«Мені дивно, що це нібито розслідування триває вже місяць... За фактом заяви (Зінченка. — Ред.) має бути прийняте одне з двох рішень. Перше: відмова у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, друге — матеріали передаються до суду. I в цьому випадку, обов'язково на відкритому процесі, з телекамерами, вирішується доля. Але ні першого, ні другого не відбувається! Тому що істина нікому не потрібна — потрібен фарс, політтехнологія», — ці слова Петра Порошенка ми цитуємо з його інтерв'ю «Комсомольській правді в Україні», опублікованому вчора. I саме вчора ці слова вже були неактуальними, бо ще у понеділок увечері Генпрокуратура порушила проти Порошенка кримінальну справу. Фарс закінчився?

Пташиний грип крокує по планеті. Причому вже не вперше: американські вчені встановили, що пандемія «іспанки» 1918 року, яка забрала життя близько 50 млн. людей, була спричинена вірусом... так само пташиного грипу. Наразі ця болячка нового зразка — на кордонах України. Щойно небезпечну хворобу було зареєстровано в Румунії та Туреччині, як влада в Києві заборонила імпорт румунської птиці та продуктів із цих країн. Протиепідеміологічні заходи посилено на Одещині, Буковині та Закарпатті.

Ще донедавна назву цієї хімічної речовини знали лише у вузькому колі фахівців. Але сенсаційний скандал із присмаком гумового пилу на початку цього року призвів до того, що на Закарпатті слово «Премікс» вимовляють із жахом, подібним до слова «Чорнобиль». Чорний порошок радіації не містить, але за чотири роки з Угорщини у Берегівський район завезли півтори тисячі тонн гумового пилу і зберігали просто неба у восьми місцях краю виноградарів. Із розідраних мішків типу «біг-бег» під час дощів речовину вбирав грунт, а вітри розносили навкруги, «астматуючи» населення. Лише на минулому тижні розкидані по всій Берегівщині тонни «Преміксу» рятувальники почали завантажувати у спецвагони, які мають доставити хімічний бруд у місця переробки та утилізації. Таким було перше розпорядження нового міністра з надзвичайних ситуацій Віктора Балоги, екс-«губернатора» Закарпаття, якому проблема відома не з чуток. На місці робіт побувала й «Україна молода».

Ми завжди вважали її своєю — наскрізь пронизаною Україною, яка зміст і велич цієї землі відчуває на підсвідомому рівні. Власне, так воно і було, хоча вперше на українську землю Маргарита Криніцина ступила уже у досить зрілому віці, коли після навчання у ВДІКу вийшла заміж за Євгена Онопрієнка і разом із ним приїхала працювати на студію імені Довженка. На цікаві пропозиції від театрів Вахтангова, Моссовєта закохана Маргарита тоді так і не пристала.

Вважається, що бум автоперегонів в Україні розпочався з 1976 року, коли під Києвом збудували автодром «Чайка». Досить швидко українські гонщики вийшли на провідні ролі в СРСР, а «Чайка» збирала по 100 тисяч глядачів. Ми пишалися, що цьому показникові можуть позаздрити деякі етапи нинішньої «Формули-1»... Стоп, а чи не обмежуємо ми власну історію, коли вважаємо фактичним народженням кільцевих автогонок в Україні «чайчині» старти? Виявляється, обмежуємо. Адже перші серйозні автомобільні змагання з великою кількістю глядачів на території України відбулися ще 11 вересня 1930 року у Львові. А це означає, що вітчизняний автоспорт нещодавно відзначив своє 75-річчя. Цю дату вiн зустрів, відверто скажемо, не в розквіті, але вже й не в занепаді. Підстави для оптимізму дав прес-тур у галицьку столицю, організований Федерацією автоспорту України (ФАУ) та Київським міським автомотоклубом (КМАМК), у якому взяв участь кореспондент «УМ».

Минулої суботи подвiр'я старого, напiвзруйнованого заводу «Арсенал» стало мiсцем зустрiчi чи не всiх найголовнiших посадовцiв нашої держави, починаючи вiд конституцiйного гаранта i закiнчуючи заступниками мiнiстрiв. Були серед гостей майбутнього «українського Лувру» (так назвав «Арсенал» голова секретарiату Президента Олег Рибачук) спiкер Володимир Литвин, прем'єр Юрiй Єхануров, секретар Ради нацбезпеки й оборони Анатолій Кінах, Генпрокурор Станiслав Пiскун, мер столицi Олександр Омельченко... Численну делегацiю привабила розмiщена в однiй iз будiвель виставка архiтектурних проектiв розвитку Києва, якi будуть втiленi в життя протягом найближчої «ударної п'ятирiчки». Архiтектори, якi влаштували гостям майже двогодинну «екскурсiю мiстом майбутнього», демонстрували схеми, ескiзи й фотографiї, об'ємнi макети та цiкавi зразки комп'ютерної графiки, коментуючи пiвтора десятка глобальних проектiв. Зокрема генеральний план розвитку Києва до 2020 року, музейний комплекс «Мистецький Арсенал», дiловий центр «Київ-сiтi» на Рибальському островi, спортивний комплекс на островi Галерний, ляльковий театр, урядово-духовний центр в районi «Нижньої Телички», забудову масиву Корчувате на схилах Багринової гори, проект реконструкцiї Експоцентру України тощо.

Навіть моторошний собацюра Баскервілiв не йде у порівняння зі знавіснілою твариною, яка завелася на околиці Донецька. Бо звір пантрує не на когось вибірково, а нападає на всіх підряд. Тому досі від зубів хижака потерпіли більше десяти мешканців окраїн Будьонівського та сусіднього, Ленінського, районів.

Нещодавня поїздка дружини Президента України Катерини Ющенко до Чикаго вийшла більш ніж насиченою. Встигла перша леді нашої держави побувати на різноманітних благодійних заходах, відвідати медичні заклади, замовити слово за українських дітей та отримати почесну відзнаку свого університету. Як повідомляє прес-служба Катерини Ющенко, дружина Президента отримала від бізнес-школи Університету Чикаго «Нагороду видатного випускника в галузі суспільної діяльності 2005 року». Цю нагороду випускниці 1986 року Катерині Чумаченко вручали декан бізнес-школи Університету Чикаго Едвард Снайдер і ректор Університету Дон Рендел. У своєму слові-подяці після отримання нагороди пані Катерина зазначила, що для неї це «висока честь — отримати таку високу відзнаку». «Я вважаю, — додала пані Катерина, — що це нагорода для всього народу України, а не лише для мене особисто».

Банк Швеції оголосив вчора, що цьогорічна премія в галузі економічних наук ім. Альфреда Нобеля (Нобелівська премія з економіки) дісталася спільно ізраїльському економісту Роберту Дж. Ауману та американському економісту Томасу С. Шеллінгу «за покращення нашого розуміння процесів конфліктів та співпраці шляхом аналізу на базі теорії гри». Вчені на цілком зрозумілих пересічній людині прикладах та моделях зуміли пояснити, чому одні групи осіб, організації та країни досягають успіху та мають відмінні стосунки з партнерами, а інші мають конфліктну налаштованість і не досягають успіхів.