Епоха попкорнових мізків

Уранці Кабмін традиційно пікетували. Захисники харківського кінотеатру «Боммер» влаштували невелелюдний, але яскравий перформанс.

Подібні акції проти закриття «нашумілого» закладу відбувалися також у Сумах, Львові, Вінниці, Ужгороді, Хмельницькому. Київська молодь із гаслом «Вовкун, врятуй «Боммер»!» просила міністра культури, який прибув на засідання уряду, посприяти тому, аби найстаріший діючий кінотеатр Східної Європи внесли до Державного реєстру пам’яток.

Крути педалі під вінець

Крути педалі під вінець

Парад нестандартних весіль цими вихідними продовжили харків’яни Ольга та Андрій Зарецькі, знехтувавши такою банальщиною, як помпезний весільний лімузин. Вони кажуть, що побратися в якийсь оригінальний спосіб задумали вже давно, але вдруге вигадувати велосипед не стали. А все тому, що познайомилися на туристичному інтернет–форумі. А на перше своє побачення прибули саме цим видом транспорту. Окрім того, їм неабияк сподобалася ідея дніпропетровської пари, яка влітку минулого року вже з’їздила на шлюбний розпис у такий романтичний спосіб.

Кінець війні з каменем

Кінець війні з каменем

Камінь, яким сімнадцять років тому патріотично налаштовані харків’яни вшанували пам’ять воїнів Української Повстанської армії, й надалі залишатиметься у Молодіжному парку. Тогорічний намір мера Харкова Михайла Добкіна обміняти цей пам’ятний знак на постамент пам’ятника Леніну в Івано–Франківську не увінчався успіхом. Міський голова каже, начебто прикарпатці відмовилися прийняти камінь у себе. Мовляв, «він їм там теж не потрібний».

Їх чекають батьки

Учора в Харкові Віктор Ющенко провів всеукраїнську нараду фахівців, які опікуються проблемами сиріт. Як відомо, саме з ініціативи глави держави майже п’ять років тому вперше з часу незалежності порушили тему бездоглядного дитинства. Пригадуючи ті не такі вже й далекі події, Президент розповів про зустріч із чотирма міністрами, які в силу своїх службових обов’язків мали б опікуватися долею сиріт, але не змогли назвати їх навіть приблизну кількість. За словами Віктора Ющенка, було найважче змінити ставлення чиновників та суспільства до проблеми сирітства і переконати країну в тому, що турбота про долю дитини, позбавленої батьківської опіки, — справа не лише держави.

Врятувати «Бомер»

Учасники акції «Врятувати «Бомер» знову боролися за збереження єдиного в регіоні кінотеатру, де під час перегляду кінострічок глядачі думають і дискутують, а не лише хрумтять поп–корном. Цього разу популярний кіноклуб захищали не мітинговими, а естетичними засобами, влаштувавши камерну презентацію популярного мистецького закладу. У такий спосіб учасники акції, кількість яких уже перевищила 5 тисяч осіб, вкотре спробували підготувати громадську думку до найближчої сесії обласної ради, яка вирішуватиме долю відомого кіноклубу.

Сліди міліцейського наркокартелю

Сліди міліцейського наркокартелю

Як «УМ» вже повідомляла, співробітники харківського СБУ та УБОЗу затримали шістьох старших офіцерів місцевого Главку міліції, які організували в регіоні транспортування, виробництво і збут практично усіх існуючих на сьогоднішній день наркотиків. Нагадаємо, що на чолі картелю стояли заступник начальника обласного відділу БНОН та начальник міськвідділу кримінальної міліції у справах дітей, який збував зілля молоді. Серед затриманих лише один майор, решта — полковники та підполковники. Але розгром харківської «наркомафії в погонах» триває досі: до тенет правоохоронців потрапляють як кур’єри та постачальники, так і інші «перевертні».

Бешкетник, трієчник, революціонер!

Бешкетник, трієчник, революціонер!

На ювілей рідної харківської школи Леонід Черновецький прибув уже під завісу урочистостей, але від цього візит найпочеснішого гостя заходу не став менш яскравим. Виявляється, і через сорок років після випуску у теперішньому педагогічному ліцеї, а тоді просто — СШ №4, Черновецького пам’ятають як складного, але неординарного учня. Власне, це була єдина школа, з якої Льоню Черновецького не вигнали за низькі оцінки й погану поведінку. А все тому, що саме в її стінах уперше в Радянському Союзі почали впроваджувати розроблену харківськими педагогами та психологами теорію розвиваючого навчання. Головний принцип методу — спілкування зі школярами у формі діалогу. «Я навчався у багатьох школах, тому що за погану поведінку мене звідусіль виганяли, — зізнався розчулений мер Києва. — А коли прийшов сюди, то потрапив в атмосферу доброти».

Крила для VIP–персон

Уже вдруге за останні п’ять місяців харківські авіабудівники здали в експлуатацію літак, призначений для польотів перших осіб африканського та азійського континентів. У травні Ан–74 преміум–класу відбув до Лівії, а позавчора таку ж машину випробували на міцність члени офіційної делегації Лаоської Народно–Демократичної Республіки. Новенький літак теж надійде до урядового авіапарку й обслуговуватиме польоти винятково VIP–персон.

Дурман від міліцейських полковників

Дурман від міліцейських полковників

На чолі картелю, який займався доставкою і продажем наркотичних речовин у Харкові, стояли високопосадовці, покликані з цим лихом боротися, — заступник начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків (БНОН) у Харківській області та начальник відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх міськуправління. Останній до травня цього року теж працював у відділі боротьби з незаконним обігом наркотиків, а перейшовши півроку тому на нову посаду, активно зайнявся поширенням наркоти серед своїх юних підопічних. Разом з основними фігурантами гучної справи до СІЗО потрапили ще чотири міліцейських офіцери. Двох на час слідства відпустили на підписку про невиїзд. Наймолодший за званням із підозрюваних полісменів–наркоторговців носить погони майора. Решта — полковники та підполковники.

Місто нерухомих трамваїв

Спочатку транспортники оголосили одноденний страйк і провели пікет під стінами Кабміну. А коли ці дві акції не принесли жодного результату, відмовилися виходити на маршрути до переможного кінця. У результаті вже п’ятий день поспіль харків’яни, які територіально чи фінансово «прив’язані» саме до тролейбусів та трамваїв, переживають транспортні муки. Адже обіцяних мерією альтернативних «маршруток» у годину пік бракує, і люди змушені долати по кілька кілометрів пішки, аби дістатися до кінцевої зупинки автобусів чи до метро. Пенсіонерам узагалі не позаздриш: водії «маршруток» неохоче підвозять пільговиків, тому старенькі змушені відкладати свої справи до кращих часів.