В Африці де зебру вб'ють, там і дорогу переходять.

Табун із декількох десятків молодих коней, що належить йому і компаньйону з Алушти Юрію, і днює, і ночує нестриноженим під відкритим небом улітку й узимку. Та й ще майже на лоні хоча й потривоженої всюдисущими туристами, але все ж не зачепленої тотальною господарською діяльністю природи поруч зi знаменитими Червоними печерами. Це поблизу рідного села Анатолія — Зарічного, що прилягає до траси Сімферополь—Ялта. Утім повна свобода для тварин — це крок радше вимушений. Колишній конюх нині «успішно» реформованого тутешнього радгоспу «Перевальненський» елементарно не розжився на приміщення. В орендованій ним невеличкій фермі, що дивом уціліла як майновий пай, місця вистачає лише для більш цінних племінних жеребців, придбаних власним коштом у заповіднику Асканія-Нова. Та й не хоче чоловік своїми кіньми завдавати односельчанам шкоду, тобто витоптувати громадське пасовище за селом. Зарічнянці та жителі сусідніх сіл виганяють туди свою худобу. «Аби люди не нервували», він відправив своїх улюбленців подалі в гори, куди не дістатися всеядним вівцям та козам.

В Україні вже стали поганою традицією цінові стрибки на дизпаливо у пікові періоди сільськогосподарського циклу. Послабити цей мулький налигач, на якому вітчизняних аграріїв тримають здебільшого російські власники нафтопереробних заводів та заправок, наші селяни намагаються в різні, зокрема й екзотичні, способи. Умілець із Київщини, приміром, сконструював трактор, який успішно рухається на самогоні. Ідея, поза сумнівом, цікава, але собівартість сивухи ще вища, ніж дизпалива, та й механізатори навряд чи утримаються від спокуси хоч кілька разів на день сьорбнути із самогонобака. Більш перспективний, економічно вигідніший і доступний усім, як стверджують учені, шлях самозабезпечення паливом пролягає через нарощування посівів і переробки ріпаку.

Незвичний гість оселився на фермі сільгосппідприємства «Росія», що у Великому Олександрові Віньковецького району. Тут свиняче стадо поповнив... гордовитий дикий кабан. З-поміж сородичів він вирізняється довгою чорною шерстю і дещо незалежним виглядом. Але це лише зовні, бо насправді Гриша (саме так нарекли його тваринники) — досить сумирний у поведінці з іншими поросятами й не виявляє жодної ворожості до людей.

Iз кількаденним інтервалом у Приморському районі встановлено два факти небезпечного захворювання великої рогатої худоби. Йдеться про сказ. Спершу до ветлікарів звернувся мешканець села Преслав: так і так, мовляв, корова якогось біса вже третю добу нічого не їсть і не п'є.

Епідемія туберкульозу в нашій державі, за критеріями ВООЗ, оголошена з 1995 року, і з того ж часу в Україні зареєстровано початок епідемії ВІЛ-інфекції. За ці десять років середній рівень захворюваності на туберкульоз збільшився майже вдвічі і досяг показника 80,9 на 100 тисяч населення, а смертність виросла в півтора раза і становить 22,6 на 100 тисяч населення. Щороку на туберкульоз захворюють майже 40 тисяч українців, а з 1994 року від цієї недуги померло більше сотні тисяч наших співгромадян. У ситуації, що склалася, деякі громадські організаці та представники Рахункової палати України вбачають провину вітчизняного МОЗу: вони звинувачують міністерство у нецільовому використанні бюджетних коштів, виділених на Національну програму боротьби з епідемією.

«У чорта на куличках, на болоті», — кажуть про свою домівку мешканці Кушугума, Новоолександрівки, Наталіївки, Лежино, Новодмитрівки та інших сіл лівобережної частини Запорізького району. Районні рада і державна адміністрація розташовані на Верхній Хортиці, і дістатися до них можна лише з кількома пересадками, перетнувши все Запоріжжя з його найдовшим у Європі центральним проспектом! Навіть за приязного «ставлення» світлофорів кожної поїздки на дорогу доводиться марнувати щонайменше п’ять годин.

Медики стверджують, що вірус, який нагнав страху на мешканців Сімеру (Перечинський район), раніше ніколи не зустрічався на території України. Як розповіла «УМ» заступник головного державного санітарного лікаря України Людмила Мухарська, цей штам вірусу резистентний (стійкий) до дії левоміцитину — антибіотика, яким зазвичай лікують українців, хворих на тиф. За словами фахівця, збудник хвороби цього типу характерний для Африки й Азіатського регіону, тому не виключено, що хворобу до Закарпаття занесли вихідці з тих країв.

Метушня навколо пташиного грипу, який може колись візьме й почне морити людей, певним чином навіть допомогла медикам — останні чекають на зниження захворюваності на «простий» грип та ГРВІ в цьому сезоні. Причина проста: люди, які зазвичай не дуже береглись від застуди й «iшли в зиму», сподіваючись на власний імунітет, у паніці почали робити щеплення проти звичайного грипу, приймати імуномодулятори та противірусні препарати, наїдатися цибулею і ковтати «часникові перлини». А про регіони, які потерпають від пташиної пошесті, годі й казати — там населення захистилося від традиційних зимових хвороб на всі сто відсотків. Епідеміологи припускають, що в тих регіонах, де активно проводиться профілактика грипу, рівень захворюваності буде меншим від сезонних показників, а куряча болячка на людей може й не перекинутись. Хоч якась користь...

Учора Прем'єр-мiнiстр Юрiй Єхануров їздив до Москви для переговорів зі своїм російським колегою Михайлом Фрадковим. Про цей вiзит під час телефонної розмови минулої суботи домовилися президенти Росiї й України Володимир Путiн i Вiктор Ющенко. Глави держав були одностайні в тому, щоб не політизувати цей процес і проводити його винятково в економічному руслі з огляду на національні інтереси обох країн. Президент Росії повідомив 16 грудня в Сочі з цього приводу: «Бізнес та енергетика — це одне питання, не потрібно пов'язувати ці питання з політикою... Є ринок. Умови повинні бути однакові для всіх».