Відомий російський опозиціонер, депутат Держдуми, екс-міністр економіки, колишній член Федеральногї політради «Союзу правих сил», а тепер чільник Демократичної партії Росії (Михайла Касьянова), член спостережної ради Російського громадянського конгресу Іван Старіков в ексклюзивному інтерв'ю «УМ» викладає свій погляд на проблеми українсько-російських вiдносин.

У канонічному біблійному сказанні «вертеп» — це печера, в якій поміж стійлами віслюка та вола в яслах (годівниці для худоби) був покладений нарожденний Ісус. Історія Божественної Породіллі й усі чудеса, що трапилися з малятком Ісусом та усім народом Ізраїлю, трепетно і дохідливо відтворені в яскравих картинках, учасниками яких стають лялькові герої однойменного театрального дійства. Саме вони, «вгніздившись» на дротинках, чи підвішені на нитках, дали назву театральній ляльці. «Маріонетка» — це слово походить від італійського «Маріон» або ж «Марія». Так і досі зветься механічна лялька, яка бере участь у щорічних релігійних святах у Венеції. Ще у XIII столітті, завдяки ініціативі Франциска Асізького до різдвяних свят почали створювати мініатюрні лялькові «панорами», що відтворювали сцени з новозавітних подій.

Наприкінці кожного року малеча з нетерпінням чекає приходу Діда Мороза. Зі своєю внучкою Снігуронькою зі сцени палаців і будинків культури, театрів, клубів, цирків вітає він нас і наших дітей з Новим роком. Невигадливі новорічні ранки й вистави своєю одноманітністю і «попсовістю» вражають батьків, білети яким на ці видовища роздають профспілки. На малюків же Дід Мороз справляє неповторне враження, яке залишається в пам'яті на все життя. Здається, що він був завжди і прийшов до нас із сивих віків.

Зима, мороз, за вікном кружляє сніжок, а виходити з дому так не хочеться... Дивишся на себе у дзеркало і не розумієш, куди ж поділася чудова кримська (одеська, єгипетська, турецька) засмага, якою так пишалася ще кілька місяців тому. Напевно, змилася водою з хлоркою... А чим ближче до весни, тим блідішим і навіть синюшнішим стає обличчя, тим яскравіше проступають мальовничі кола під очима, і все частіше виникає бажання повіятись хоча б на кілька днів до спекотного закордону і повалятися під пекучим промінням улюбленого світила. Але після бурхливого святкування Нового року у більшості з нас фінанси, як-то кажуть, співають романси, тому сонячна поїздка переноситься на невизначений термін. Прогулянки на свіжому повітрі під рідним українським небом теж мало чим допомагають «голодному» на вітамін D організмові. Тому-то останнім часом все більшої популярності в нас набуває солярій (від латинського sol — сонце) — майданчик, обладнаний для прийому сонячних ванн. «УМ» вирішила дізнатись, чи багато користі від солярію, де можна отримати свою дозу ультрафіолету, скільки коштує таке задоволення, кому варто навідуватись до солярію частенько, а кому дорога туди закрита. Отже, про все по-порядку.

Найкращий спосіб боротьби з похміллям, як би парадоксально це не звучало, — просто не напиватися. А якщо перепою не вдалося уникнути, доведеться стійко переносити нудоту, дрижання рук, прискорене серцебиття й нескінченні «вертольоти», які кружляють над головою і періодично забивають у скроні здоровенні цвяхи. Усілякі диво-пігулки від похмілля хіба що трохи полегшать страждання післясвяткового дня, але не знімуть усіх симптомів цього неприємного стану. Немає жодного засобу, який довів би реальну ефективність у боротьбі з похміллям — такий висновок зробили вчені з Пенінсульської медичної школи (Penіnsula Medіcal School), проаналізувавши результати досліджень на цю тему.

Букет новорічних забав запоріжців збагатився екзотичною, як для південного міста, розвагою: уперше місцеві фанати активного відпочинку одержали змогу «цивілізовано» стати на ковзани.

Поява у Запоріжжі нової спортивної споруди додала головного болю Геннадію Бобро, директорові діючого Палацу спорту: надто вже старенькою виглядає його «Юність» поруч із новозведеним «Полюсом». П'ятий рік оббиває директор кабінети мерії, однак грошей для ремонту 35-річної арени не виділяють. А час «догризає» гідроізоляцію і пандуси, дах і підвальні перекриття, освітлювальне й радіотехнічне обладнання.

Поки ми з вами — хто активно, а хто й не дуже — зустрічали Новий рік, «оскароносну» голлівудську красуню Ніколь Кідман дехто вже встиг «видати заміж». Як переконувала своїх читачів спершу «жовта» британська газета «Сан», а за нею — й деякі інші видання та більшість західних телеканалів, 1 січня Ніколь мала вийти заміж за свого «друга», музиканта Кейта Урбана. До слова, раніше та ж газета запевняла, що Кідман уже вагітна, тому, мовляв, тягнути з весіллям їй не варто.