Після демократичної лютневої революції 1917 року Україна відроджувалась разом із церквою. Новонароджену державу українців тоді раз-по-раз вихоплювали одне в одного різні «політичні няньки» — Центральна Рада, Гетьманат, Директорія. Однак ідея духовного проводу залишалася однією — українське православ'я. У період правління Директорії, коли прем'єр-міністром УНР став Володимир Чехiвський — унікальна, різнобічно-суперечлива постать, цю ідею було втілено. Був виданий Закон «Про вищий уряд Української Автокефальної Православної Церкви», Український церковний Синод, стала виходити друком українська релігійна література, священики переходили на зрозумілу народові мову. Поверталася просвіта, люди знову навчалися вірити не сліпо й забобонно, а розуміючи зміст Святого Письма. Володимир Чехівський організовує два Всеукраїнські церковні собори, а також пастирські курси для навчання священиків.