20 липня о 15.30 Львівська залізниця відправить у перший рейс електропоїзд, названий на честь Георгія Кірпи, повідомляє УНІАН. Кірпа-поїзд коштує 22 млн. гривень, а у свою першу мандрівку вирушить у день народження покійного керівника «Укрзалізниці».

Ця трагедія сталася вночі 14 липня у селі Літки Броварського району на Київщині. Під час сильної грози в один з сільських будиночків влучила блискавка, розповіла «УМ» начальник Центру пропаганди Головного управління МінНС у Київській області Вікторія Рубан. Старенька дерев'яна споруда вмить загорілася. У цей час у будинку спокійно спали п'ятеро людей — господарка хати 64-річна Наталя Нагаєвська, її 33-річний син Федір, 32-річна невістка Лариса та двійко малолітніх онуків. Уся хата була охоплена полум'ям, коли чоловік цілком випадково встав сходити до вітру і, відкривши двері в кухню, перший зазнав опіків. А в кімнаті спали діти і жінки, тому чоловік, тамуючи біль і задихаючись, на руках виніс з вогню спочатку діток. А потім жінку та маму. Всі вони отримали дуже сильні опіки шкіри та дихальних шляхів, а найбільше постраждали дітки — 6-річний Вадимко та 11-місячна Віка зараз перебувають без свідомості на апаратах штучного дихання у стані глибокого шоку.

У Монголії вважають, що їхні пісні та дівчата — найкращі у світі. Але найбільшим предметом гордості на внутрішній та зовнішній вжиток незмінно вважається найбільший з усіх монголів — Чингісхан. У Монголії ця історична фігура має суперкультовий статус. Це ніби бог, який колись жив на цих землях і «прославив» Монголію у світі. Минулого тижня триденним загальнонаціональним святом (11—13 липня) в Монголії відбулася інавгурація року святкування 800-річчя Чингісхана. Власне, не самого Чингісхана, а об'єднання ним 1206 року всіх монгольських племен та початку його походу на Захід і Південь.

Сьогодні наші діти із задоволенням дивляться фільми дитинства своїх батьків, а то й дідусів із бабусями: «Королівство кривих дзеркал», «Золотий ключик», «Пригоди Електроніка», «Гостя з майбутнього»... І нічого у цьому поганого не було б — бо фільми таки справді класні, — якби не той сумний факт, що сьогодні кіно для дітей в Україні не знімається взагалі. Ми навіть про це якось і забули, переймаючись, в основному, тим, що стрічок для дорослих продукуємо в кілька десятків разів менше, ніж Росія. Але нещодавно зі стану українських кіношників надійшла новина, яка цілком претендує стати переломною у цій маловтішній ситуації: розпочалися зйомки музичної казки для дітей з робочою назвою «Як Мелана долю шукала».

Нахапавши неймовірну кількість бонусів у вигляді грошей та шаленої всесвітньої популярності, Ден Браун зі своїм «Кодом да Вінчі» міг уже спокійненько вмоститися на лаврах і хоча б ненадовго розслабитися. Книжки продаються, відрахування «капають», серйозних конкурентів у темі не спостерігається... І якщо він так не вчинив, то... вже, мабуть, вийшов із «відпустки» і з усіх сил намагається надолужити згаяне. Бо свою книгу «Ассасіни» випустив ще один дослідник церковних канонів — американець Томас Гіффорд, (російською її видало видавництво «Ексмо»). Щоправда, конкурент Брауна свій роман написав на п'ятнадцять років раніше, це таким довгим виявився його шлях до читача.

Безліч уз пов'язувало уславленого архітектора Владислава Городецького із Поділлям, а зокрема з Немировом та його околицями. Перша і, очевидно, найголовніша з них була зафіксована у метричній книзі місцевої парафії, де значилося, що він народився 1863 року в селі Шолудьки у родині управляючого одним із маєтків родини Потоцьких. Тут, у міській класичній гімназії, Городецький отримав ази освіти, тут його уяву вперше зачарували архітектурні перлини, і, мабуть, насамперед — тульчинський палац Потоцьких, збудований Лакруа. Втім Немирову теж було чим похизуватись, адже чимало величних будинків у стилі класицизму тут було зведено за проектами професора архітектури Київського університету Франца Меховича (спадщина якого, до речі, досі ще належно не поцінована) — багато з них збереглися до сьогодні.

Ловити нелегалів по Глухівському району довелося цілий день. Але й знайшли їх чимало — другу за чисельністю цьогорічну групу незаконних мігрантів. Про можливий неправовий перетин кордону прикордонники знали заздалегідь. Перекрили напрямки ймовірного руху мігрантів, але ж китайців виявилося забагато, і пересувалися вони дещо «врозсипну».

Невідомо, скільки часу цей злочин залишався б нерозкритим, однак убивці не пощастило від самого початку: коли він о сьомій ранку покидав приміщення з ігровими автоматами, випадкова перехожа звернула увагу на закривавлений ніж у його руках, тому запам'ятала прикмети і відразу повідомила в міліцію. Оперативна група виявила в ігровому залі співробітницю із сімома ножовими ранами, від яких жінка померла на місці. За вказаними прикметами підозрілого молодика розшукали і затримали через дві години, і про обставини скоєного розповів уже він сам.

Суд відбувся днями у столиці. Вирок оголошений Святошинським районним судом Києва 25-річному Олександру Н., якого звинувачували у контрабанді наркотиків у особливо великих розмірах, а також у незаконному зберіганні та збуті психотропних речовин (злочини, передбачені ст.ст. 305 і 307 Кримінального Кодексу України) — п'ять років позбавлення волі.

У дві поспіль халепи дійсно глупої ночі влетіла сім'я з Харківщини. Спершу відпочивальники неподалік Василівки зазнали аварії, а невдовзі потерпіли вже від трьох молодиків у міліцейських погонах. Поведінка дільничних інспекторів (так вони представилися, перевіряючи документи харків'ян) була адекватною ситуації: своєю «Таврією», мовляв, ми вашу іномарку не подужаємо, потрібно викликати евакуатора.