В «УМ» переконані, що якби в Україні було з півсотні Юріїв Луценків, та призначити їх на різні міністерські посади, то майже не було б у державі проблем. Усі б вирішувалися наполегливо, натхненно й оперативно. Тепер уже колишній соціаліст (але вічний «командир Майдану») Луценко — явище справді унікальне в українській політиці. Людина-подія, людина-афоризм, а головне — людина слова. Сказав (часто — із застосуванням смачної лайки) — зробить. Основоположні цілі міністра внутрішніх справ — покарати винних, незалежно від кольору їхніх прапорів, повернути в Україну закон та довіру до правоохоронних органів. Відзначимо водночас, що на Президента Ющенка у своїх викладах Луценко посилається так само часто, як на букву закону. Бо безмежно вірить і в першого, і в другу.
Про те, що вже встиг пан Юрій зробити на посаді головного міліціонера за перші сім місяців і що планує найближчим та дальшим часом, ми говорили з ним понад дві години.

«У сумний час розчленування українського духовного і національного організму, наслідки якого ми важким тягарем відчуваємо й до сьогодні, митрополит був змушений покинути Київ. Повернення ж митрополита у теперішній, Богом благословенний час наповняє нас надією на загоєння ран минулого і відродження єдності київської Церкви», — проголосив найстарший за віком єпископ УГКЦ — преосвященний владика Софрон (Мудрий) позавчора на відзначенні перенесення осідку УГКЦ до столиці. Владика також зазначив, що Львів, який упродовж майже 200 років гостинно приймав Києво-Галицьку митрополію (витіснену з Києва за цариці Катерини ІІ), залишиться й надалі архієпископським осідком.

О дев'ятій годині понеділкового ранку в готелі «Національний», звісно, безлюдь. Та всього лише за півгодини в холі з'являються прес-секретарі, знімальна група, шофери та прихильники Міли Йовович. Американська знімальна група, яка, як уже писала «УМ», спеціально приїхала з зіркою, говорить, що від Києва у захваті; фанати фоткаються, але автографів акторка не дає. Міла Йовович, її мама, Галина Логінова, і всі-всі вантажаться в машини — сьогодні гості відвідають Лавру. Пані Галина і її давня подруга через ворота проходять першими. «Квиточки...» — запитальним тоном говорить жінка на вході. «Ні, ні дякую!» — відповідає пані Галина, думаючи, що їй пропонують «цвєточкі».
Замість запланованої 11-ї приїжджаємо на півгодини швидше. Та не прийди ми раніше, не відбулась би спонтанна зустріч у всіх планах земляків. «Гуд монінг, ледіз!» — говорить Віталій Кличко. Виник просто з-під землі. Поруч з ним «найкращий тренер у світі з футболу», який німецькою відмовляється називати своє ім'я — приватний візит. «А я тільки вчора з Лос-Анджелеса прилетів, я там недалеко від вас живу», — говорить Кличко. «Так, так, я вам дзвонила», — каже Логінова, і Віталій ще раз записує в її записник свій номер. «Знаєте, шкода, що з «Євробаченням» не вийшло, вони б так зраділи. Але, думаю, іншим разом усе вийде!» — говорить Кличко, який раніше, виявляється, підпрацьовував «груповодом». — Приходьте 19 листопада в Лас-Вегасі на бій». І фото на пам'ять.
Міла поправляє на голові хустинку, мама каже їй, що це така традиція, хоча вона росла в такий час, коли до подiбних обрядів ставилися легковажно. І поки всі чекають екскурсовода, «УМ» розмовляє з людиною, яка, певно, знає Мілу краще, ніж вона сама, — з колишньою працівницею кіностудії ім. Довженка, колишньою тещею режисера Люка Бессона та найкращим другом Міли — з її мамою, пані Галиною.

Моторошну історію, у якій задіяними виявилися лікарі однієї із приватних клінік Донеччини, днями оприлюднили правоохоронні органи. Як повідомили «УМ» у прес-службі Донецької обласної прокуратури, за фактом незаконної трансплантації людських органів у Маріуполі порушено карну справу.

Відтоді, як Україну оголосили незалежною, минуло 14 років. Чортова дюжина з «надбавкою». Все сутнісне криється саме в ній, отій річній «надбавці» до наших вражень, рефлексій, розчарувань, усе найцінніше і саму міру цінності ми пережили за останній рік. Держава, в якій ми живемо, завдяки нашим же спільним зусиллям стала такою, яку не соромно назвати Батьківщиною. Найцінніше, що всі ми здобули, — це можливість не «контра спем сперо», тобто не без надії сподіватися, а з надією.
Минулого року «УМ» попросила 13 авторів — письменників, інтелектуалів — написати про свою Батьківщину-13. Перечитуєш ці тексти навіть з певним здивуванням — яким усе-таки напруженим був суспільний нерв, якою зневірою, а подекуди й прокляттям дихалося ще минулого літа! Микола Рябчук писав тоді про «українців з перебитими хребтами — пластиліновий народ», Максим Стріха називав процеси, що відбуваються в державі, «буттям, яке вбиває». Марія Матіос назвала Вітчизну «Україною від лукавого», Володимир Єшкілєв оцінив «Батьківщину як втрату», Павло Вольвач — як «країну напівтонів, країну впівсили». Андрій Курков визначив, що «за словом «Україна» ховається не країна, а територія», а Сергій Жадан вирішив, що це все-таки держава, але «держава, яка ненавидить тебе просто так — за сам факт твого в ній існування». Юрій Андрухович поставив діагноз 13 рокам державності: «Незалежність, яку було здобуто дещо зненацька, ...а потім викрадено».
Це був усе-таки рік прориву — хоча би у сподіваннях і настроях. Ми всі жили, писали, стояли на Майдані, кричали і захлиналися не марно. Вона повернулася, Батьківщина. «УМ» попросила кількох авторів минулорічного проекту «Батьківщина-13» оцінити зміни за рік відтоді.

Після страшного цунамі, яке не лише забрало життя сотень тисяч мешканців країни й туристів, а й добряче «підмочило» репутацію Таїланду як одного з найкращих у плані співвідношення ціни та якості курортів світу, тайцям терміново треба рятувати туристичну привабливість своєї батьківщини. Тому яких вони тільки заходів не вигадують, аби довести туристам, що Таїланд і досі залишається дуже привабливим і, головне, безпечним курортом. Втім деколи можна обійтися й без особливої фантазії: тижня моди, який із 17 по 21 серпня проходить у столиці країни Бангкоку, не треба й вигадувати — свято моди проходить у Таї вже не вперше.

Емінем явно запрацювався. Останнім часом репер часто бував не в настрої – укотре накотила хвиля туги за минулим (Емінем і досі кохає колишню дружину, з якою вже давно розлучився, і час від часу впадає в легку депресію). Тому, щоб забутися, музикант намагався з головою поринути в роботу. От і догрався: через надмірну втому і проблеми зі здоров'ям довелося навіть скасувати турне країнами Європи, яке мало розпочатися 1 вересня в Гамбургу і завершитися 17 вересня неподалік Дубліна.

Американка Сильвія Дантоніо зі штату Нью-Джерсі постраждала через власного собаку. І не простого, а дуже розумного. Жінка навчила Слайєра — 5-річну американську вівчарку — різним правоохоронним та рятувальним штукам. Дресирований пес міг уже шукати вибухівку, наркотики та запалювальні суміші. Цього Сильвії здалося мало, і вона почала привчати пса ще й до телефону. Насамперед він повинен був уміти дзвонити за номером служби порятунку — 911. І саме ця навичка собаки призвела до непорозумiнь його власниці з поліцією та значного грошового стягнення.

Варто було Юлії Тимошенко почути про Сектор Газа, як Ізраїль вирішив не морочитися й одразу передати його арабам.

Про проблему бездоглядності заговорили протягом останніх кількох років, коли кількість безпритульних дітей зросла майже втричі. Вже у 1997 році кількість неповнолітніх, які потрапляли до дитячих притулків, перевищувала 11 тисяч — за попередніми підрахунками, сьогодні ж ми маємо понад 30 тисяч безпритульних дітлахів. Це ціле невелике місто, у котрого немає майбутнього... Не існує такої позначки на топографічній карті України, котра б вказувала місце перебування такої кількості маленьких соціальних бунтарів. Така собі дитяча «вольниця» має свої незадекларовані закони жорстокої вулиці. Тут є вожаки-лідери, котрим підпорядковується решта малолітніх громадян, а відповідно й «казна», що поповнюється за рахунок випрошених коштів. Тут запроваджені лжепорядки, і вживання наркотикiв, алкоголю чи клею вважається перепусткою до гурту бродяжок. А найголовніше, що це місто — не віртуальний світ, його мешканці цілком реальні, і чи не щодня ми пасивно зустрічаємо їх на вулицях наших міст.