«...Мусліни, атласи, серпанки були таких блідих модних кольорів, яким і назви не можна було придумати (до такого ступеня дійшла тонкість смаку). Талії були обтягнуті і мали найміцніші і найприємніші для очей форми (потрібно зазначити, що взагалі всі дами міста N були повнуваті, але шнурувалися так мистецьки, що їхньої повноти ніяк не можна було помітити). Усе було в них продумане з надзвичайною завбачливістю; шия, плечі були відкриті саме настільки, наскільки потрібно, і ніяк не далі; усе інше було приховане з надзвичайним смаком... Здається, начебто на всьому було написано: ні, це не губернія, це столиця, це сам Париж!..» Так інтригуюче описував модниць міста N геніальний Микола Гоголь у своїх «Мертвих душах». Своєрідною машиною часу, яка може перенести нас у часи балів, карет та вишуканих суконь сьогодні є «Музей однієї вулиці», де позавчора відкрилася виставка «Київські франти і модниці. Історія міського костюма».

У неділю, 17 вересня, на музичному каналі М1 усі українські меломани зможуть на власні очі побачити і на власні вуха почути мульти-кліпово-пластилінову «Колискову».

Учора у Львівській опері відбувся перший і останній офіціоз «найбільшого у світі ярмарку української книги» — урочисте відкриття, вітальні промови, концерт, вручення дипломів і «равликів» переможцям конкурсу «Книга Форуму-2006» — на суд журі 120 видавництв прислали понад 500 видань. Тож фактично XIII Форум відкрився 13 числа.

Національний банк України дав життя новій банкноті — відсьогодні по руках українців ходитиме свіженька грошова купюра — 500 гривень. Дарма, що мінімальна зарплата наших громадян навіть не дотягує до цієї суми і навряд чи всі українці зможуть отримувати зарплати такими «папірцями». Нацбанк все ж пояснює введення п'ятисотки наявною тенденцією зростання грошових доходів населення (прес-служба НБУ тут же нагадує: за період із 2000 по травень 2006 року середньомісячна заробітна плата збільшилася із 230 до 1003 гривень, або більш як у чотири рази). А ще, мовляв, підвищився попит на банкноти великих номіналів, які використовуються населенням при розрахунках. Так українські банкіри сподіваються, що жителi країни зберігатимуть свої заощадження не в доларах, а в гривнях — усе для зручності, до того ж популярна сотка баксів якраз відповідає «по вазі» 500 гривням.

Новину про те, що Севастопольський апеляційний господарський суд визнав, що російський флот незаконно заволодів українськими маяками в Криму, першою у вівторок повідомила «Україна молода». Цю інформацію розтиражували усі вітчизняні ЗМІ. Одним із джерел інформації був лідер «Студентського братства» Олег Яценко. Ця молодіжна організація заслуговує на довіру, враховуючи її тривалу боротьбу з іноземним Чорноморським флотом за повернення гідронавігаційних об'єктів у власність України. Але вже вчора вранці російська влада, як i підконтрольні їй ЗМІ, мабуть, вийшли з приголомшливого стану i в один голос заволали про провокаторів зі «Студентського братства». Нібито ніякого рішення Феміди не було, а «братчики» просто тиснуть такими інформаційними «качками» на суд, який насправді має відбутися 14 вересня. «Севастопольський апеляційний господарський суд останнім часом не приймав жодних рішень щодо долі маяків Чорноморського флоту в Криму. Засідання мало відбутися у вівторок, але його перенесли на 14 вересня», — ці слова старшого радника Посольства Росії в Українi Володимира Лисенка навперейми радісно тиражували учора російські ЗМІ.

Польща розпочала процес легалізації українських заробітчан. За приблизними даними, які навів на вчорашньому брифінгу посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковський, у Польщі працює близько 300 тисяч українців, причому лише 5 тисяч — легально.

У листопаді Посольство Республіки Польща планує відзначити в столиці України 100-річчя з дня народження визначного польського інтелектуала Єжи Гедройця. Слід сказати, що Гедройць був симпатиком України. 2006 рік постановою польського сейму та ЮНЕСКО визнаний роком Єжи Гедройця.

Підведено остаточні підсумки парламентських виборів 10 вересня у Чорногорії — перших з моменту проголошення країною незалежності.

14 вересня (1-го за старим стилем) православна церква відзначає початок Індикту — нового церковного року. З прийняттям християнства русичі познайомилися зі старозавітним новим роком, але аж до ХІV ст. у громадському побуті дотримувалися прадавнього аграрного календаря і весняного березневого літочислення. Із входженням українських земель до Королівства Литовського дата нового року в громадському календарі остаточно закріпилася за 1 вересня. І лише у 1700 році, коли Україна входила до Російської імперії, був прийнятий григоріанський календар з Новим роком у січні. Отже, 1699 рік тривав... лише чотири місяці. Християнський новий рік і сьогодні починається у вересні.