Про водія (більшість пасажирів не знають ні його імені, ні прізвища) раніше білого Мерседеса, тепер — жовтого «Богдана», що курсує вулицями Чорновола, Набережна і Галицька через центр Івано-Франківська, мало не легенди складають: він і першим вітається з тими, хто заходить у салон, і дякує за оплачений проїзд, і частенько возить школярів лише за чарівні «будь ласка». Словом, якась міфічна особа чи моторизований Дід Мазай, а не звичний водій вітчизняного пасажирського автотранспорту.
Як не дивно, у наведених нетиповостях майже немає вигадки. Сумніви розвіялися, коли автор цих рядків випадково потрапив у загадковий автобус. За кермом сидів чоловік середніх років, трохи схожий на відомого за «Танцем на барабані» Миколу Гнатюка. У нього справді все виходило легко й невимушено: вітався, дякував, про щось розпитував. І ця незвична доброзичливість відразу передавалася пасажирам — із салону миттєво вивітрювалися поганий настрій і флюїди провокативної поведінки.
Із 51-річним Мироном Зайцем ми зустрілися у міському сквері десь аж через півроку після тієї поїздки-інкогніто.

На початку серпня громадськість багатьох країн вшановуватиме пам'ять жертв «великого терору» 1937—1938 років, вчиненого комуністичною владою колишнього СРСР. У збірнику «Убієнним синам України. Сандармох», який цього року вийшов друком українською мовою у петрозаводському видавництві «Скандинавія», вміщено спогади, публіцистику, світлини, а також мартиролог наших земляків (понад 670 душ), розстріляних на території Карелії. Останні матеріали на основі документальних джерел підготував Юрій Дмитрієв — дослідник з Петрозаводська, один iз тих, хто 1997 року відкрив світові таїну урочища Сандармох (місця масових страт жертв політичних репресій у Медвежогорському районі Карелії).

«Дівчатка, якби хтось із вас пережив, — не забудьте за нас. Наші кістки хоч схоронені не будуть, але дух перед Богом проситиме за Україну. І Україна вийде без крові», — почула 27-річна Одосія, опритомнівши в бараку концтабору на Колимі. Поряд на долівці вмирали худющі люди, яким уже кілька днів не давали навіть хліба. Це було в 1949 році. Сьогодні 84-річна Одосія Плитка-Сорохан, хвора на виразку шлунка, каже, що живе дивом: «То Господь мене тримає отією молитвою умираючих, що молилися за Україну. Бо я обіцяла їм у думці перед Богом, що доживу до волі. І коли без крові оце все стряслось, я сказала: це за молитвами тих мучеників незліченних. Бо там мільйони лягли, що їх ніхто й не знає. Їх кості по траншеях нехоронені».

Прихильники творчості Кайлі Міноуг святкують повернення зірки на велику сцену. Щойно в продажу з'явилися квитки на два січневі (!) концерти співачки у Великій Британії, як фани почали розкуповувати їх із блискавичною швидкістю. Каси працювали рівно шість хвилин до того моменту, як був проданий останній квиток. Варто наголосити: йдеться про концерт, що відбудеться лише через п'ять місяців.

Незабаром лисий красень Брюс Уїлліс матиме шанс підтвердити своє реноме «міцного горішка»: кінокомпанія 20th Century Fox оголосила дату прем'єри четвертої серії однойменного фільму. У світовому прокаті черговий епізод, який називатиметься «Міцний горішок: Перезавантаження» (Die Hard: Reset), стартує 29 червня наступного року.

Майже в усьому світі та страва, яку ми називаємо «картопля фрі», зветься «френч фрайз», тобто — в перекладі з англійської мови — «французька картопля». Тонкі обсмажені скибки або палички, обсмажені в олії, користуються великою популірністю й іноді викликають нарікання хіба що через якість олії, в якій вони доведені до хрусткого стану.

Зарплату російській людині варто призначати не з розрахунку максимізації вигоди, яку може принести його робота, а з розрахунку мінімізації збитку, якого може завдати його злодійство.

На складах 275-ї артбази під Новобогданівкою не спадає напруга, викликана небувалою спекою: будь-якої миті небезпечні боєприпаси (підігріті сонцем, вони таки радше живі, аніж мертві!) можуть «прокинутися» і здетонувати. Тому аварійно-рятувальні загони з нетерпінням очікували анонсованого приїзду делегації Міноборони США. Заокеанські гості обіцяли привезти унікальне обладнання, яке уможливлює контроль за «поведінкою» розігрітих ракет, снарядів, мін...

Цьому довгобуду — готельному комплексу «Парус» — на самісінькому березі Дніпра поруч із дніпропетровським річковим портом — не могли зарадити понад 20 років. Численні пропозиції щодо доведення будівництва до кінця згодом розвалювалися, немов картковий будинок. Декілька років тому «Приватбанк» із благородною метою зробити об'єкт хоча б трохи привабливішим недобудовану споруду ... пофарбував, намалювавши вгорі свою рекламу, яку видно здалеку.

Туристи, які потрапляють у село Велятино Хустського району Закарпатської області, очам своїм не вірять, коли бачать тутешніх «корів». Карпатські буйволи — так можна назвати популяцію копитних, котра тут прижилася. У свій час тварин завезли з Індонезії, однак вони прекрасно почуваються у місцевих умовах.