Пам'ятний знак спотикання

Ідея встановлення в промисловому Красноармійську пам'ятника Тарасу Шевченку «визріла» аж на 15-му році незалежності України. Ініціативна група городян, куди увійшли представники різноманітних громадських організацій та політичних партій, звернулася з відповідним клопотанням до місцевої влади. У міськраді тоді пішли назустріч ініціативі звести монумент на центральній площі ім. Шибанкова. З'явилося й рішення міської ради від 22 лютого 2006 року № 4 — 29-49 за підписом міського голови Миколи Приймаченка: «Дати згоду закласти пам'ятний знак на місці будівництва пам'ятника Т.Г. Шевченку на площі ім. Шибанкова 9 березня 2006 року».

«А наостанок я хапну»

У вівторок «УМ» повідомляла про черговий факт крадіжки на артбазі під Новобогданівкою. Пiзнiше вдалося «розвідати» нові подробиці цiєї справи. З'ясувалося, що знайдені в автосалоні 157 набоїв (сержант-контрактник зізнався, що це він замотав їх у спецодяг) — не все, що поцупили того дня спритники.

Харківське реаліті-шоу

Харківське реаліті-шоу

Стіна будинку №53 по вулиці Клочківській Харкова і через три тижні після падіння лежить у дворі великою кучугурою побитої цегли. З її верхівки до квартири Жанни Костянтинівни Філоненко — всього два кроки. Аби сховатися бодай кудись від людського ока, потерпілі перегородили кімнату шафою. Ось так і живуть — за меблевою «ширмою» у них приватна половина, над урвищем, що виходить просто у двір, — публічна. Таке собі велике вікно з класичного реаліті-шоу, в якому літня жінка, сидячи на старенькій табуретці, щодня приймає купу делегацій. В аварійному будинку тепер вона і «управдом», і прес-секретар в одній особі. Прийшли чиновники — лізуть на цегляну гору, під'їхали журналісти або представники інвесторів — теж.

Вето проти «дерибану»

Вето проти «дерибану»

Знову актуальною стала тема можливого розпуску парламенту. Цього разу ймовірна причина, через яку Президент матиме право припинити повноваження Верховної Ради з «регіональною» більшістю, — неприйняття парламентом держбюджету на 2007 рік. Про таку можливість політики говорили в процесі підготовки політреформи. В остаточному варіанті зміненої Конституції даної позиції немає, але це не зважає певним силам розкручувати інтригу.

Штучні перли і натуральні пільги

Штучні перли і натуральні пільги

«Чому це я буду відмовлятися від своїх пільг?! Якщо людині при наймі на роботу обіцяють певний пакет соціальних послуг, значить, повинні справді забезпечити цими путівками, відповідною зарплатою тощо. От і я на цю роботу йшов за певних умов, і виборці, які мене сюди «найняли», ці пільги мені обіцяли!». Так колись, іще в минулому скликанні Верховної Ради, один не надто багатий «прокучмівський» нардеп пояснював («не на диктофон»), чому навіть задля популізму не підтримає закон про скасування депутатських привілеїв.

Повстанці із зіркою Давида

Повстанці із зіркою Давида

«Спільною платформою спілкування сіоністів і українських буржуазних націоналістів стала ненависть до Радянської влади», — писала газета «Радянська Україна» (сполучена посудина з московською пресою) у вересні 1971 року. Стаття називалася «Змова приречених». Сторінки тодішніх «українських» часописів рясніють заголовками і рубриками на кшталт «Факти проти сіоністів», «Зловісні промені синьо-білої зірки», «Провокаційна метушня сіоністів».
У 70-тi роки взаємини СРСР i Тель-Авiва були кризовими. Очевидно, пропагандисти влаштували промивання мізків «радянським громадянам» не лише через «відстоювання інтересів СРСР на Близькому Сході» чи через «Всесвітню конференцію на захист радянських євреїв», що відбулася у Брюсселі 23 лютого 1971 року. Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х до радянських концтаборів потрапило багато молодих дисидентів з України, серед яких було чимало євреїв. Вони, виховані на радянських підручниках і родинних переказах про війну, всіма можливими способами передавали на Захід інформацію про «двадцятип'ятирічників» — вояків Української армії, з якими у «великій зоні», можливо, і не познайомилися б. Політв'язень Михайло Хейфець у своїй книзі «Українські силуети» називає їх «святими стариками». Траплялося, що дисидент-шістдесятник потрапляв до однієї тюрми з євреєм, засудженим на 20 років за «український буржуазний націоналізм». І лише тепер ми можемо дізнатися про трагедію і боротьбу, які крилися за цим дивним вироком.

«Леся+Рома». Жан Люк Годар відпочиває

«Леся+Рома». Жан Люк Годар відпочиває

Околиця Василькова. Вечоріє. У повітрі густо пахне кізяком, мухи снують у якійсь неймовірній кількості, на конюшиновому полі пасуться корови — навіть не віриться, що цей колоритний «натуралізм» усього лише за два десятки кілометрів від Києва. Васильківський пейзаж з коровами облюбували продюсери першого україномовного ситкому «Леся+Рома» (ICTV) — того дня на тлі осінніх краєвидів знімали семихвилинний епізод про те, як Леся і Рома поїхали відпочивати, заблукали, а потім якийсь жалісливий тракторист погодився їх підвезти.

Тiло — в дiло,

Тiло — в дiло,

Три місяці підготовки, постійні репетиції, незвичні рухи, латиноамериканські емоції, неймовірне фізичне навантаження — в цю суботу для восьми вітчизняних зірок все прийде до своєї логічної кульмінації. І до нового початку. 7 жовтня в ефір «1+1» виходить українська версія відомого у всьому світі формату — «Танці з зірками». Шалені рейтинги цього проекту в минулому російському телесезоні лише підтвердили формулу успіху британського продукту, який на даний момент закуплений більш ніж 20 країнами світу, у тому числі США, Німеччиною, Іспанією, Канадою, Аргентиною, Австралією та Бразилією. У жовтні на батьківському каналі ВВС починається трансляція вже четвертого сезону Strictly come dancing.

Буває, що й німий співає...

Зайчик-енерджайзер українського телебачення Маша Єфросініна та відомий dj-Паша у захваті від ведення нового проекту і стверджують, що це шоу стане другим після «Євробачення» за рівнем драйву та адреналіну. Справді, «Зірковий дует», напевне, буде безпрецедентним «дуркуванням» на вітчизняному телебаченні, і його учасники тішитимуться, мов дитиська у пісочнику.

Письменники рвуться в бій

Письменники рвуться в бій

Вже минулого понеділка у програмі «Документ» на «1+1» глядачам представили нову ведучу проекту «Документ плюс» Ларису Денисенко (авторка п'яти романів відома й читачеві «УМ»). На «плюсах» ця адвокат за фахом, яка має химерне хобі писати книжки, вестиме нічний спосіб життя. Адже «Документ плюс» виходитиме ще пізніше, ніж виходила свого часу інтелектуальна «Остання барикада»: о 3-4 годині ночі. Схоже, телепродюсери вирішили остаточно звести спраглих українських інтелектуалів зі світу. Співведучими Лариси Денисенко будуть Анатолій Єрема та Юрій Макаров.