міф, що матиме не так і багато спільного з реальними подіями? Подібні думки відвідують наші, вже не такі буйні, голови паралельно з ностальгією. Висновок: потрібно працювати й архіваріусам, і музейникам. Бо ця боротьба за свободу варта нашої пам'яті не менше, аніж події 60-річної давнини.