Перебування на Донеччині Прем'єр-міністра України Юрія Єханурова не випадково розпочалося з відвідин тутешнього вугільного господарства та зустрічей із гірниками — шахти імені Рум'янцева у Горлівці та імені Засядька в обласному центрі. Бо чого-чого, а проблем, що зачекалися свого розв'язання, у галузі ніколи не бракувало. Свіже підтвердження тому — недавнє рішення розширеного пленуму галузевої профспілки вугільників про початок із 10 квітня триденного страйку. Вимоги ті ж самі, що в останні роки не раз озвучувалися у перерві між грюканням шахтарських касок об столичний асфальт: своєчасна та в повному обсязі виплата зарплати, забезпечення 100-відсоткових розрахунків за відвантажене вугілля, регулярне отримання шахтами передбачених законодавством бюджетних коштів. (До речі, згадані проблеми та низку інших готуються розглядати в Раді з енергетичної безпеки при Президентові України).

«Ми трохи запізнилися з проведенням цієї наради», — відверто визнав Юрій Єхануров, виступаючи перед представниками трьох стратегічно важливих галузей переробки сільськогосподарської продукції — цукрової, олійножирової та спиртової. Місцем зустрічі не випадково було обрано Вінницю, бо область є абсолютним лідером принаймні у двох із них — у виробництві цукру (понад 16 відсотків від загальнонаціонального валу) та спирту (близько 20 відсотків). Перед нарадою ставилося завдання: виробити загальні принципи розвитку напередодні вступу до Світової організації торгівлі (керівник уряду не сумнівається, що це відбудеться вже нинішнього року) з урахуванням нових тенденцій на міжнародних ринках і становища України. Можна сказати, що перспектива працювати у висококонкурентному середовищі вже буквально «дихає» в спину.

На один із найзавантаженіших автобусних маршрутів Чернівців днями вийшли три сучасні автобуси, які чернівецька мерія закупила у Львівського автозаводу. Першими їх пасажирами став мер Микола Федорук, журналісти та просто чернівчани, які мали змогу особисто пересвідчитися в комфортабельності нових машин.

У суди Києва надійшли кілька скарг від найманих агітаторів політичних партій, які балотуються на виборах у Київську і Верховну Ради. Ці громадяни вимагають визнати, що укладені з агітаторами угоди «соціального партнерства» суперечать законодавству України. Дійсною метою таких угод, на думку позивачів, є спроба приховати факти купівлі-продажу голосів виборців на виборах у парламент і місцеві ради 26 березня 2006 року.

Політика — справа серйозна. Від людей, які нею займаються, часто залежать долі мільйонів. Кожний чиновник (депутат чи навіть Президент) на своїй посаді не народжується, а отже, його «дочиновницьке» буття було таким самим, як і в усього народу — з усім спектром емоцій та почуттів. А в нашому житті, не забуваймо, існують і такі прикрі аспекти, як психічні розлади та хвороби. Загальновідомо, що будь-яка хвороба прогресує саме під час стресових ситуацій та нервового напруження, а цього в політиці вистачало в усі часи.

Українська столиця уже вчотирнадцяте зібрала зірок художньої гімнастики. Цього березня грації прагнули приїхати до Києва ще й тому, що «Кубок Дерюгіних—Нафтогаз», у рамках якого відбувався другий етап серії «Гран-прі», мав дати відповідь на запитання, як вплинули нові правила на програми гімнасток та... суддів. На початку місяця у Москві, де відбувався перший етап, дуже часто виникали непорозуміння. Оскільки за «бортом» нових віянь не хотів залишатися ніхто, то в київському Палаці спорту ми побачили представниць аж 28 країн. І без сумніву, всі учасниці та їхні тренери запам'ятають київський килим надовго, адже він відкрив очі на більшість питань.

Коли після двох домашніх поразок утомлений «Сокіл» рушав до Могильова на продовження чвертьфінальної серії «плей-оф», не надто вірилося, що столична публіка побачить на власні очі ще бодай одну гру своєї команди у нинішній білоруській першості. Надто вже втомлено й без особливого натхнення виглядав колектив Олександра Сеуканда в останніх зустрічах. У п'ятницю найгірші очікування підтвердилися — «Сокіл» програв «Хімволокну» і третій матч, завершивши виступ у чемпіонаті сусідньої країни. Причому руку до поразки киян знову доклали українські легіонери могильовців — Олег Шафаренко й Олександр Матерухін.

Другий етап чемпіонату «Ф-1» було визначено для команд як особливе випробування з самого початку. Завдяки календарю, вся складна інфраструктура з дорогою технікою мала перебазуватися з Бахрейну в Малайзію упродовж кількох днів, адже регламент відвів перерву між двома етапами лише в тиждень. Можливо, через це «королівські» пілоти почувалися трохи не у своїй тарілці і провалили кваліфікацію. Рідко буває, щоб на старті етапу з різних причин «у хвості»розташувалася така іменита компанія — обидва Шумахери, Масса, Култхард, Вільньов і Баррікелло.

За збігом обставин, «олігархи» вітчизняного футболу, які ведуть боротьбу за національне «золото», мали в цьому турі виїзди до «металургійних» команд. У обох випадках господарі одержали по три класичні «сухі» м'ячі у свої ворота, але сценарій доведення зверхності лідерів був різним. У Донецьку «метадони» лише у стартові хвилини тримали візуальну перевагу, надалі ж сумнівів у різних вагових категоріях суперників не виникало. Нагадаємо, що «Металург» провів «селекцію» у стилі «розпродаж», а виводив другу донецьку команду на «Динамо» в.о. тренера Степан Матвіїв, який до цього працював із дублем. У підсумку, як потім висловився Анатолій Дем'яненко, переміг той, у кого є кому «ставити крапку». Інакше кажучи, у киян більше кваліфікованих гравців. Можна сказати — голеадорів, здатних стати окрасою будь-якого елітного європейського чемпіонату.