Учора скінчився десятиденний термін, протягом якого Генпрокуратура мала перевірити обгрунтованість публічних звинувачень у корупції з боку колишнього держсекретаря Олександра Зінченка на адресу першого помічника Президента Олександра Третьякова, колишнього секретаря Ради нацбезпеки і оборони Петра Порошенка i лідера депутатської фракції «Наша Україна» в парламенті Миколи Мартиненка.

Те, що ще рік тому могло б примаритися тільки у найхимернішому сні, стало дійсністю — на 30-й сесії облради оголошено про створення фракції «Народного союзу «Наша Україна». До неї увійшли 15 депутатів, переважно керівники тутешніх вугільних підприємств, а очолив їх 65-річний директор ВАТ «Шахта ДПівденнодонбаська №1» Михайло Бугара. Не секрет, обласна рада досі залишалася глибоким тилом обласного відділення Партії регіонів, яку очолює Борис Колесников.

Цей афоризм «Україна — житниця Європи», очевидно, чув кожен із нас. Але небагато українців нині знає, що українське зерно, аби потрапити за кордон, має «пробитися» через низку перешкод — і політичних, і економічних. Сьогодні Україна посідає 5-ту сходинку в світовому зерновому рейтингу, але більшість зернотрейдерів, які працюють на вітчизняному ринку, — іноземні.
Миколаївська компанія «Нібулон», яка ніяк не пов’язана з транснаціональними зернотрейдерами, віднині має важливий козир на аграрному ринку: днями підприємство закінчило будівництво унікального комплексу зерносховищ, рівних якому в Україні немає.

Міжнародна конференція, організована найпотужнішою опозиційною партією Азербайджану «Мусават» за сприяння Міжнародного інституту демократії (Київ), відбулася в Баку наприкінці минулого тижня. У ній взяли участь сорок осіб, зокрема представники з Білорусі, Естонії, США та багатьох європейських країн. Як уже повідомляла «УМ», для українських учасників ця подія ознаменувалася шокуючим інцидентом.

Утім «переворот» у розуміннія прем'єра для самих місцевих журналістів і політиків не є секретом Полішинеля — розмови про його відставку на сесії Верховної Ради Криму 21 вересня точаться давно. Учора ж на надзвичайній конференції лідер «Собору» назвав усі ці залаштункові приготування «спробою корупційного перевороту в Автономній Республіці Крим».

Трагедія сталася вчора о шостій ранку, за 14 кілометрів від Мелітополя (Запорізька область). Як повідомили «УМ» у Головному управліннi з питань надзвичайних ситуацій Запорізької облдержадміністрації, в салоні перебували двоє водіїв, керівник тургрупи та 36 громадян Білорусі, які їхали з Мінська на відпочинок до Гурзуфа за туристичними путівками.

Не в столиці і навіть не в обласному центрі, а в районному місті Кременець, що на Тернопільщині, створено ініціативну групу з організації обласного Музею журналістики — першого такого в Україні. Ідея ця належить редакторові районної газети «Кременецький вісник» Богдану Свіргуну, який працює у пресі вже понад сорок п'ять років і за цей час зібрав величезний архів цікавих матеріалів.

Після порушення обласною прокуратурою карної справи за фактами перевищення службових повноважень з боку міліції під час обшуку ЗАТ «Лю-кс», своїм тлумаченням ситуації поділилися й звинувачувані. Зокрема начальник обласного управління міліції Михайло Клюєв переконаний, що використання БТР було обгрунтованим. Оскільки, як розповів він журналістам, учасники того резонансного візиту до Ботанічного саду, де розташована резиденція Ріната Ахметова, отримали інформацію, що в одному з приміщень може перебувати озброєний член злочинного угруповання.

Тотальна «зачистка» главою держави найвищого владного олімпу, звісно, суттєво пом'якшує суспільний резонанс від аналогічних кадрових змін на місцевому рівні. Та все ж зовсім «свіжі» укази Президента про звільнення з посад голів Решетилівської і Хорольської райдержадміністрацій Антоніни Васильченко та Валерія Харченка не залишилися на Полтавщині непоміченими.