Одна проти всіх

Одна проти всіх

Рада Безпеки ООН позавчора одноголосно прийняла резолюцію з вимогою до Сирії співпрацювати в розслідуванні вбивства колишнього прем'єр-міністра Лівану Рафіка Харірі, яке проводить ООН. Одноголосне ухвалення резолюції стало можливим завдяки тому, що США і Франція погодилися виключити з тексту документа абзац про можливість запровадження проти Сирії економічних санкцій, з яким не погоджувалися два члени Радбезу — Росія та Китай. Цю погрозу замінили розпливчастим попередженням, що РБ ООН вдасться до подальших кроків, якщо офіційний Дамаск до 15 грудня не виконуватиме вимоги цієї резолюції.

Десятирічний камікадзе

Десятирічний камікадзе

Щонайменше 20 осіб загинули та 45 отримали поранення у результаті вибуху машини в портовій Басрі, яка є другим за кількістю населення містом Іраку. Терористичний акт стався позавчора о 20.30 за місцевим часом у людному торговому районі міста. На момент вибуху місцеві ресторани були заповнені людьми, які святкували одну з останніх ночей Рамадану. Замах планувався проти місцевої поліції, оскільки вибухівку було детоновано в момент, коли поруч проїздили дві машини поліцейського патруля. Серед жертв теракту — шестеро поліцейських, решта — цивільні особи, повідомляє «Франс Пресс».

Про «Код да Вінчі» — іронічно

Про «Код да Вінчі» — іронічно

Звичайно, це чистої води кон'юнктура: пародія на всесвітньо відомий роман, який уже побив усі реальні і нереальні рекорди з продажу. Забезпечити увагу до власної книжки та ще й за допомогою такої відомої людини, як Леонардо Да Вінчі, — кращого маркетингового ходу й не вигадаєш. Не знаю, як відповідали — і чи відповідали взагалі — на ці кпини брат і сестра Литвинови, але дорікати їм не доводиться. Не вони перші, не вони останні. До того ж письменники до об'єкта свого професійного інтересу поставилися з величезною любов'ю і щирим захопленням. А з такою симпатією, як на мене, можна братися за іронічне переосмислення найвизначнішого шедевра.

«Гроші на двох», а задоволення від одного

«Гроші на двох», а задоволення від одного

Як пише офіційний сайт голлівудської картини «Гроші на двох» (режисер Д. Дж. Карузо), сценарист фільму Ден Джилрой («Конвоїри», «Втікач») давно хотів написати історію про спорт, а щоб вона не була гумово-штучною, взяв факти з життя. Реальний баскетболіст Брендон Лінк із команди UNLV, який, пошкодивши коліно, почав працювати на телефоні, а тоді відкрив у собі здібності прогнозиста і зробив фантастичну кар'єру в нью-йоркській консалтинговій фірмі, став прототипом головного героя драми «Гроші на двох» футболіста Брендона Лейна (Метью МакКонах'ю).

Чернігівщина. Осінній театральний марафон

У трьох найбільших містах Чернігівщини не протовпитися від театрів та театралів. Відразу трьома театральними фестивалями в Чернігові, Ніжині та Прилуках позначився кінець жовтня.
Першим стартував 20 жовтня в обласному центрі XVI міжнародний фестиваль «Слов’янські театральні зустрічі», приурочений до 80-річчя Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.

Палац спорту: скільки разів платить скупий?

Палац спорту: скільки разів платить скупий?

Публікація в «УМ» від 21 вересня «Пісня в штрафмайданчику» розставила чимало крапок над «і» у питанні нецільового використання головної критої спортивної арени України. Нагадаємо, що наприкінці того матеріалу питання було звернене вже не до «ворога» баскетболістів і хокеїстів — директора Палацу спорту Віктора Ткаченка, а до заступника голови Фонду держмайна Олександра Капцова та керівника Держкомспорту Валерія Борзова, які в 1992 році віддали цю споруду за «смішні гроші». Громадськість запитує, хто винен? Свого часу віце-прем'єр (тоді ще) Микола Томенко повідомляв «УМ», що домагатиметься відновлення справедливості, тобто повернення Палацу в спортивне лоно, через суди; вивчало «прихватизаційні» документи і профільне Міністерство. У багатьох склалося враження, що розв'язання проблеми полягає у передачі Палацу спорту в державне управління, тим більше що реприватизаційні настрої у суспільстві вельми популярні (хоча Палац спорту лише орендують). А тут ще й нове загострення: при тому, що під дахом головної критої арени тривають виставки й концерти, Федерація хокею Білорусі погрожує виключити київський «Сокіл» зі свого чемпіонату, якщо українська команда не проводитиме домашні матчі в Палаці спорту... Відтак «УМ» звернулася до директора ЗАТ «Палац спорту» Віктора Ткаченка насамперед із наміром «постояти за хокей», а ще — з'ясувати до кінця стан справ у «бухгалтерії» орендарів.

Путін до нас не поспiшає

Путін до нас не поспiшає

Візит російського президента Володимира Путіна до Києва відкладений. Це вчора підтвердив міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Щодо причини цієї затримки Тарасюк промовчав, водночас запевнив, що надалі ведуться «інтенсивні консультації» з приводу дати здійснення візиту. Нагадаємо, раніше візит мав відбутися наприкінці жовтня.

Правду про загибель «Новоросійська»

Та й не тільки він. Родичі 611 моряків, які загинули під час вибуху на судні, досі не отримали вичерпної відповіді, що ж стало причиною тієї страшної трагедії. Не знають цього і старші мешканці Севастополя, які на власні очі бачили, як море прибивало до берега тіла загиблих моряків і як потім упродовж кількох днів їх ховали. Ще більше жахала невідомість і засекреченість трагедії: ніхто не знав, скільки людей загинуло на лінкорі, і головне — чому? (див. детальніше «УМ» від 29 жовтня). Щоб бодай через 50 років розставити всі крапки над «і», голова Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Іванов і має намір ініціювати поновлення розслідування загибелі «Новоросійська». «Я хочу від імені ветеранів лінкора «Новоросійськ», всіх севастопольців звернутися до Президента України і президента Російської Федерації з проханням поновити роботу спеціальної слідчої комісії, щоб через 50 років раз і назавжди поставити крапку в загадковій загибелі наших моряків», — заявив на мітингу з нагоди річниці трагедії Сергій Іванов.

Єхануров у Вашингтоні

Учора почався робочий візит Прем'єр-міністра Юрія Єханурова до США. Нагадаємо, що перші візити, теж робочі, голова уряду здійснив по пострадянських теренах — до Москви та Мінська, а також — до Туркменістану.