Свій перший мазок на полотні Майкл Віллард, відомий піарник, автор однойменної автобіографічної книги-підручника, зробив понад десять років тому, прогулюючись на катері річкою Потомак у Вашингтоні. Тоді він навіть не підозрював, що через якихось пару років його життя кардинально зміниться: його другою батьківщиною стане Україна, де він, колишній директор зі зв'язків iз громадськістю та політичний радник Джона Рокфеллера IV, будуватиме свій бізнес. Словом, образотворче мистецтво, яким, не маючи ніякої спеціальної освіти, Майкл Віллард страшенно захопиться, відшліфовуватиметься уже тут, за океаном. Тепер цілком зрозуміло, чому на картинах Вілларда замість мегаполісів із хмарочосами — цілком українські «шевченківські» хатинки, ні з чим незрівнянні пейзажі нашої природи, наші соняшники і, зрештою, наші люди. Та й музи у Вілларда цілком українські — дружина Тетяна і доньки Марія та Мія. Побачити Україну очима американця можна у галереї «Неф», що в Києво-Печерському заповіднику.

Порахувати міста світу, які можуть пишатися справді великими театрами опери або балету, можна на пальцях однієї руки: Відень, Париж, Мілан, Нью-Йорк, Москва... Всього, напевно, половина з них мають сильні як оперу, так і балет. Але є дійсно унікальне місто, яке не просто служить еталоном балетних чи оперних стандартів, а має два рівноцінні оперні театри і два конкурентні балети. Ну звичайно — це Нью-Йорк.

Вшановувати пам'ять видатного тренера можна по-різному. Скажімо, зібрати людей, причетних до справи всього його життя і зробити те, що за офіціозним штампом називається «віддати належне». По-справжньому довести свою повагу до Ігоря Євдокимовича Турчина можна, лише надавши другого життя його гандболу. Ручний м'яч Турчина — це невизнання іншого місця, крім першого, це віра у власні можливості, це, врешті-решт, «конвеєр Турчина», коли не лише тактико-технічна унікальність, а й особливий дух київського «Спартака» передається з покоління в покоління. Це коли учорашня школярка приходила в дорослу команду, вже знаючи до автоматизму, що робити при першій чи другій комбінаціях, і розуміючи, як поводитись на майданчику під час скрутних ігрових ситуацій. Не варто забувати й деякі фірмові психологічні трюки Ігоря Турчина, коли він міг посадити на лаву запасних свою дружину, найтитулованішу у світі гандболістку на той час, і, вводячи у гру ще зовсім юну дублерку, голосно сказати: «Покажи їй, як треба грати в гандбол». Такий хід позитивно впливав на Зінаїду Турчину, а в молодої спортсменки «виростали крила».

Усі матчі 17-го туру відбулися в один день — неділю. Це трохи дивно, адже «Дніпро» й «Шахтар», які ще в четвер грали в Кубку УЄФА, мали законне право перенести свою зустріч на понеділок (хоча, з іншого боку, гірники свій останній поєдинок групового турніру Кубка УЄФА проводитимуть уже в цей четвер). В умовах такого цейтноту втрата очок командою Мірчі Луческу дивувати не повинна.

Більше місяця провели в полоні в африканських піратів 22 члени українського екіпажу судна «Панагія». Нагадаємо, що завантажений вугіллям теплохід під прапором Ліберії виконував комерційний рейс із Південної Африки в Туреччину, але 18 жовтня був захоплений піратами поблизу узбережжя Сомалі. Піратів не цікавило 3,5 тисячі тонн вугілля, натомість вони вимагали чималий викуп — 700 тисяч доларів США.

Два тижні тому на Харківщині майже повторилася історія Насті Овчар: маленька мешканка далекого від цивілізації села залишилася одна вдома і, намагаючись загасити пожежу, отримала сильні опіки. Але, на відміну від своєї землячки (яка, нагадаю, сьогодні живе і вчиться у Києві), шестирічна Діана Світайло не виносила з полум'я молодшого члена родини: дівчинка намагалася врятувати від знищення рідну хату в селі Пархомівка Краснокутського району.

Якось поспішно минулої п'ятниці Генпрокуратура направила справу про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, стосовно безпосередніх виконавців злочину, до Верховного Суду, щоб Феміда визначила підсудність її розгляду. Але не менш оперативно, одразу після вихідних, Верховний Суд із цим завданням впорався.