До Євро–2012 лишається все менше й менше часу — 455 днів. Влада мало не щодня скликає різноманітного «розливу» наради, гарячково наводить лад в авгієвих стайнях, де вже наступного року ми прийматимемо Євро–2012. Сам глава держави «анонсує» для гостей наших оголених весняних красунь і закликає «умикнути» Україну (нагадаємо, цей «перл» видав Янукович у Давосі, коли «рекламував» Україну і не зміг прочитати слоган промо–кампанії нашої держави до Євро–2012 — «Увімкни Україну»).

Під час останньої колегії столичної міськдержадміністрації її голова Олександр Попов прозвітував: підготовка Києва до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року вийшла на фінішну пряму. «Київ зробив стрімкі кроки у розвитку багатьох сфер столичної інфраструктури, — запевнив столичний керманич. — Ми чітко розуміємо завдання, які повинні реалізувати. І не згаємо жодного дня підготовки».

Журналіст «УМ» вирішив з’ясувати, що насправді вже вдалося зробити за цей час у столиці, наскільки Київ готовий зустрічати «євро–гостей» чемпіонату з футболу, фінал якого відбудеться у столиці України вже 1 липня наступного року.

Дев’ять так званих «пляшкових шийок» на вулицях столиці виявив сервіс «Яндекс–затори». Перехрестя на Поштовій, проспект Генерала Ватутіна, станція «Караваєві дачі», Бессарабська площа, Голосіївська площа — найбільш завантажені транспортом частини міста. Тут у години «пік», із 7–ї до 10–ї ранку, автомобільний рух відбувається зі швидкістю до 10 кілометрів за годину впродовж мінімум 15 хвилин.

Життя сім’ї Рудників останній десяток років перетворилося на каторгу. Мати з донькою, що мешкають у Шевченківському районі столиці, вже й забули, що таке сімейний затишок і здоровий сон. Під їхню квартиру «Київенерго» «вселило» машину, робота якої змушує дрижати всю оселю. Із 2001 року Рудники шукають правди в комунальних інстанціях. Але чиновники, як то часто буває, проблему ігнорують — пишуть відписки й удають, що проблеми немає. Мовляв, пані Марія з донькою Тетяною існування насоса для подачі гарячої води в підвалі вигадали — за документами, його там... немає.

«Сезон полювання» на мера Києва Леоніда Черновецького «відкрився» 27 січня. Тоді прем’єр Микола Азаров не без усмішки заявив у присутності голови КМДА Попова: «Олександре Павловичу, він у відпустці у нас, так? Обов’язково знайдіть мера. Повідомте, що кияни скучили за ним. Дуже хочуть його бачити й просять швидше приступити до роботи». Пізніше Азаров оголосив дату, до якої Попов мав відшукати мера, — 1 лютого. Однак навіть через півтора тижня Черновецького кияни так і не побачили.

Журналісти висували версії місця знаходження мера, пішли чутки, що Леонід Михайлович шукає політичного притулку й збирається змінити громадянство, політики вже почали робити «ставки». Але ніхто не міг достеменно сказати: де і що робить наш загадковий мер, який «царствує, але не править»?

Тим часом у середу проти ночі Черновецький вигулькнув на «5–му каналі» і заявив: він боїться переслідувань і за долю своїх близьких.

Шостого лютого мине п’ять років із того дня, як стало зрозуміло, що група з 14 компаній «Еліта–Центр» — хитро продумана афера, а її організатори — послідовники напівлітературного героя Остапа Бендера та ще не забутого директора «МММ» Льоні Голубкова.

Суди, мітинги й голодування — все це пройшли ошукані інвестори, які сподівалися отримати омріяні квадратні метри столичного житла, а натомість стали жертвами будівельного «гоп–стопу».

Наприкінці минулого року ці люди отримали добру звістку — депутати Київради під тиском активістів прийняли рішення про забезпечення ошуканих житлом. Про велику аферу і першу 31–квартирну «ластівку» для інвесторів — у матеріалі «УМ».

Як довго існує бюро знахідок при «підземці» — не знає ні його старший комірник Тамара Андріївна Колч, ні прес–служба КП «Київський метрополітен». Працівники–старожили теж достеменно про це сказати не можуть, тільки зауважують, що «дуже давно». А про те, що така служба взагалі існує, і розташована вона на станції «Нивки», знає дуже незначна кількість користувачів метро.

Однак щодня з восьмої ранку до восьмої вечора Тамара Андріївна в активній роботі: то їй телефонують — капюшони і шапки шукають, то пані Тамара сама набирає номери з телефонної книжки знайденого мобільного, шукаючи господаря. А все тому, що, «виходячи з вагонів, не забувайте свої речі», очевидно, треба оголошувати щохвилини.

Повідомлення прес–служби Київського метрополітену про те, що з 28 січня пенсіонерам та інвалідам доведеться платити за проїзд у «підземці», активно спростовує міська влада. «Заяви про те, що люди пенсійного віку та інваліди не будуть безплатно користуватися метрополітеном, не відповідають дійсності», — процитувала слова Олександра Попова прес–служба, щойно повідомлення про платний проїзд для пільговиків облетіло всі ЗМІ. Більше того — на офіційному порталі Київської влади запевнили: «Пільги щодо без­оплатного проїзду в метрополітені пенсіонерам та інвалідам, які не мають права на цю пільгу відповідно до чинного законодавства, надалі будуть забезпечені завдяки програмі «Турбота. Назустріч людям» як додатковий соціальний захист».

Нова команда на чолі з Олександром Поповим виношує різні плани щодо поліпшення водопостачання в Києві. Але кияни за різної влади не могли отримати чіткої відповіді на головне запитання: чи безпечну воду вони п’ють?

Із настанням зими рівень забрудненості повітря у столиці помітно знизився. Це засвідчили спостереження Центральної геофізичної обсерваторії і гідрометеослужби України.