У середу практично на один час було заплановано дві світські події, головною персоною яких мала стати лідерка БЮТ, екс-Прем'єр-міністр України і без п'яти хвилин нова Прем'єрка Юлія Володимирівна Тимошенко. На 20.00 в ресторані «Оазис» дизайнерка Айна Гасе призначила показ нової колекції одягу осінь-зима 2006-2007, присвяченої своїй головній клієнтці — пані Тимошенко, навіть її серце-лого взяла для запрошень. А о 21.00 у Музеї духовної спадщини (!) журнал Elle мав вручати премії Elle-кумир у кількох номінаціях, але найглобальнішим українським кумиром, за версією Elle, стала Юля. А її родичів — зятя Шона і доньку Женю — за 2005 рік теж змогли полюбити українські обивателі жіночого роду. «О котрій реально почнеться показ Айни Гасе?» — запитала я прес-менеджера, і вона по секрету відповіла: «Як тільки з'явиться Юлія Володимирівна, так і почнемо. А вона обіцяла бути вчасно».

На запитання «Як ви проводите свій вільний час?» більшість українців, найімовірніше, зізнаються, що вони дивляться телевізор. Увечері, після напруженого робочого дня, або на вихідних, переважно в осінньо-зимовий період, середньостатистичний українець зручно вмощується на дивані, вмикає чудовий ящик і потрапляє в «інший вимір».

Якщо прізвища та обличчя акторів прихильники багатосерійної ТБ-продукції впізнають і запам'ятовують, то імена компаній-виробників телевізійних фільмів і кінострічок практично завжди залишаються поза увагою телеглядачів. Однак деякі солдати багатомільйонної армії телеманів полюбляють медитувати на довгий перелік фінальних титрів, у надрах якого частіше за все й ховається інформація про тих людей, які працювали над екранізованим твором.

Квартиру, в якій донедавна мешкала, сім років тому я почала знімати за 60 доларів. Цілком пристойні, як на той час, гроші. Щоправда, через півтора року вже було 80$, потім 100$, 150$, і зрештою усі 250$. Прикметно, що в самій квартирі за цей час зовсім нічого не змінилося, якщо не враховувати мною ж куплених телевізора та холодильника, шафи, книжкових полиць тощо. Не було навіть банального косметичного ремонту. Словом, за все те ж саме, що колись коштувало 60$, згодом довелося віддавати у 4 рази більше. Якось я прикинула, що за сім років на оренду витратила загалом понад 8 тисяч доларів. За цінами, які панували на ринку столичної нерухомості на 2001 рік, на ці гроші можна було придбати цілком пристойну однокімнатну квартиру (у той час мої знайомі за 7 тисяч у.о. саме купили новеньку «хатинку» на Позняках у відомої будівельної компанії). Якби ж тоді була можливість узяти кредит! Але банки ринок житла на той час інвестували дуже обережно й кредити видавали максимум на 5 років під 25% річних. Звичайно, знімати житло було вигідніше, ніж платити такі шалені відсотки банку.
Нині ситуація радикально змінилася: банки видають кредити на 20 і більше років. При цьому перший внесок може становити 5—10% (а то і без нього), а відсоткова ставка — 9—15%. Одначе і ціни на столичному ринку нерухомості разюче змінились. Але чекати, доки цей баланс стане оптимальним, можна вічно. А можна і взагалі його не дочекатися, тому коли мій хазяїн вкотре виставив нову ціну за свої 30 квадратних метрів, я нарешті вирішила впрягтися в лямку під назвою «кредит».
Найважче у кредиті — це зважитися на нього. Коли ж механізм уже запущено, відступати не захочете. Інакше потім не скоро зважитеся знову пройти ці сім кіл пекла.

Шотландський актор Роберт Карлайл відомий передусім як один із найяскравіших екранних негідників сучасного кіно. Діапазон його ролей коливається від священика-гомосексуаліста до канібала. Досить навести як приклад лише три його святенницькі ролі: невиправний наркоман-психопат Франко Бегбі у стрічці «На голці», анархіст Ренард, головний противник Джеймса Бонда (Пірса Броснана) у фільмі «І всього світу замало» та чи не найбільший гад новітньої історії Адольф Гітлер у телефільмі «Гітлер: світанок зла». Картину доповнює кінопроект «Торгівля людьми», в якому Карлайл виконує роль російського мафіозі в Америці, що поставляє жінок та дітей у підпільні борделі США й Азії. Серед його жертв і головна героїня цього фільму — 16-річна дівчина з Києва.
За цими підлотними ролями якось забуваються фільми, в яких актор виконує ролі простих людей: добрих і слабких, милих і закоханих. Таким був його герой Джордж у фільмі «Пісня Клари», звичайний британський водій автобуса, який закохався в дівчину з Нікарагуа, поїхав за нею та потрапив у вир громадянської війни. Його герой Газ у чудовій комедії «Чоловічий стриптиз» (1997) був одним із кількох звичайних шотландських безробітних, котрі в пошуках заробітку вирішили організувати сценічну групу для роздягання за гроші. Сьогодні одному з провідних британських акторів виповнюється 45 років.

Позавчора аж у Кіровограді оперативники затримали ще одного виконавця, у підсумку, останнього з восьми, безпосередньо причетних до жорстокого побиття кандидата на посаду селищного голови Мирного Анатолія Симоненка (як уже повідомляла «УМ», від отриманих травм вiн, не приходячи до тями, помер через два дні в лікарні). За словами прокурора Криму Віктора Шемчука, нині всі підозрювані перебувають під вартою і офіційно проти них висунуто обвинувачення за ст. 115 Кримінального кодексу України (навмисне вбивство, скоєне за попередньою змовою групою осіб на замовлення із корисливих мотивів). Головні ж фігуранти — виконувач обов'язкiв селищного голови Мирного Алла Бондаренко та депутат цієї ж ради Микола Грабовський. До речі, дозвіл на арешт «солодкої парочки» ухвалили на сесії самі ж їхні колеги. «Ніхто із тих, хто скоїв цей злочин, — сказав пан Шемчук, — не заперечує своєї участі у цьому і дає ствердні покази».

Тепер вже це стало гарною традицією — щороку у квітні представники влади різного калібру, працівники підприємств, громадських організацій, добровольці-учні, студенти й просто небайдужі громадяни прибирають свої міста та села від бруду й садять нові дерева. У 2005 роцi Президент України своїм указом започаткував Всеукраїнську акцію «Зелений паросток майбутнього», яку проводитимуть щорічно з 9 квітня протягом місяця. Офіційно її вже відкрили днями представники уряду на території Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, посадивши рідкісні декоративні дерева та кущі в дендропарку.

«Я думаю, що перспектива — за приватизацією наших підприємств оборонно-промислового комплексу, — заявив учора міністр оборони Анатолій Гриценко. — Ми нічого не втрачаємо: держава контролюватиме цей процес, але буде включена приватна ініціатива».

Учора в Тегерані розпочалися переговори між керівником МАГАТЕ Мохамедом ель-Барадеї та президентом Ірану Махмудом Ахмадінеджадом щодо ядерних програм країни. Ель-Барадеї вкотре закликав Іран відмовитися від амбіцій замкнутого ядерного циклу, тобто припинити роботи зі збагачення урану. Директор МАГАТЕ, нагадаємо, до 28 квітня мусить надати Раді Безпеки ООН звіт з остаточним висновком: чи ядерні програми Ірану носять мирний характер, чи ця держава насправді готується до виробництва ядерної зброї.

«Звір спить». Фільм про чорнобильську катастрофу з такою промовистою назвою побачить світова спільнота. 26-хвилинне документальне кіно було знято на замовлення МЗС України і у ці дні буде розповсюджено через українські посольства у світі, зокрема серед тих інституцій та організацій, які можуть якось допомогти у розв'язанні «вічної» чорнобильської проблеми.