Новий російський фільм «Мне не больно» ще у вигляді афіші має увесь пакет привабливості для глядача. Відомий режисер — Олексій Балабанов, на його рахунку такі касові, неоднозначні, але точно не прохідні для російського кінематографа фільми, як «Брат», «Брат-2», «Війна», «Про потвор і людей», «Жмурки», піарники трактують цю стрічку як «першу мелодраму Балабанова». Загадкова «зірка» авторського кіно, актриса, режисерка, сценаристка Рената Литвинова. Піарники «просувають» головну її фішку в цій картині — Рената, на прохання режисера, збрила брови, такою особливою, за задумом Балабанова, має бути її героїня Тата. Знакова в усіх сенсах фігура для Росії — Микита Михалков у ролі олігарха, покровителя Тати. Плюс бонуси: музика Вадима Самойлова з «Агати Крісті», Дмитро Дюжев, Інга Стрєлкова-Оболдіна, Сергій Маковецький, впізнавані обличчя в епізодах — Марк Рудінштейн, Дмитро Месхієв, нове обличчя — Олександр Яценко (всі, хто знав Олексій Октябріновича Балабанова раніше, кажуть, що він — копія режисера в молодості, і зовнішність, і психофізика, і манери). Для тих, хто цікавиться не тільки продуктом, а й торговою маркою, прізвище продюсера Сергія Сельянова тільки додасть позитиву, разом із Балабановим вони зробили фільми, які сколихнули обуржуазнений російський маскульт.

Про що розмовляють митці поза сценою? Правильно, про те, що українська культура дихає на ладан, що без державної підтримки її перспективи безрадісні й невиразні, а походеньки по спонсорах можуть довести, швидше, до інфаркту, ніж до якихось матеріальних домовленостей. Такі розмови — неодмінний атрибут життя людей мистецтва. Не знаю, наскільки активно приєднується до цих справедливих нарікань композитор Остап Гавриш, але в нього вистачає часу та бажання опиратися такому стану речей реальними справами. Днями пан Гавриш презентував музичний фільм «Де смереки стрункі», музика та вірші в якому написані на основі народних мелодій Карпат.

...Андріївським узвозом бігає симпатична жінка і намагається позичити... сміттєві баки. Продавці сувенірів та антикваріату розгублено знизують плечима, але з готовністю починають радити, де ті баки гіпотетично можна орендувати. Мізансцена фестивалю моновистав «Відлуння», який проходив у Києві з 26 по 30 квітня. Тільки не думайте, що це від артистів було стільки сміття, яке не знали як утилізувати. Мистецтво — річ непередбачувана, і баки були потрібні для вистави «Життя у картонних коробках» болгарського актора Ніколая Урумова, який грав бомжа.

Учора в рамках офіційного візиту до Литви Президент України Віктор Ющенко взяв участь у представницькій конференції «Спільне бачення спільного сусідства». У конференції, яка була присвячена питанням новопосталих демократій у пострадянській Європі та євроінтеграції, взяли участь також керівники Грузії, Латвії, Польщі, Естонії, Молдови, Румунії, Литви. Крім них, почесними гостями вільнюської конференції були глава дипломатії ЄС Хав'єр Солана і віце-президент США Дік Чейні.

Перший керівник спецслужб посткомуністичної Польщі, «інквізитор гебістів» Кшиштоф Козловський, у 1990-х — «прообраз польського Луценка», розповідає «УМ» про перебудову польського КДБ і про радянських дипломатів-шпигунів, які передавали інформацію в Москву безпосередньо з кабінетів польських міністерств

Відомий радянський розвідник майор Вихор, він же капітан Голос, рятівник Кракова, живе на столичному Печерську разом із дружиною. І у свої 92 роки Євген Степанович Березняк бадьоро виглядає, має світлий розум, феноменальну пам'ять та прекрасне почуття гумору. От тільки очі вже гірше бачать... Євген Степанович уже не дивиться телевізор, не читає газет. Але найближчим часом планує видати нову редакцію своєї книги «Пароль «Dum spiro...». У цьому колишньому розвіднику допомагає вірний друг, дружина Катерина Кузьмівна — вона читає Євгену Степановичу макети й вносить правки.
Розвідник Березняк і справді феноменальна постать — його ім'я назавжди ввійшло в історію Другої світової війни. Має він і власну зірку на Алеї слави Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил СРСР. Його ім'я — у списку Міжнародного видання для бібліотек Європи «Солдати ХХ століття». Серед мільйонів подвигів за час Світової війни до книги відібрали лише 200. Серед видатних фронтовиків — і наш земляк. Розвідувальна група Євгена Березняка «Голос» врятувала від знищення древнє місто Краків: гітлерівці замінували Ягеллонський університет, де працював Коперник, резиденцію польських королів Вавель, Маріацький костел, театр Словацького... Якби не подвиг радянських розвідників, людство назавжди втратило б ці перлини. Доля ж самого Євгена Степановича — парадоксальна, нереальна й неправдоподібна, дійсно схожа на сценарій пригодницького фільму. Але аж ніяк не романтична, а доволі важка. Довелося побувати Євгену Березняку і в лапах гестапо, дихати в обличчя смерті, пити горiлку з відомими людьми епохи й приховувати державні таємниці від найближчих людей. Про все це легендарний майор Вихор розповів «Україні молодій».

6 травня виповнюється 150 років з дня народження австрійського невролога і психіатра, засновника психоаналізу Зигмунда Фрейда (1856—1939). Фрейд займався невропатологією, а пізніше — лікуванням неврозів та істерії. 1902 року він став професором Віденського університету, де розвивав і популяризував психоаналіз, який невдовзі зажив світового розголосу. Найвідоміші його твори — «Тлумачення сновидінь», «Вступ до психоаналізу» та «Майбутнє однієї ілюзії» — викликають бурхливі дискусії як у середовищі психіатрів, так і серед філософів.
1938 року, після загарбання Австрії гітлерівською Німеччиною, Зигмунд Фрейд емігрував до Англії. Усі знають, що сам Фрейд — австрієць, а проте мало кому відомо, що його батьки походять з України. Про дослідження родоводу австрійського психіатра розповідає доцент кафедри філософії і релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», завідувач кафедри філософії Міжнародного Соломонового університету, кандидат філософських наук і автор монографії «Міфологічна революція в психоаналізі» Вадим Менжулін.

Дівчино, хочете стати «Міс Всесвіт»? Нічого у вас не вийде. Бо лише вихід у так званий «фінал» так званого українського конкурсу «Стань Міс Всесвіт» коштує 15 тисяч доларів. Ми не стверджуємо напевне, але саме про це активно говорять на інтернет-сайті www. modelbank.com.ua — тому, де спілкуються моделі й наближені до модельних кіл люди.

Право провести ювілейний, 70-й, світовий форум елітних збірних планети Латвія заслужила не завдяки видатним спортивним успіхам національної команди. Візитом великого хокею на береги Балтійського моря маленька республіка зобов'язана своїм вірним уболівальникам. На попередні чемпіонати, за кордон, вони виїжджали просто в небувалих для хокею кількостях — по п'ять із гаком тисяч чоловік — і створювали на трибунах справді святковий настрій. Саме через їхню «турбулентність» деякі журналісти й недолюблюють латвійських хокеїстів і радіють, коли їхня збірна не грає з ними в одній групі, а ще краще — в одному місті. Що зможуть створити завзяті фани Латвії на двох аренах Риги, де відбудуться всі матчі чемпіонату, і навколо них — можна лише здогадуватися.