Росіяни ніколи не соромилися зараховувати яскраві особистості українців до лав великоросів, вочевидь, нарощуючи в такий спосіб свій інтелектуальний потенціал. Iз численних підневільних народів, приписаних спершу до двору Романових, а згодом переданих під провід Леніна—Сталіна—Брежнєва, наймасовішій русифікації піддавалися саме українці. Переважно їхніми ж зусиллями відбувався розвиток російської культури, науки, техніки та технологій.
Цікаво, що в першій половині ХІХ століття російське бджільництво рухали вперед винятково українці — Микола Вітвицький, Петро Прокопович та Олександр Покорський-Жоравко. Автор першого грунтовного дослідження «Русское пчеловодство», виданого в 1990 році в Москві 400-тисячним накладом, Іван Шебаршов називає Вітвицького «патриархом отечественного (тобто російського. — Авт.) пчеловодства», Прокоповича — «гениальным изобретателем ульевой рамки и рамочного улья», а Покорського-Жоравко — «первым историком пчеловодства в России». Всіх же разом — особистостями, якими гордяться росіяни.

Сьогодні в українському прокаті стартує довгоочікувана (для прихильників Антоніо Бандераса, Кетрін Зети-Джонс та видовищних бійок і погонь на екрані) стрічка «Легенда Зорро». Як обіцяють автори фільму, він буде не менш захоплюючим, ніж «перша серія» — «Маска Зорро», яка зібрала у світовому прокаті понад 250 мільйонів доларів. У «Легенді» безстрашний герой Бандераса знову бореться зі злом, і йому непогано допомагає кохана дружина Єлена (Зета-Джонс), із якою вони вже встигли прожити у щасливому шлюбі десять років і народити симпатичного сина Хоакіна. До слова, пригоди звалюються на голови безтурботного сімейства саме тоді, коли Алехандро де ла Вега (він же, але у масці й характерному капелюсі — Зорро) обіцяє дружині й синові більше ніколи не одягати костюм загадкового месника й спокійно сидіти вдома перед каміном, замість гасати за бандюгами на коняці.

Майже кожне творіння, що стає популярним в усьому світі, — чи то книга, чи пісня, — ризикує наштовхнутися на оцінку на кшталт «десь ми вже таке чули (бачили, читали)», і його автора підозрюватимуть у плагіаті. Дуже часто такі претензії пов’язуються зі звичайною чорною заздрістю, хоча іноді справді слід замислитися: а чи не використав цей митець для свого злету і, відповідно, збагачення, інтелектуальну власність інших авторів? З огляду на те, що американський письменник Ден Браун — автор релігійно-пригодницького детективу «Код да Вінчі» — віднедавна став одним із найчитабельніших літераторів у світі (і вже точно найбагатшим), йому адресують і відповідну кількість закидів та звинувачень. Скажімо, такі собі Річард Лі та Майкл Бейгент звинувачують Брауна в незаконному використанні висновків, що містяться в їхній книзі «Священна кров та святий Грааль».

Це тільки на перший погляд здається, що акторська професія дуже проста й складається із суцільного задоволення. Насправді навіть найзірковіші її представники не лише пожинають лаври слави, отримують чималі гонорари й купаються в обожнюванні прихильників, а й страшенно втомлюються, важко переживають деякі ролі, а нерідко навіть ризикують власним життям. От, наприклад, жіночий улюбленець Джордж Клуні через одну роль ледве не вкоротив собі віку.

Дивну картину можна спостерігати в парафіяльній церкві британського містечка Берроу, що у графстві Саффолк. Під час проповідей у храмі між рядами лавок бродять кози й вівці, а поруч зі священиком в урочистій позі стоїть осел. Ні, це не витівки хуліганів. Такий «зоопарк» у Божому домі можна спостерігати регулярно, і організовує видовище... сам пастор.

— Не ходи туди. Вдень там собак спускають.
— А вночі?
— А вночі — надувають.

Днями Прем'єр-міністр Юрій Єхануров знову нагадав бізнесменам, що вони першими отримають вигоди від вступу до Світової організації торгівлі, тож, мовляв, йому не зрозуміло, чому вони досі залишаються такими пасивними. Заявив це керівник уряду під час колегії Мінпромполітики. Двома тижнями раніше те ж саме пан Єхануров говорив під час засідання Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. А між першим і другим епізодом була зустріч Президента і Прем'єра з олігархами, де їм знову нагадали про те саме. Банкова і Грушевського «на всіх парах» ведуть український корабель по курсу СОТ. Щоправда, одні експерти стверджують, що там нас чекають Бермуди, інші наголошують на вигодах. На природне запитання, хто правий у цій дискусії, відповідають народні депутати, голосуючи за закони щодо вступу до цієї міжнародної організації. Пакет із необхідних 22 законів уже прийнято.

Лесь Курбас, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний, Микола Куліш, Сергій Грушевський, Антон Крушельницький та його сини Богдан і Остап... Науковці, митці, педагоги. Наприкінці жовтня 1937 року їх розстріляли в урочищі Сандармох, що на півдні Карелії. Ці масові розстріли почалися 27 жовтня, за кілька днів там убили 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення (СТОН). Серед них 290 українців — цвіт нації. Постріли малописьменного ката Матвєєва змінили хід нашої історії...

В Україні, яка є найбільшим транзитером енергоносіїв до Європи, ще не скоро у віддалені села прийде блакитне паливо. Глибинка Черкащини останніми роками особливо потерпала від нестачі тепла. Не доводилося розраховувати навіть на такий традиційний у цих місцях спосіб опалення, як торф'яні брикети. Утім віднедавна жителів сіл і селищ втішає добра новина: місцевий завод у селищі Ірдинь Черкаського району, який виробляв їх упродовж 80 років і тривалий час перебував у занепаді, відроджується. Нове дихання отримав цей торфовидобувний завод несподівано для багатьох. Адже, за словами директора державного підприємства «Черкаситорф» Олексія Куліша, тільки за один рік тут набрали 2 мільйони 400 тисяч гривень боргів, і це при товарообігу у 800 тисяч.

Біля будинку № 4, що по вулиці Хіміків у Бердянську, почали здихати голуби. Ті, що літають над п’ятиповерхівкою, також ведуть себе дивно: кволі, падають на землю, на балкони нажаханих бердянців. Мешканець квартири № 5, приміром, думав, що у птахи перебите крило, тож вона і сіла на його балконі. Взяв до рук і підкинув — голуб упав на землю метрів за десять, де став жертвою кота.