Подія, яку святкує цими днями увесь християнський світ, змальована в другому розділі Євангелія від Луки. Саме євангеліст Лука найповніше розповідає нам про той великий день, що започаткував новий період в історії розвитку людської цивілізації, днем витоку нової якості у взаємовідносинах Бога з людьми, днем зачину Нового Заповіту...

Для мільйонів християн у всьому світі Різдво є найочікуванішим і найулюбленішим святом. Дарма, що ми відзначаємо його у різні дні та по-різному. Головне — це саме відчуття свята. Тямущі в тонкощах цього дійства люди кажуть, що в багатьох європейських країнах у святкуванні Різдва переплетені християнські й поганські традиції. І в кожній країні є своя «родзинка» славлення народження Христа.

Напередодні Різдва, у ніч, молоді загадували, як складеться їхнє життя цього року, намагалися вгадати значні події, де одне з основних — майбутнє весілля. Для цього виливали у воду розтоплений віск і по його контурах намагалися побачити силуети тих, із ким зустрінуться на життєвому шляху, або силуети різних символів: будинок — до статку, кружечки, схожі на монети, — до багатства, овочі й фрукти — до здоров'я. Такі ж силуети-символи вгадували в контурах згорілого паперу, причому папір палили на пласкій посудині, а потім підсвічували його ззаду, щоб силует чітко відбивався на стіні. Часто використовували черевик — викидали перед будинком. Той, хто підбере його, буде або нареченим, або носієм імені нареченого. А ще — зверталися до дзеркала. Накривали стіл до вечері й ставили додатковий прилад для того, на кого загадують. Перед накритим столом установлювали дзеркало так, щоб весь стіл і той, хто сидить за ним, добре були видні. Запалювали свічі в темряві, при свічах вдивлялися в дзеркальне відображення: там повинні були виникнути картини майбутнього, пов'язані з тим, на кого ворожать.

Напередодні та після Нового року найбільші українські міста відвідав казковий караван Кока-Кола. Разом із його прибуттям у багато домівок прийшло дещо ностальгічне і таке приємне відчуття «свята, що наближається». На західний манер, із «Джингл белз» та із самими святковими дзвониками, із справжнім Дідом Морозом (чи то пак святим Миколаєм) та його свитою — ельфами, снігуроньками та білими ведмедями. Щоправда, приїздив казковий караван не в санчатах, запряжених полярними оленями, а на червоній фірмовій вантажівці-фургоні з логотипом Сoca-Cola. Так було в Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові, Львові та Одесі. Київ став завершальним пунктом шляху новорічного каравану. Про його прибуття до столиці можна було дізнатися з інформаційних листівок, що розповсюджували в торговельних мережах міста перед Новим роком.

У середу ввечері в німецькому Оберхофі розпочалися старти четвертого етапу розіграшу Кубка світу. У першому з них, чоловічій естафеті 4х7,5 км, перемогу святкував німецький квартет, ще два призовi місця посіли команди Росії й Білорусі.

П'єр де Кубертен 1896 року відродив Олімпійські ігри за їхніми описами в античній літературі, а австрійський шукач пригод та знавець старожитності Бернард Вебер у 2001 році заснував нову організацію — N7W, метою якої є встановити нові сім чудес сучасного світу. Назва організації якраз і є абревіатурою від англійського «Нові сім чудес». До керівництва цієї структури входять визнані та авторитетні у світі фахівці, зокрема колишній голова ЮНЕСКО — агенції ООН з питань освіти, науки та культури. Завдання нового списку семи чудес світу — донести мешканцям планети усвідомлення необхідності берегти культурну спадщину людства.

Мабуть, багато хто пам'ятає старий анекдот радянських часів про мешканців одного села, яким вряди-годи вдалося заробити гроші, і вони зібралися на раду вирішити, як зароблене витратити. Після багатьох вислуханих пропозицій слово взяв місцевий мудрець та запропонував: «А давайте на всі ті гроші купимо фанери, збудуємо аероплан та полетимо звідси до дідька».
Та не всі селяни хочуть залишати свої рідні місця, хай і не дуже вдало вибрані їхніми предками. Адже в наш час навіть ландшафт цих місць можна суттєво підкоригувати.