У прокат вийшов український фільм режисера Івана Кравчишина «Політ золотої мушки», знятий за підтримки Держкіно. Це іронічно-сатирична кінопритча, в основу якої лягли оповідання львівського гумориста Богдана Волошина. Творці стрічку називають наївною комедією.

На кілька десятків метрів — по всій лінії люди стояли натовпом — розтягнулася увечері черга до входу «Мистецького арсеналу». Із протилежної сторони відсвічувала верхівка дзвіниці Києво-Печерської лаври «Марія Примаченко. Неосяжне».

Уже рік, із 5 лютого 2015-го, в Україні діє оновлений Закон «Про кінематографію». У ньому написано: «Будь-яке розповсюдження (показ) в Україні будь-яких фільмів (аудіовізуальних творів), у яких міститься популяризація, агітація, пропаганда тощо будь-яких дій правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта, заборонено».

«Я стара. 84 роки, і нікого в мене вже нема. Сьогодні сама собі заколядувала. Я не маю дому, завалилась хата, вона була стара. Така доля, що поробиш,.. вже 13 років лежу. Але я нічого не кажу, то так Бог дав — значить, так має бути. ...Молюся, молюся і молюся за всіх людей. І за тебе молитися буду...

Минулого тижня Верховна Рада розглядала у першому читанні законопроект «Про державну підтримку кінематографа». Розробники представили найоптимальніший варіант, який підтримала кіноспільнота. Він вирішує декілька проривних речей для вітчизняної кіноіндустрії, вважає голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач.

За результатом таємного голосування у Держкомтелерадіо членів Комітету з присудження премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2015 рік визначено переможців у чотирьох номінаціях.

Валер’яна Підмогильного реабілітували у 1956 році, хоча творчість і біографію не афішували ще кілька десятків років, до руйнування СРСР. Заарештували його 1934-го. Письменник був одним із понад тисячі в’язнів Соловецького табору особливого призначення, розстріляних за чотири дні листопада 1937 року за постановою НКВС.

У Національному художньому музеї України стартував лекторій «З історії художніх колекцій України». Упродовж десяти 2-годинних лекцій щосуботи наукові співробітники закладу, фахівці з цього періоду українського мистецтва, планують розповідати про тих, хто збирав, зокрема, й картини в різні періоди.

Днями виповнилося 125 років вiд дня народження Павла Тичини. Загал знає його як автора програмного вірша «Партія веде» й одного з багаторiчних ідеологів більшовицько-комуністичної влади в Україні.

Українського композитора Миколу Леонтовича нерідко називають подільським Бахом. Німецький творець неперевершеної музики, написав, зокрема, «Різдвяну ораторію». В історію світового музичного мистецтва Микола Леонтович увійшов як автор художніх обробок для хору близько 200 українських народних пісень, а також як творець жанру витонченої хорової мініатюри на основі текстів і мелодій народних пісень.