Вафа Дуфур завжди намагалася довести, що вона така ж, як і всі її співвітчизники, американці. Не так щодо зовнішності — а в цьому плані дівчина від більшості мешканців Нового Світу таки солідно відрізняється, позаяк вродилася стрункою, як виноградна лоза, красивою, як 14-денний місяць, з очима, як у газелі... Не дивуйтеся таким порівнянням — для арабської культури вони цілком природні. Річ у тім, що Вафа — арабка. Але не проста. Як уже колись розповідала «УМ», дівчині дуже не пощастило з родичами: вона — небога «терориста номер один» Усами Бен Ладена.

Добрі стосунки з коханою людиною продовжують життя — це, мабуть, відомо всім (або з книжок, або й із власного досвіду). Недаремно ж статистика свідчить про те, що одружені люди навіть живуть набагато довше за самотніх — звісно, якщо в сім'ї мир, порозуміння й любов. А от сварки можуть на повному серйозі вкоротити віку. Причому не лише через руйнацію дорогоцінних нервових клітин, а й через фізичну небезпеку для життя.

Молодий чоловік, побачивши астрономічні ціни в ресторанному меню, запитує свою дівчину:
— І що хоче замовити моя товстунка?

Всесвітньо відомі артисти опери, якi починали в Україні, а грандіозної слави зажили в Мілані чи Відні, під час своїх нетривалих візитів на Батьківщину люблять розповідати про те, як шанують цей музичний жанр за кордоном. Мовляв, людина вже за кілька місяців знає, що такого-то дня вона йде до оперного театру, готується до цього, нічого собі не планує і налаштовується на зустріч з прекрасним. «Не те, що у нас», — резюмують зірки, натякаючи на спонтанно-легковажне ставлення до опери своїх земляків, які завертають туди прямо з роботи, у джинсах і з сумками в руках, а не в хутрі та «брюликах» або хоча б біжутерії... Прем'єра «Богдан Хмельницький» у Донецькому театрі опери та балету апріорі претендувала на виняток із правил: потужна реклама, солідний десант столичних журналістів, відомі прізвища в програмці і найвищі високопосадовці у списках запрошених. Словом, якщо у когось із дончанок у скриньках припадали пилом «брюлики», то кращої нагоди їх «прогуляти» годі було й чекати.

Через свою зайнятість у єврокубках восени київський «Сокіл» пропустив кілька матчів відкритого чемпіонату Білорусі. Відстаючи від суперників у турнірній таблиці, український клуб, утім, залишався лідером за втраченими очками. Попри не надто вдалі виступи в останніх поєдинках, підопічні Олександра Сеуканда саме в такій ролі підійшли до двох завершальних зустрічей 2005 року. Опонентами «біло-синіх» стали дві команди-конкуренти — «Німан» і «Брест», котрі борються між собою за восьме місце в турнірній таблиці — останнє, що дає путівку у «плей-оф».

Пристрасті навколо НСК «Олімпійський» досягли свого апогею. Напередодні новорічних свят майбутнє головної арени країни мають вирішити на найвищому рівні. Як відомо, не так давно з'явилося рішення робочої групи на чолі з міністром у справах сім'ї, молоді та спорту Юрієм Павленком про зупинення будівництва перед стадіоном. Але виявилося, що воно ніяк не вплинуло на замовників будівництва. Це й спонукало не байдужих до цієї проблеми спортивних авторитетів напряму звертатися до найвищих посадових осіб держави і столиці.

Росія готова йти на переговори з приводу бажання України підвищити ціну за використання українських радіолокаційних станцій. «Я не виключаю, що це питання може бути врегульоване в результаті консультацій або переговорів з Україною», — цитує віце-прем'єр-міністра оборони Росії Сергія Іванова УНІАН з посиланням на Defense-Express.

Починаючи з 1 січня 2006 року, небо над Литвою, Латвією та Естонією буде перебувати під постійною цілодобовою охороною польської військової авіації, повідомила вчора польська «Газета виборча». Країни Прибалтики не мають своїх власних сучасних літаків-винищувачів, і Альянс змушений був визнати, що ці три маленькі країни не в змозі захищати свій повітряний простір. Тому, починаючи з весни 2004 року, коли Литва, Латвія та Естонія стали членами НАТО, відповідальність за безпеку неба Прибалтики поклали на себе їхні союзники по Альянсу, які почергово, по три місяці розміщували свою авіацію на військово-повітряній базі «Зокняй» в Литві. Свою братню місію вже виконали, зокрема, бельгійці, данці та німці.