За любов до «високого» поплатилося керівництво Львова. Депутати Львівської міськради відправили у відставку міськвиконком після того, як він з ініціативи мера Львова Любомира Буняка прийняв рішення про відбудову на найвищому пагорбі столиці Галичини древньої фортеці. Зокрема, на початку тижня, як повідомляла «УМ», таємно від усіх члени виконавчого комітету затвердили порядок використання коштів на побудову замку, від якого залишився десь глибоко в землі лише фундамент. Ніхто не знає, як достеменно виглядала ця споруда у давнину, тому депутати виступають проти цієї ідеї. Тим паче вони вважають, що краще кошти спрямувати на реставрацію будинків у центрі міста. Політики упевнені, що Буняк просто у такий спосіб хоче захопити «під себе» частину землі на Високому Замку.

Про острів Коса Тузла в Керченській протоці в Україні вже майже забули, адже територіальний конфлікт дворічної давнини між Росією i Україною нібито з часом вичерпався. Та на цьому тижні виявилося, що росіяни не забували про Тузлу, i цього разу наважилися на нову провокацію, наслідки якої поки що передбачити складно.

Остання мода політичного сезону — акції протесту проти адміністративно-територіальної реформи, план якої розробляє уряд. Позавчора вдень із цього приводу мітингували під Київською облдержадміністрацією соціалісти, а надвечір на акцію «Ніч вогнів» вийшли опозиціонери інших мастей, зібрані народним депутатом Володимиром Сівковичем (саме він цього тижня проводив у Білій Церкві багатопартійний форум під гаслом «Ні — територіальній реформі»).

Після арешту Миколи Дмитренка — колишнього першого заступника вінницького «губернатора» і керівника місцевих есдеків — появу в обласному центрі народного депутата Нестора Шуфрича можна було спрогнозувати з вірогідністю 99,9 відсотка. Так і сталося: у четвер вінниччани побачили театралізоване видовище, розігране членами СДПУ(о) на майданчику перед сходами облдержадміністрації за участю скандально відомого парламентарія (що вдієш, така у нього нині політична спеціалізація). Імпровізована похоронна процесія принесла на місце події домовину з написами «Демократія» та «Конституція» і провела короткий мітинг під гаслом «Свободу Дмитренку!» Виступаючі нічого нового не сказали, обмежившись стандартним набором обвинувачень у політичному терорі, сформульованому в стилі «риторика замість конкретики».

Після завершення свого візиту до Ірану секретареві Ради нацбезпеки і оборони Петру Порошенку на прес-конференції довелося не так розповідати про намічені контракти, як коментувати недавню заяву уряду. Щоправда, цей документ, який з'явився у зв'язку з подіями, що розгорнулися у парламенті протягом завершальних днів сесії, почали називати «заявою Юлії Тимошенко». Секретар РНБО дипломатично оминув цю деталь, так само як і не став приділяти особливої уваги зауваженню журналістів, що, подібно до свого візиту до Франції, випередив і цього разу Прем'єра Юлію Тимошенко, яка також збирається поїхати до Ірану. Роботи, за його словами, вистачить усім, тож, мовляв, він готовий віддати лаври будь-кому, якщо справа з іранським газом піде успішно.

У дитинстві батьки не дозволяли Оленці тримати собаку в міській квартирі. Може, тому вона мешкає зараз у приватному будинку, в якому під одним дахом уживаються її чоловік, син, дочка і... дванадцять собак, вісім з яких — такси. Кіт, на жаль, поки ця зграя господарює на подвір'ї, змушений ховатися в підвалі або переселятися на горище. А так у них цілковита гармонія. Чоловік кременчужанки Олени Турбаєвської, Юрій, дресирує собак, дванадцятирічна дочка — юний хендлер (тобто учасниця собачих виставок), а сама вона займається племінною селекцією незвичайних поки для України карликових і кроликових гладкошерстих такс. Ці маленькі голосисті створіння настільки милі, розумні й чарівні, що зовсім не зауважуєш їхньої кількості. І здається, начебто вони розуміють, що бесіда наша саме про них.

Укінологічному центрі міліцейського главку Київщини відбувся семінар-нарада керівництва кінологічних підрозділів органів внутрішніх справ України. Спеціалісти-собакознавці зі всієї країни мали можливість спостерігати за найскладнішими прийомами тренувань чотирилапих «міліціонерів» та поділитися досвідом.

Нарешті відвідувачі Київського зоопарку змогли привітати його нового мешканця — дворічного жирафа Рамі з Німеччини, який після двох тижнів карантину вийшов до публіки. За цей час йому треба було звикнути до своєї нової домівки, до працівників зоопарку і до гамірного людського натовпу. З чим Рамі чудово впорався. Власне, за цей час він уже й перестав бути Рамі — відтепер плямистого «німця» звати Діджус. Таке ім'я дав йому відомий оператор мобільного зв'язку, за допомогою якого й відбулося велике «жираф'яче» переселення. Як пояснюють робітники зоопарку, це навіть не піар-хід, а необхідність: існує традиція перейменовувати новоприбулих тварин, аби на новому місці ті краще приживалися.

Після досить успішного виступу хокейної збірної України на чемпіонаті світу з’явилися підстави сподіватися якщо не на підйом, то принаймні на одужання цього виду спорту на наших теренах. Єдиний професійний клуб країни — «Сокіл» — виступає хоч і в чемпіонаті сусідньої Білорусі, але демонструє життєздатність і доволі високі результати. Потроху піднімає голову хокей у регіонах, представники нової влади забезпечують виплату премій і обіцяють подальшу підтримку. Хоча будівництво нових арен — справа все ще майже нереальна... Утім теоретизувати про завтрашній день українського хокею можна довго, а тим часом можна просто поглянути й оцінити, в якому стані він перебуває вже сьогодні, що планують і через що непокояться гравці та тренери. Кореспонденти «УМ» відвідали одну з двох київських ковзанок — «Крижинку», ту, що на території НСК «Олімпійський». Саме тут готується до нового сезону «Сокіл».