Відносини між облдержадміністрацією та облрадою важко було назвати співпрацею на благо регіону відтоді, як минули парламентські вибори i в раді сформувалася більшість із депутатів БЮТу та УНП (46 «багнетів» із 80 можливих). Головою Волинської облради став БЮТівець Анатолій Грицюк, а його заступником – член УНП Борис Загрева, тоді як «губернатором» є нашоукраїнець Володимир Бондар. Важко сказати, наскільки глибоким є конфлікт між виконавчою та законодавчою гілками влади, «УМ» почула чимало думок з цього приводу, але ніде правди діти, проблема існує. Що вже казати, якщо наприкінці минулого тижня заступник голови облради пан Загрева заявив, що на депутатів тиснуть за допомогою каністр із бензином та бойових гранат під автомобілями. Якщо це так, то це вже не політика, а кримінал.

На Полтавщині створено об'єднання депутатів місцевих рад «Сила українського народу». До нього ввійшли парламентарії місцевих рівнів від Української народної партії. Метою цього об'єднання є консолідація сил державницького спрямування, які у 2004 році підтримали програму Віктора Ющенка «10 кроків назустріч людям», повідомляє прес-служба УНП.

Повернулася з канікул і довгоочікувана, принаймні своїми прихильниками, Юлія Тимошенко. «Нічого, от приїде Юля — і всім їм покаже!» — нерідко можна було почути протягом цього «тихого» періоду від знуджених політично свідомих громадян. І ось Юля приїхала. Де була — поки що не зізналася, але вже очевидно, що байдики у відпустці не била. Першим же своїм кроком після відпустки Юлія Володимирівна оглушила владу хитрим ударом: зібрала прес-конференцію, на якій заявила, що Кабміну в Україні вже тиждень як де-юре не існує, тому Президент знову має всі законні підстави негайно розпустити Верховну Раду. Почувши аргументацію лідерки БЮТ, юристи зачухали потилиці — схоже, в українському законодавстві знайшлося чергове дишло...

Багатостраждальний Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окислених руд усе ніяк не знайде свого господаря. «УМ» уже неодноразово писала про перипетії навколо цього найбільшого довгобуду країни, який потребує ще понад 800 млн. доларів капіталовкладень. Право власності на цього монстра перейшло до України, хоча існує заборгованість перед сусідами-інвесторами — Румунією та Словаччиною.

6—9 вересня в польському курортному містечку Криниця Гурська відбудеться один iз найпотужніших політико-економічних форумів Центральної Європи, такий собі прикарпатський Давос. Цього року — а це буде шістнадцяте таке зібрання в Криниці — сюди прибудуть 1 600 політиків, експертів, громадських і культурних діячів з понад 40 країн Європи, Азії та Америки. У програмовій Раді Форуму є й українці, зокрема Віктор Ющенко, Богдан Осадчук та Анатолій Кінах.

Позиція України тотожна позиції Європейського Союзу щодо запланованого на 17 вересня референдуму в Придністров'ї — він не є легітимним, а тому Україна так само, як і держави ЄС, не надсилатиме у ПМР офіційних спостерігачів. Про це заявив Спеціальний представник України з питань придністровського врегулювання Андрій Веселовський. Як повідомила прес-служба МЗС, на нещодавній зустрічі пана Веселовського з керівником місії ЄС iз надання допомоги на українсько-молдовському кордоні Ференцем Банфі та зі спеціальним представником ЄС для Молдови Андріаном Якобовіцем було наголошено на необхідності якомога швидшого відновлення переговорів у форматі «5+2» (тобто Молдова, ПМР плюс посередники Україна, Росія, ОБСЄ та ЄС і США як спостерігачі).

Рівно за два роки після трагедії в Беслані правозахисники та просто небайдужі росіяни, загалом кількасот людей, зібралися на Луб'янській площі для того, щоб покласти квіти жертвам теракту і водночас злочинно невдалого штурму бесланської школи спецслужбами. Проте тихий мітинг пам'яті провести не вдалося — міліція назвала мітинг несанкціонованим, а незгодних iз таким рішенням ОМОН скрутив і відвіз «до з'ясування». Телекартинка закордонних ТБ з розгону цієї акції нагадувала розправу з інакодумцями часів радянського тоталітаризму.

Цього року відомому фізику і правозахисникові Андрію Сахарову виповнилося б 85 років. Проте він пішов iз життя у 68, у грудні 1989-го, так і не побачивши розпаду Радянського Союзу. А втім, саме він став одним із тих, хто почав публічно розхитувати «непохитний» комуністичний лад. У 1975 році у своїй Нобелівській лекції академік Сахаров заявив на весь світ про те, що в радянських тюрмах, засланнях і психлікарнях перебувають тисячі в'язнів сумління, і назвав імена багатьох українських дисидентів, серед них — Василя Стуса, Анатолія Марченка та В'ячеслава Чорновола. Але в історію Сахаров увійшов не просто як правозахисник. Та й «антирадянщиком» він став не одразу. Спочатку, щиро вірячи в ідеали соціалізму, 27-річний теоретик винайшов термоядерну бомбу. І зробив це з кращих міркувань — щоб запобігти ядерній атаці США на рідну радянську країну, яка тільки що пережила страшну війну.
Трансформацiя Андрія Сахарова у борця за права людини для багатьох була абсолютно незрозумілою, навіть абсурдною. Наділений вищими привілеями, тричі Герой Соціалістичної Праці, раптом у «реальному соціалізмі» виявляє реальні дефекти і 1968 року видає «самвидавівським» друком свою працю «Роздуми про прогрес, мирне співіснування і інтелектуальну свободу». Радянські газети з мільйонними тиражами вирішили «пояснити» народу цей абсурд і написали, що таким чином Сахаров «вирішив компенсувати прогресуючу наукову імпотентність». Адже не буде народ «копатися» в журналах, перевіряти. Тим більше що в тих-таки газетах 40 видатних академіків також одноголосно засудили Сахарова. Все це, втім, не озлобило дивного радянського академіка. Йому, радше, було шкода тих, хто підписував колективні заяви проти нього.
Уже після смерті Сахарова про нього було написано величезну кількість статей в усьому світі. Але першим його справжнім біографом став уродженець Львова, а нині співробітник Центру філософії та історії науки при Бостонському університеті (США) Геннадій Горелік — автор книги «Андрій Сахаров: наука і свобода». Упродовж років він намагався розкрити загадку Сахарова, працюючи у відкритих і напівзакритих архівах, розпитував тих, хто разом із Сахаровим займався фізикою, супербомбами і захищав права людини. І тому саме до Геннадія Гореліка ми вирішили звернутися з проханням пояснити дивні факти з життя Андрія Дмитровича Сахарова. Пан Геннадій відповів із Бостона на запитання «УМ» електронною поштою.