Чимало електронних ЗМІ цього тижня повідомляли, яким чином розв’язалася непересічна судова справа: астролог Марина Бай проти Американського аерокосмічного агентства. Позивачка програла.

Центрвиборчком заборонив рекламу прокладок «Онлi Ю» як приховану рекламу лiдера одного з виборчих блокiв.

Гурт «Гайдамаки» вже фактично завершив роботу над своїм третім альбомом і готується до його презентації в 20-х числах листопада. Платівка матиме назву «Перверзії» — ну просто як роман Юрія Андруховича. Соліст гурту Олександр Ярмола пояснює власну версію цього слова — «перебріхування».
Спочатку альбом планували охрестити «Немає хліба — співай!», за назвою однієї з композицій. Але після того, як всі семеро «гайдамаків» перечитали роман Андруховича, назву змінили. Кажуть, письменникові ідея сподобалась, він радо сприйняв пропозицію «Гайдамаків» і навіть написав сценарій до кліпу на пісню «Кохання», в якому головну героїню звати Ада — так само, як і незабутню Аду Цитрину з Юрієвого роману.
Про «Кохання» та про самих «Гайдамаків» ми говорили з Олександром Ярмолою в оспіваному ним «селі край Богуслава» — Розкопанці. Тут фронтмен має невелику і дуже стару хату-мазанку, побудовану ще в 1917 році. Його мати нагодувала нас смачним обідом, і поки решта «гайдамаків» вчили нові партії, Сашко поділився власною філософією життя, роздумами про український шоу-бізнес та закони політики.

За півтора року після першої публічної з'яви гурт «Естетік Ед'юкейшн» презентував свою творчість будь-де, тільки не в Україні: побували на європейських фестивалях, максі-сингл Leave us alone в Москві вийшов ще на початку вересня, а одна з пісень на ньому стала неофіційним революційним гімном у Лівані. Але більшою перемогою для гурту — говорять його учасники — стане вихід синглу саме в Україні та міні-тур iз 5 листопадових сеансів естетичного виховання в її обласних центрах.

«Золотий» український піарщик Руслана, яка ніколи не приховувала, що її успіх великою мірою — заслуга менеджерів, отримала днями «Золотий рінгтон». Цю нагороду було вручено вперше в історії українського шоу-бізнесу, паблішингу та контент-провайдингу за обсяги розповсюдження ліцензійних копій мелодій для мобільних телефонів на території України: після шаленої реклами на телебаченні та радіо замовлення на уривок з Dance with the wolves перевищили 15 000 офіційних замовлень. Нагадаємо, що в одній з версій цієї пісні (результат саунд-експериментів, які втілили СJ Nekrasov та проект Zebra) сольну партію виконували не звичні інструменти — гітара, сопілка тощо, — а монофонічний мобільний телефон. У квітні на цей трек зробили також мальований відеокліп. Одночасно інноваційний контент-провайдер Live! (компанія Fontel) почав ексклюзивне розповсюдження рінгтону «Танець з вовками».

Останніми днями набула актуальності тема гігантського довгобуду на Спортивній площі, що перед НСК «Олімпійський»: спорудження тут компанією «Юджин» торговельно-розважально-офісного центру вже віддавна заважає проведенню на головному стадіоні країни футбольних матчів. Будмайданчик перекриває значну частину входів і виходів з арени, тому вже зараз «Олімпійський», згідно з нормами безпеки УЄФА, не може прийняти максимальну кількість глядачів. А є ще припущення, що ця «махіна» в готовому вигляді взагалі унеможливить проведення на центральному стадіоні міжнародних футбольних матчів. Саме на цьому наголошує президент ФФУ, народний депутат Григорій Суркіс, розсилаючи запити до керівників держави і публічно критикуючи чиновників Мiнiстерства у справах сiм'ї, молодi та спорту, які нібито любіюють інтереси «Юджина» й цим самим нівелюють шанси України виграти тендер на проведення чемпіонату Європи 2012 року (а саме на «Олімпійському» в Києві планується провести фінал Євро-2012). Причому у властивому собі стилі пан Суркіс у дискусії з міністром Юрієм Павленком удався до вельми образливих аргументів, «припечатавши» шефа Мінмолодьспорту як надто молодого й недосвідченого.

У шахах, як у олімпійців, є свій чотирирічний цикл — між командними чемпіонатами світу. Українці періодом 2001—2005 років нібито можуть пишатися, бо перемагали за цей час у всіх основних «номінаціях». Відправною точкою чотири роки тому став Єреван, де ми взяли своє перше в історії командне «золото» світу. Після цього наші гросмейстери лише підтверджували слова президента ФІДЕ Кірсана Ілюмжинова: «Українці зрозуміли, що можуть перемагати всіх». У січні 2002-го у фіналі особистого чемпіонату світу в Москві зустрілися наші Іванчук і Пономарьов; Руслан тоді став наймолодшим «королем» шахів (18 років). Утім за два роки і Василь узяв своє «золото» — на «Європі». У тому ж 2004-му наша збірна блискуче виграла Всесвітню шахову Олімпіаду...

Минулого тижня завершився всеукраїнський відбір факелоносців для естафети вогню, що передуватиме ХХ зимовим Олімпійським іграм у Турині. З 8 грудня цього року до 10 лютого наступного олімпійський вогонь дорогами Італії подолає 11300 км, а супроводжуватимуть його 1900 чоловік, відібраних у 42 країнах світу.

Український теніс, на жаль, перебуває далеко не на провідних позиціях у світі. Після того, як завершив кар'єру Андрій Медведєв, наші спортсмени рідко нагадують про себе успіхами на великих кортах. Чоловіча й жіноча збірні, висловлюючись футбольною термінологією, перебувають у другому дивізіоні командних змагань. В особистих рейтингах наші дівчата часом затримуються у районі восьмого десятка WTA, а в чоловіків ситуація значно гірша. Сергій Стаховський, який збирається приймати чеське громадянство, посідає 180-те місце; найвище ж із тих, хто представляє Україну в Кубку Девіса, стоять Сергій Ярошенко та Орест Терещук — на початку шостої сотні кращих тенісистів планети.