Виявляється, шкідлива звичка «коптити» власні легені — це ще й своєрідне мистецтво. Навіть змагання відповідні влаштовують iз цього «виду спорту». Цьогоріч вони відбулися в польському місті Познань. А титул найвправнішого курця виборов наш співвітчизник Дмитро Потій.
У Центрі екстремальної медицини Запоріжжя не пригадують аналогічного випадку глумління над дитиною. Навіть фахівці з кількадесятирічним досвідом роботи. Вони констатували в одинадцятирічного Олега розрив прямої кишки («Ще декілька міліметрів — і палиця продірявила б хлопцеві кишківник!»). Випадок був би летальним і в тому разі, якби до шпиталю підлітка доправили кількома годинами пізніше. Після складної тригодинної операції Олег перебуває в реанімації під крапельницею. Лікарі кажуть, що такий біль навіть дорослий організм не витримав би, і шприцують бідолаху наркотиками.
Опозиція збільшилася на ще одну партію — «Реформи і порядок». Щоправда, умови в Україні складаються так, що одразу доводиться уточнювати, кому ти опонуєш: Президентові, урядові чи, скажімо, главі райадміністрації ім’ярек? ПРП свого цільового ворога намалювала: це уряд Януковича та «антикризова коаліція».
Пообіцявши народу газ по 135 (перший віце-прем'єр Азаров) чи й того оптимістичніше — по 130 доларів за тисячу кубометрів (міністр палива та енергетики Бойко на економічному форумі у польській Криниці), урядовці поставили перед собою нелегке завдання. Тим паче за умов, коли про прямі поставки «блакитного палива» з Туркменістану можна забути — як уже писала «УМ», Туркменбаші ударив по руках із російським «Газпромом», продавши йому одним махом фактично увесь вільний від контрактів з Іраном газ (нагадаємо, за ціною 100 дол./м3). Втім «синьо-білі» українські урядовці, з огляду на давню дружбу з «великим газовим сусідом», оптимізму не втрачають. Днями Прем'єр Віктор Янукович провів робочу зустріч з міністром палива та енергетики, під час якої Юрій Бойко поінформував свого найвищого шефа про результати робочої поїздки до Москви й вельми позитивно відгукнувся про переговори з керівництвом «Газпрому».
Учора амбасадор США в Україні Вільям Тейлор ушанував у Києві пам'ять жертв терактів 11 вересня. Покладаючи квіти до пам'ятника Жертвам тероризму, що на вулиці Мечникова, посол відзначив, що США багато чому навчилися за п'ять років, які минули відтоді, проте змінилася поведінка і самих терористів, тому «необхідно знову мінятися, щоб бути спроможними вести боротьбу з ними».
Міжнародний економічний форум у польській Криниці Гурській в останні дні своєї роботи не обійшовся без НП, яке, втім, мало політичний підтекст. В одного з киргизьких опозиціонерів митники в аеропорту виявили чималу «пайку» героїну. Але польським властям вдалося правильно і своєчасно розібратися з відвертою провокацією.
«Пан або пропав» — саме під таким національним девізом проходив для наших чоловіків суботній відбірковий матч чемпіонату Європи проти збірної Болгарії. Дві поразки, нехай і гостьові, у такому швидкоплинному турнірі не залишали команді Віталія Лебединцева іншого вибору, ніж обігрувати «братушок», причому з якомога більшою різницею очок. Поєдинок мав дати й відповідь на запитання, на що здатне те молодше покоління, що прийшло на зміну ветеранам. А тим часом навколо майданчика прогулювалися уособлення національної команди вчорашнього дня — Яйло, Лохманчук, Медведенко, Хряпа, Молчанов.
Останній цьогорічний турнір із серії «Великого шолома» — відкритий чемпіонат США — завершився не так, як бажала публіка, що полюбляє романтичні історії. За логікою «мильного серіалу», «солодка парочка» — американець Енді Роддік і росіянка Марія Шарапова, яку активно сватає преса, — мала б на щастя всім виграти турнір. Але якщо красуня сибірського походження й американського виховання свій план реалізувала, то її місцевий «друг» зупинився за крок до тріумфу.
«Сьогодні особливий день, приємно завершити його красивою перемогою, але колись я хотів би поговорити про те, що буде в майбутньому», — так Міхаель Шумахер почав прес-конференцію після виграного ним «домашнього» Гран-прі Італії. Мавр ще не до кінця зробив свою справу, але мавр уже тепер вирішив сказати: «Це була моя остання гонка на автодромі в Монці. Наприкінці цього сезону, за домовленістю з командою, я залишу перегони. Це був справді винятковий час — я провів 30 років у автоспорті й отримував задоволення від кожної миті, проведеної на трасі... Я хочу подякувати всім, хто мені допомагав у часи виступів за «Бенеттон», подякувати «Феррарі» — у цій команді багато класних хлопців, моїх друзів, і мені було складно прийняти рішення про те, що ми більше не будемо працювати разом».
