Сесії райради в Шевченківському районі Києва за останній рік часто закінчуються скандалом. Широко відомі стали акції місцевої фракції «Нашої України» з вимогою відставки голови РДА Миколи Харитончука.
Останнім часом протистояння набуло особливої гостроти, бо до «нашоукраїнців» приєдналася і фракція «Батьківщина». Сьогодні розмова про це з Миколою Трушем, головою фракції партії ВО «Батьківщина» у районній раді Шевченківського району Києва.
«Отак і стоїмо перед вибором: чи ще наступного року селу чекати, чи зараз землю кидати», — каже Юрій Яценко, молодий фермер з-під Недригайлова Сумської області. Як і більшість сільгоспвиробників, він розчарований цьогорічною аграрною політикою нової влади і не бачить кроків, які могли б принципово змінити ситуацію.
Зате їх бачать представники Української аграрної конфедерації, яка у День працівника сільського господарства проводитиме свій ІІ з'їзд, покликаний знайти вихід з тієї ями, в яку загнано аграрно-промисловий комплекс України. Засновники громадського об'єднання, яке згуртувало як представників великого аграрного бізнесу, так і сільгоспвиробників та членів Асоціації фермерів та приватних землевласників України, мають на меті запропонувати Президенту альтернативний до нинішнього міністерського курс розвитку сільського господарства. Про це наша розмова із Наталею Погожевою, генеральним директором Української аграрної конфедерації.
Традиційно День працівника сільського господарства є своєрідним приводом для підбиття аграрних підсумків року.
«Пам'ятаєте, як Україну перед президентськими виборами ділили «на три сорти»? У першій частині був Львів, у другій — Київ, у третій — Донецьк. Коли ж там у час Помаранчевої революції встановили хрести, ми побачили: якщо ці міста на карті з'єднати — виходить трикутник. Всевидяще Око. Господь нашу державу взяв під опіку Пресвятої Трійці», — каже львівський архітектор Віталій Соболівський. У листопаді-грудні 2004 року в цих трьох містах поставили однакові хрести з розп'яттями, щоб вибори відбулися без кровопролиття. У Львові — 20 листопада, у Києві — 26-го, а в Донецьку — 24 грудня. Як пояснюють ініціатори цієї незвичної, як на простий людський розум, акції, про встановлення таких хрестів просила Божа Мати в об'яві у святому місці Джублику. За втілення цієї ідеї, на прохання парафіян різних церков, узялися отець Михайло Коваль iз чину Найсвятішого Ізбавителя отців редемптористів та Віталій Соболівський, які ще в березні 2004 року отримали благословення від Папи Римського Іоана Павла ІІ на Хресну дорогу зі встановленням Подячних хрестів у столиці кожної країни світу до 2000-річчя спасительної смерті і Воскресіння Ісуса Христа (що відзначатиметься у 2033 році). Тоді вони й уявити не могли, яким чином зможуть встановити такого хреста у столиці рідної держави — України. «Можливо, це благословення святішого отця помогло нам поставити хрест на Майдані, — каже отець Михайло Коваль. — Якби не було Помаранчевої революції — це було б неможливо».
Читачка з Херсонщини пише: «Розкажіть, будь ласка, про число звіра: що воно означає? Ті роз'яснення, які я читала або чула від людей, суперечливі і не завжди переконливі. Дехто навіть стверджує, що «печать сатани» — це не що інше, як ідентифікаційні коди. А як же тоді ставитись до паспортів, які мають індивідуальні серію й номер?»
Кажуть, двічі в одну річку не увійти, але Святославу Піскуну вже втретє вдається зайняти одне й те саме крісло на Різницькій. Уже вдруге він позивається до Президента України, досягаючи бажаного. Із Кучмою він «змагався» за крісло Генпрокурора в грудні минулого року, хоча тодішній гарант був не дуже й проти. Учора під час перерви в черговому засіданні Шевченківського райсуду столиці він сказав «УМ», що ніколи б не сперечався б із кучмівським указом, якби не Помаранчева революція. Але тоді, мовляв, у Піскуна була надія, а зараз лише зневіра. Хоча навіть при цьому у вівторок, 22 листопада, він збирається обов'язково прийти на Майдан. Коли ж Піскуна запитали, яким буде його перше рішення після можливого поновлення на посаді, він у звичній манері актора замахав руками: «Ви що! Ще накаркаєте! Не можна до рішення суду робити такі прогнози». А якби рішення суддів виявилося не на його користь, «апеляція була б неминучою».
Через кілька днів Україна відзначатиме рiчницю Помаранчевої революції — безперечно, найяскравішої та наймасштабнішої події кількох останніх десятиліть. І нехай сьогодні вже ніхто не кайфує від гринджолового «Разом нас багато» (а були ж часи...), нехай число «розчарованих» зростає, тема Майдану ще довго залишатиметься актуальною. У тому числі — і для кінематографістів. Тож зараз, через рік після початку «повстання мас», знімаються відразу три картини, які так чи інакше зачіпають «помаранчеву» тему: «Оранж лав», «Помаранчеве небо» і стрічка під робочою назвою «Стоп революція». І хоча автори фільмів у один голос запевняють журналістів у аполітичності сюжетів (мовляв, головне — стосунки між закоханими, між батьками й дітьми, між друзями-товаришами, а не протистояння прихильників Ющенка і Януковича), ми то розуміємо: якби кіномитці дійсно хотіли уникнути будь-яких політичних аналогій, вони б обрали для свого бойовика чи лав-сторі зовсім інше тло.
Центральна виборча комісія офіційно оголосила, коли в Україні почнеться виборчий процес. Старт «великих перегонів» припадає на суботню клітинку календаря — 26 листопада. Це визначає постанова, яку на вчорашньому засіданні прийняла ЦВК. Хоча, як зазначив голова Центрвиборчкому Ярослав Давидович, неофіційно його відомство працює над виборами вже давно.
У неділю, 20 листопада кордон України перетне одна з найбільших християнських святинь — освячена у Римі копія Туринської Плащаниці. Того ж дня її перевезуть до Івано-Франківська, передає УНІАН. Мер Івано-Франківська Зіновій Шкутяк саме перебуває у Римі в складі української делегації і мав аудієнцію у Папи Римського, який передав своє благословення і найкращі побажання усім українцям. За його словами, копія плащаниці назавжди передається Україні з благословення Папи Римського Бенедикта ХІ.
