Близько півночі 48-річний мешканець села Спас допровадив до Косівської центральної райлікарні земляка з важкими вогнепальними пораненнями шиї, легенів та лівої руки. Поки медики в операційній боролися за життя нетипового пацієнта, його товариш розповідав правоохоронцям свою версію того, що сталося. За його словами, незнайомці вчинили на них збройний напад. Під вечір, коли вони нібито йшли на пасовище перепнути коней, з лісу грянули несподівані постріли, жертвою яких став колега.

Спроба перевести в обласне підпорядкування один із двох пологових будинків Рівного змусила начальника управління охорони здоров'я області винести порцію «сміття з хати» медичного відомства. «Лікарі перетворили пологи у фінансову кризу для сім'ї, — проголосив Мирослав Семанів. — Надто вона стосується породіль із районів, які, бажаючи убезпечити і себе і, найперше, майбутню дитину, у складних і не дуже випадках намагаються «лягти» в рівненські міські пологові будинки». 850 гривень «вступних», що їх, за інформацією заступника голови ОДА Олександра Рудика, заплатила одна з майбутніх мам, яка прибула з Острозького району, за можливість лікуватися у Рівненському міському пологовому будинку №2, стали «козирною картою» для головного обласного охоронця здоров'я області.

Точніше, таку лікарню почали було зводити та успішно перетворили її на довгобуд, який роками так і не спромоглися завершити. А поки функцію обласної дитячої лікарні тягне на собі Черкаська міська, у відділеннях якої давно не було ремонту, а для «комфортного» лікування маленьких пацієнтів — панцирні ліжка, вкриті іржею матраци, обдерті стіни. На фінансування цієї лікарні ледь нашкребли 38 відсотків коштів від потреби. З цих грошей стовідсотково виплачується тільки зарплата медикам, на все інше — медикаменти, харчування, поточні ремонти — залишаються буквально копійки. Тому замість 100 грамів м'яса на день хворі діти одержують його по 15 грамів, риби — по 10 грамів, а сиру та сметани в меню взагалі немає.

Вирушаючи за кордон, завжди хочеться взяти з собою кілька сувенірчиків із зображеннями рідного міста. На перший погляд, Львів у цьому плані ідеальний. Та, виявляється, саме львівську сувенірну продукцію у Львові не так вже й просто знайти.

Минулої суботи в двох залах празького кінотеатру «Слов'янський дім», розташованого в однойменному торговельному комплексі чеської столиці, відбулася світова прем'єра фільму Романа Поланського «Олівер Твіст». Місце для прем'єри було вибране не випадково, оскільки Поланський упродовж трьох років знімав стрічку на кіностудії «Баррандов», яка знаходиться на околиці Праги, та в кількох інших чеських містечках. Задоволений режисер сказав на пресовій конференції перед прем'єрою фільму: «Тут я міг відтворити атмосферу Лондона ХІХ століття». Хоча бюджет «Олівера Твіста» становить дуже солідну як для європейського кіно суму — 45 млн. євро (це найдорожчий фільм Поланського за всю його кар'єру), але його знято в солідній старій кіноманері, тому він виразно стоїть в опозиції до сучасної голлівудської продукції, яка навіть у випадку екранізації літературної класики не гребує надміром спецефектів. Із відомих особистостей світу кіно на прем'єрі були присутні режисер Джон Мур, який знімає у Празі рімейк «Омена», та італо-американський продюсер Діно Де Лаурентіс, котрий готується до зйомок в Празі вже четвертої серії «Мовчання ягнят».

Про величезний потенціал жінки з-поміж інших свого часу говорив і російський класик, захоплюючись тим, що представниця прекрасної статі може і коня на скаку зупинити, і до палаючої хати зайти. (Для чого їй цим займатися — це вже, як кажуть, справа десята). Але всі ці «подвиги» у порівнянні з тим, що ось уже другий рік робить Лариса Кадирова — так, дитячі пустощі. Днями актриса організувала і провела ІІ Міжнародний фестиваль моновистав «Марія». Не без сторонньої допомоги, звісно, але винятково-рушійна роль цієї ідеї належить таки пані Ларисі. Власне, до цієї місії Кадирову підштовхнула доля: актриса є лауреатом премії імені Заньковецької, свого часу в ролі прими українського театру початку минулого століття вона сама виходила на сцену театру імені Марії Заньковецької.

Правило номер один: ніколи не кидай свого колегу. Правило номер шість: не можна сидіти з нудьгуючим виглядом. Правило номер тридцять два: не згадуй родича, якщо не впевнений, що в нього б'ється пульс. І ще кілька сотень корисних правил має неофіційна, але із запатентованими авторськими правами компанія «Весільні руйнівники» (можливий варіант «Непрохані гості»). Якщо ви подивитесь цей фільм (режисер — Девід Добкін), то познайомитесь із двома яскравими представниками цієї злочинної організації. Джона Беквіта і Джеремі Клейна грають Оуен Уїлсон («В тилу ворога», «Шанхайський полудень», «Шанхайські лицарі») і Вінс Вон («Клітка», «Психо», «Прихована погроза»).

З вулиці Банкової вийшов дивний Указ «Про вдосконалення державного управління в інформаційній сфері» (№ 1338/2005 від 26 вересня ц. р.):
«З метою підвищення ефективності реалізації державної мовної політики постановляю:

Комусь на посаді київського міського голови Олександр Омельченко відверто не подобається, комусь він уже просто набрид, а більшість не уявляє, ким можна замінити Сан Санича. А тому шанси втретє перемогти на виборах в Омельченка лишаються дуже і дуже високими. Так вважають експерти Агентства моделювання ситуацій (АМС). Попри падіння рейтингу серед киян і зниження політичної ваги за нового керівництва країни, «Омельченко все ще має найбільше шансів, щоб стати мером». А кандидат від «Народного союзу «Наша Україна», навіть попри підтримку влади, найвірогідніше, програє, вважають експерти.

Якщо уряд найближчим часом не розбереться з бензиновою кризою, а народнi депутати не врахують побажання «робочого класу» при ухваленнi «автомобiльного» законопроекту, вже через мiсяць українськi таксi та маршрутки нiкого не возитимуть. За словами голови професiйної спiлки таксистiв України Василя Попика, транспорт не просто зупиниться —машини стоятимуть на головних магiстралях держави, аби ще раз привернути увагу високого керiвництва до своїх проблем...