Вибори, нарешті, пройшли — попри численні й типові, хоч i незначнi, порушення, велику кількість незадоволених і рознервованих виборців. Стоячи у довжелезній черзі за омріяним бюлетенем, мало не кожен із нас думав про кілька речей: чому б не розвести в часі парламентські та вибори до місцевих рад, не збільшити прохідний бар'єр (може, тоді охочих стати депутатом поменшало б і виборчий бюлетень покоротшав) і чи не слід було приділити організації всенародного волевиявлення більше часу та сил? Тоді, можливо, не було б таких довжелезних черг і величезної напруги на дільницях. І все ж це були перші суто пропорційні парламентські вибори — висновки на майбутнє є з чого робити.

Учора вже об 11-й ранку на світ могла з'явитися угода про формування коаліції «помаранчевих» сил. На той час ЦВК не порахувала й 20 відсотків протоколів, однак політичні сили вже приблизно уявили майбутні парламентські розклади. Зокрема лідерство в «помаранчевій» коаліції Блоку Юлії Тимошенко. Саме БЮТ, як зазначив на прес-конференції в штабі «НУ» Роман Безсмертний, тепер належить ініціатива в проведенні переговорів. Зіркою цих розмов, звісно, є Юлія Тимошенко. Її блок готується запропонувати на посаду Прем'єра. І — хочеться комусь чи не хочеться — має на це право. Право «другої ночі» потенційні підписанти відводять «нашим» (очевидно, це буде посада Голови ВР), «третьої» — соціалістам (щось економічно-фінансове в уряді), четвертий вибір зробить знову БЮТ і так далі. Принаймні таку схему вночі на понеділок змальовував керівник штабу БЮТ Олександр Турчинов.

Юрій Афанасьєв — автор книги «Опасная Россия. Традиции самовластья сегодня» — академік Російської академії природничих наук, почесний доктор багатьох зарубіжних університетів, одне з чільних імен російської історичної науки, засновник і тривалий час ректор Російського державного гуманітарного університету в Москві. Це видання з'явилося друком у Москві 2001 р., після приходу до влади Путіна. Книга була широко відрецензована на Заході, щойно вийшов друком польський переклад. Чомусь на той час в Україні вона пройшла повз увагу істориків, а даремно. З огляду на події останніх років, цікаво повернутися до цієї книжки, актуальність якої особливо виразна сьогодні.

Про колись найдорожчу у світі й найулюбленішу у Франції топ-модель Летицію Касту ми тепер майже нічого не знаємо: відтоді, як вона покинула подіум, у нефранцузькій пресі про «обличчя Францiї» не з'являється жодних новин. Хоча Летиція насправді нікуди не зникла, а, як і обіцяла, після народження донечки Сатін «зав'язала» з модельним бізнесом і присвятила всю себе малій та... кіно. В це мистецтво Каста остаточно закохалася ще у 1999-му, коли знялася в найдорожчому фільмі за всю історію французького кіно — «Астерікс i Обелікс проти Цезаря». Тоді красуня заявила, що її не цікавить такий «простий» бізнес, як моделінг, і вона прагне зайнятися «серйозною справою».

На українському телебаченні триває показ останніх серій улюбленого мільйонами жінок усього світу телесеріалу «Секс і місто». Квартет веселих, дотепних і, ніде правди діти, таки схиблених на сексі подружок із Нью-Йорка вельми припав до душі й українкам, тому за долями Кері, Саманти, Міранди та Шарлотти ми стежимо чи й не пильніше, ніж за власними. У Саманти зараз нелегкий період: найсексапільніша героїня серіалу проходить хіміотерапію після видалення ракової пухлини з молочної залози. Хочеться втерти сльозу й від співчуття до Шарлотти: сердешна дуже хоче мати дітей, але всі спроби завагітніти так і не дали результату... Жінка в розпачі, тому на пропозицію коханого чоловіка усиновити маля, поки що (далі буде) реагує збентеженням. Їй же не тільки «вже», а й «лише» 38, може, таки варто спробувати ще раз.

Вам доводилося коли-небудь потрапляти в неприємну ситуацію, просто сівши на крісло чи стілець? Я не про ті випадки, коли дівчата плюхаються у м'яке крісло, не подумавши про те, що довжина спідниці відверто цього не дозволяє. Йдеться про специфіку самих меблів: знаєте, буває, сядеш, а стілець як видасть та-а-акий звук... Ну, ви зрозуміли. Такий, який у пристойному товаристві не видають.

Чергове відкриття зробили вчені з регіонів України. Продовжуючи дослідження передвиборчих роликів нашої України, вони вирішили прокрутити їх у зворотний бік. І на превеликий подив виявили, що «25-й кадр» перетворився з синього черепа на чоловічий орган. А ще більше здивувало те, що він поміняв колір на помаранчевий. Дослідження продовжуються.

Призабута літня історія про «ізраїльський слід» генерала Пукача, головного підозрюваного у вбивстві журналіста Гонгадзе, за два дні до виборів набула нового забарвлення. Нагадаємо, що ще 23 червня 2005 року газета «Сегодня» повідомила, що генерал Пукач живий і перебуває в Ізраїлі. Автор резонансної статті Олександр Корчинський (знаний фахівець кримінальної журналістики) тоді стверджував, що пана Пукача знайшли ізраїльські спецслужби, які лише спостерігають за ним, але не затримують. Пізніше i голова СБУ Олександр Турчинов, i його заступник та керівник Управління «К» Андрій Кожем'якін неохоче коментували цю тему, бо, за неофіційними даними, інформація газети нібито зашкодила спецоперації, яку на Володимирській, 33 готували для затримання Пукача на території іншої держави.

Учора відбулося незначне зростання курсу долара і євро на готівковому ринку. У столиці «зелений» продавали за 5,13 гривні, а євро — за 6, 20 гривні. Експерти традиційно пов'язують це зростання з певним збільшенням попиту на іноземну валюту з боку населення. Крім того, можна припустити, що дехто з наших громадян у такий спосіб відреагував на заяву Володимира Литвина, яку він зробив 2 березня, що «запобігти падінню гривні може ухвалення меморандуму щодо засад грошово-кредитної політики України».

Останній штрих, яким став підпис американського президента Джорджа Буша до скасування дії поправки Джексона-Веніка щодо України, нарешті зроблено. Позавчора у Вашингтоні у присутності Посла України в США Олега Шамшура відбулася урочиста церемонія підписання Бушем закону про запровадження з Україною режиму нормальних торговельних відносин. Адже поправка, введена в 1979 році як політичний захід проти Радянського Союзу через обмеження ним еміграції євреїв, і передана таким чином у список усім пострадянським країнам, забороняла надання державних кредитів, а також встановлювала дискримінаційні податки й тарифи на український експорт.