Ще років 20 тому вчити іноземну мову було суцільною мукою — жодних тобі лінгафонних класів, доступів до інтернету, яскравих підручників, та і вчителі часто знали іноземну на теоретичному рівні, ніколи не спілкувалися з носіями мови. Та й молодь була свято переконана: іноземна мова в майбутньому точно не знадобиться. Але з падінням «сталевої завіси» зв'язки із закордоном активізувалися, а знання іноземної стало обов'язковою передумовою отримання престижної та високооплачуваної роботи. Люди сиділи над підручниками, зубрили, наймали репетиторів та використовували будь-яку можливість поспілкуватися з іномовцем — навіть якщо це був баптистський проповiдник iз поганою дикцією і не дуже широкою сферою інтересів. І всі стиха зітхали — ось якби можна було поїхати в країну, де мовою, яку вчиш, спілкуються. Сьогодні дуже багато фірм пропонують різноманітні послуги для тих, хто хоче вивчити мову, — від легального підробітку за кордоном чи навчання на курсах іноземної мови в країні, де нею всі спілкуються, до вступу до престижного коледжу чи університету, отримання ступеню МВА і навіть еміграції.
Зрозуміло, що для поїздки за кордон потрібні гроші — від досить невеликих (100—300 доларів) до таких сум, «витягнути» які під силу лише успішним бізнесменам, політикам чи «тіньовикам». Також треба зорієнтуватися з країною, в якій хотілося б вчитися, яку освіту отримати, де проживати, послугами якої фірми скористатися та багато інших питань, на які ми спробуємо дати відповідь нижче.

Cлово «успішність» походить від «поспівати», «устигати» — мати успіх, удачу в чомусь, досягати бажаного. З чого вона складається? Успішність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішня ніби на поверхні, її усім видно, а тому й зацікавлює людей, у першу чергу, саме вона. Ось визначальні позиції зовнішньої успішності (їх є чотири): здоров'я, матеріальна забезпеченість (сюди ж робота), повага та сімейне благополуччя. Від чого залежить зовнішня успішність? На дев'яносто відсотків — від успішності внутрішньої. А внутрішню успішність, а отже, й успішність взагалі, зумовлює наповненість позитивною внутрішньою (духовною) силою. Церква називає її силою Духа Святого, або благодаттю. Джерело її — Бог, як би світ не називав Його — Космічним Розумом, Абсолютом, Нематеріальним Началом, Вселенською Самоконтролюючою Системою... Церква називає цю Самосутність Богом, тобто багатим на все, джерелом усього сущого — Законодавцем, Творцем та Вседержителем буття.

Фестиваль сучасної грузинської музики «Живий звук Боржомі» пройшов у Києві під гаслом-хоку «Не кожен це почує. Не кожен зрозуміє. Не кожен. Лише той, хто здатний оцінити». Та, по правді, не оцінити гармонійну трилогію бенду «33-а», джазової волхвині Ніно Катамадзе і групи «Зумба» міг тільки сліпоглухонімий капітан далекого плавання.

«Україна віддасть російське небо американцям». Про це пишуть російські ЗМІ, посилаючись на джерела «Независимой газеты». Мовляв, українці хочуть допустити американських спеціалістів на радіолокаційні станції системи попередження про ракетний напад (РЛС), які розмiщенi у Севастополі та Мукачеві й зараз працюють винятково на інтереси Росії. А за словами російських військових, це призведе до втрати Росією протиракетного контролю на південно-західному стратегічному напрямку на всьому просторі Центральної та Південної Європи, а також над Середземномор'ям. Окрім того, колишній командувач ракетно-космічною обороною РФ генерал-полковник Вольтер Красковський не виключає, що «США можуть піти і на крайні заходи, як це було у Латвії з РЛС у Скрунді», і доб'ються знищення станцій, які працюють на Росію.

Світ її ловив і впіймав. Спочатку він довго ганявся за її душею бджоли, яка більш за все любила квіти, з сачком із неотесаної деревини та сірого сукна. Потім він пильнував її посеред греблі за городами, а вона «бігла он туди, в берег», щоб втопитися. Нарешті світ застав Катерину серед злиднів, iз хворими після невдалої спроби самогубства ногами. Був червень, і опадали півонії. Вони кричали своїми кривавими пелюстками слова улюбленого поета та художника Катерини Білокур Тараса Шевченка: «Єсть на свiтi доля, а хто її знає? Єсть на свiтi воля, а хто її має?»
Життєпис Катерини Білокур — ще одна ілюстрація до нашого епіграфа, ще один не почутий крик, незбагненний талант, не пошанована доля Українки з великої літери. Кажуть, коли у 1954 році на міжнародній виставці у Парижі три картини художниці — «Цар-колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» (до речі, до Радянського Союзу ці полотна не повернулися, безслідно зникнувши) — побачив Пабло Пікассо, довго стояв біля них і сказав: «Якби у нас була художниця такого рівня, ми б змусили весь світ говорити про неї». Художниця такого рівня писати і читати навчилася самотужки. А що початкової освіти не мала, то і вступити потім теж нікуди не змогла. Удень неписьменна селянка копала картоплю і досипала курці просо, а з вечора до ночі малювала.

В інтерв'ю «УМ» перший секретар політради СПУ розповідає про майбутню більшість, схожість між «ядиними» і «народними», те, чому виникають конфлікти між міністрами-соціалістами та «нашоукраїнцями», своє місце у списку й те, чи є СПУ «партією влади»

«Міністр закінчує нараду, і нам треба поспішати», — попереджає кореспондентів «УМ» прес-секретар міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Юрія Павленка пані Ганна. — Його вже чекають ВІЛ-інфіковані та наркозалежні люди, і він пропонує вам поїхати разом із ним, у машині й поспілкуєтесь». За кілька хвилин, перестрибуючи через три сходинки, Юрiй Павленко опиняється у дворі. Ще за кілька — ми їдемо темними вулицями міста, ліхтарі не працюють, а назви вулиць ховаються у мороці. Міністр, вглядаючись у кишенькову мапу, виконує роль штурмана. Нарешті ми у Київському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Юрій Олексійович зустрічається і з маленькими дітками, і з дорослими. Він допитується про причини, які змушують людину вперше спробувати наркотик, і у відповідь чує: «Цікавість, про залежність від наркотичних речовин спочатку ніхто не думає». «Які головні проблеми, що турбують ВІЛ-інфікованих?» — звертається він до ВІЛ-позитивної молоді. Йому відповідають, що проблеми виникають тому, що люди дуже мало знають про цю хворобу. Вже в машині, поспішаючи на вечірню нараду Кабміну, Юрій Олексійович все не міг заспокоїтися, намагаючись зрозуміти, де починається і де закінчується межа цієї небезпеки у спілкуванні здорових і позитивних. Просив секретаря підготувати для нього літературу з цієї теми.
Розмову продовжуємо під легкий шум двигуна. Про те, як один із наймолодших міністрів України особисто вибудовував своє життя, яку отримував підтримку і як збирається зараз створювати сприятливі умови для нормального життя української молоді, Юрій Павленко розповів «Україні молодій».

Останні заяви Віктора Януковича та лідерів Партії регіонів про радикальну зміну форми державного устрою України, яка передбачає перехід до федеративного устрою нашої країни, залишилися поза увагою громадськості. Головна теза пана Януковича полягає в тому, що «федеративна реформа дасть Україні покращення життя всіх громадян, наблизить владу до людей і підвищить її рівень відповідальності».
У публікації про федеративний устрій голови Луганської обласної ради Віктора Тихонова (№ 8 у виборчому списку Партії регіонів), розміщеного на офіційному сайті ПР, використовується і моє дослідження «Історія української Конституції». Враховуючи цю обставину та той факт, що професор, доктор наук Віктор Янукович закликав до публічної дискусії навколо питання федеративної реформи в Україні, маю намір зробити кілька зауважень щодо цього питання.

Років п'ять тому про товариство з обмеженою відповідальністю «Терем» в Україні знали, певне, тільки замовники, які хотіли придбати добротну офісну техніку. Сьогодні назва фірми багатьох радує, декого засмучує, а когось і лякає. Та нікого не залишає байдужим. Мова не про якісь здобутки чи нові технології. Йдеться про переломний момент, на порозі якого стоїть наша судова система. Чи правильніше сказати, мала б стояти. Бо майже місяць тому Європейський суд з прав людини одностайно визнав, що держава Україна порушила права згаданої фірми. Тому свідчать документи, відповідач має сплатити «Терему» понад 5 млн. грн. компенсації. Оскільки правові суперечки за участю невеликих фірм виходять на рівень Страсбурга не щодня, і ще рідше такі справи обертаються великими збитками для держави, варто розібратися в суті цієї колізії.

З кулею під серцем і ще двома у стегні до шпиталю доправлено начальника караулу охорони ВАТ «Запоріжсталь». Незнайомці намагалися вбити чоловіка поблизу його будинку, з кількох метрів розрядивши у нього всю обойму.