Страшна сімейна трагедія сталася у Харкові на вулиці Луї Пастера. 32–річний чоловік усю ніч пиячив з другом, а під ранок постукав у двері матері. Літня жінка спробувала присоромити його за ганебну поведінку, але той відреагував на мораль у нелюдський спосіб: схопив ножа і почав люто наносити неньці смертельні удари. Крик бабусі розбудив її 15–річну онучку, що спала у сусідній кімнаті. Дівчина спробувала зарадити лиху, проте й сама потрапила під гарячу руку розлюченого дядька. Обидві жертви нападника померли на місці.

Мешканці харківських П’ятихаток, які вже півроку борються за збереження прилеглого до їхнього селища Лісопарку, недавно отримали черговий головний біль. В iнтернеті з’явилися оголошення про продаж земельних ділянок у районі місцевого березового гаю, висадженого старшим поколінням жителів селища пів­століття тому. Цей куточок природи, наповнений дивовижним світлом, став улюбленим місцем відпочинку для багатьох городян, тому в місті всерйоз заговорили про відкриття другого «Зеленого фронту». Сюжет, знятий з цієї нагоди телекомпанією АТН, навіть показали у сесійній залі міськради, де вперше зібралися новообрані депутати і де складав присягу мер Геннадій Кернес.

Наступного тижня виповнюється сто днів, відтоді як безслідно зник редактор харківської газети «Новий стиль» Василь Климентьєв. Утім жодного сліду правоохоронцям не вдалося знайти і досі. Днями вже вдруге за кілька останніх тижнів до Харкова приїздила потужна група столичних правоохоронців, аби проконтролювати хід розслідування, але, як і попереднього разу, результатів виявилося небагато. «Чим більше відповідей на наші запитання ми отримуємо, тим більше нових запитань у нас виникає», — прокоментував ситуацію заступник міністра МВС Василь Фаранник.

Позови до суду, масові протести і наметове містечко на майдані Свободи не дали бажаного результату — кандидат від Партії регіонів Геннадій Кернес, скандально відомий як «авторитет Гепа», вчора таки прийняв присягу та очолив друге за розміром місто України. Привітати Кернеса з інавгурацією прийшли не тільки новообрані депутати міської ради і партійні лідери, а й одразу два мітинги незгодних харків’ян. Одні протестували проти Податкового кодексу, наївно припускаючи, що новий склад міськради може звернутися до Києва з проханням відкликати вбивчий для дрібних підприємців документ. А інші все ще протестували проти мерства одіозного Кернеса, вважаючи його мінімальну (на 0,63%) перемогу сфальсифікованою (нагадаємо, екзит–поли зафіксували відставання «регіонала» від Арсена Авакова на 3—4%). Емоції учасників обох мітингів посилювали музиканти духової секції, виконуючи в унісон розбурханим пристрастям то «Мурку», то похоронний марш.

Хвороба у дітей розвивалася з однаковими симптомами і з блискавичною швидкістю. У всіх з’явився кашель, висока температура та біль у горлі, які майже одразу перейшли у складну форму пневмонії та гострий бронхіт. Вiдповiдно до складностi діагнозу медики обрали і місце лікування: дев’ятьох учнів переправили до інфекційних відділень обласного центру, п’ятнадцятьох — лікують під наглядом харківських спеціалістів у Валках. «У хворих виявили аденовірус або парагрип, — повідомив пресі головний санітарний лікар Валківського району Микола Мининник. — Температура не дуже висока: у кого нижча, у кого вища, кашель, а буквально на другий день виникає запалення легенів. Це дуже стрiмкий розвиток хвороби».

Харківські чиновники знову зробили усе можливе для того, аби слобідський мегаполіс потрапив до медійних рейтингів поганих новин. Цього разу місто «прославилося» через наказ мерії демонтувати меморіальну дошку, встановлену на честь видатного релігійного діяча, Патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого. Святійший у 1961 році потрапив на Слобожанщину мимоволі, коли його етапом переправляли з Галичини до мордовських таборів. На цьому довгому шляху його помістили до так званого «Тюремного замку» — пересильної в’язниці по вулиці Малиновського,5, де він пробув кілька тижнів.

Сьогодні харків’яни вдруге вийдуть на загальноміський мітинг протесту, щоб вимагати перерахунку голосів за результатами виборів мера. Ця акція стане відповіддю судам, що не зважилися ретельно розглянути скарги від опозиційних партій та громадських організацій. Ті вже кілька тижнів безуспішно намагаються довести факти масових фальсифікацій під час підрахунку голосів на місцевих виборах.

Харківську кільцеву дорогу жодного разу не ремонтували з дня її відкриття, тобто більше 30 років. Вкрита суцільними вибоїнами магістраль уже мало нагадувала швидкісну трасу, тому рух транспорту за межами міста автомобілісти порівнювали зі смугою суцільних перешкод. Утім до кільцевого шляху, можливо, і досі не дійшли б руки, якби не жорстка програма підготовки до «Євро–2012».

Ядерна установка «Джерело нейтронів», яку планують запустити навесні 2014 року на промисловому майданчику Харківського фізико–технічного інституту, — стовідсотково безпечна для міста, повідомив пресі директор ХФТІ Іван Неклюдов у відповідь на вимогу екогрупи «Печеніги» провести публічне обговорення нового проекту. Екологи вважають, що імпульсний ядерний реактор може бути небезпечним для городян. «Хочу підкреслити: розробляється не реактор, а підкритична збірка, якою управляє прискорювач, тому ядерний вибух не можливий у принципі, — коментує закиди «зелених» учений. — Санітарна зона «Джерела нейтронів» буде обмежена стінами приміщення, у зв’язку з чим вплив на населення і довкiлля повністю виключено».

Як геніально вона грає саму себе, коли ходить старими вулицями Харкова у супроводі свого друга, колишнього мера Михайла Пилипчука та однієї–двох телекамер. Усе в міру, зі смаком, зворушливо. Це ніби кіно, навіяне реальністю або реальність, вмонтована в кіно. Ось зірка на Клочківській, де вже немає її будинку, ось біля Маріїнської гімназії на Римарській, де колись вчилася юнкою, ось пройшла Сумською повз театр Шевченка, монологи з вистав якого й понині цитує українською. На обличчі — зворушливий сум, в очах бринить сльоза. Можливо, це всього лише геніально «прочитаний» матеріал, але чомусь щоразу хочеться вигукнути за Станіславським: «Віримо!». Вона, може, й грає, але ж саму себе — зірку, що й досі любить місто, в якому народилася і прожила сімнадцять найщасливіших років. Так каже вона сама.