Хочте вірте, хочте ні, а недавно побувала я на засіданні Кабміну. Ну, скажімо так, у статусі невидимки. Крім усіх інших державних справ, говорилось там про... кіно. Чому б і ні? По-перше, за відомим висловом неудобозабиваємого Ілліча, це одне з найважливіших мистецтв. По-друге, найміністріших міністрів, тобто найсвідоміших державних мужів, обурив той факт, що Київський апеляційний суд скасував постанову Кабінету Міністрів № 20 від 16 січня 2006 року про обов'язкове дублювання, субтитрування чи озвучення іноземних фільмів українською мовою.

Останній тур національного чемпіонату подарував чимало неординарних подій, які за збігом (чи ні?) сталися після «саміту» президентів клубів. Враховуючи олігархічний статус власників команд вищої ліги, лише ледачий не використовував з цього приводу зеківську лексику — «сходка», «стрєлка», «перетерли»... Цікаво, що в усі роки «правління» Григорія Суркіса в ФФУ представників мас-медіа підкреслено запрошували на всі засідання — від виконкомів до дисциплінарних комітетів. Особливо гостинно — на підписання всіляких «меморандумів чесної гри», користі від яких не спостерiгалося. Але ми ніколи так і не дізнаємося, хто і що казав минулої середи на зустрічі футбольних босів у готелі «Київ».
Більшість спостерігачів припускає, що обговорювалися теми договірних матчів, «роботи з суддями» та перспективи створення української прем'єр-ліги. Про наслідки відвертої розмови залишається тільки здогадуватися. Зрозуміло лише, що людей, які вкладають гроші в професійний футбол, змусила «заворушитися» очевидна невідповідність наших «грандів» європейському рівню. Лише тепер де-факто визнано, що, м'яко кажучи, ми не можемо пишатися своїм національним чемпіонатом. Усі локальні інтриги та пристрасті — не більше, ніж зовнішній антураж містечкового розливу. Це приблизно як з «прогресом» у телетрансляціях. На засіданнях можна бадьоро відрапортувати, що нам показують аж чотири матчі кожного туру, але про коментар та «картинку» краще й не згадувати.

Керівництво мадридського «Реалу» розглядає можливість продажу англійського півзахисника Девіда Бекхема. Минулого тижня повідомлялося про суму відступних — 9,5 млн. доларів (при тому що три роки тому Бекс перейшов до «королівського клубу» з «Манчестер юнайтед» за 46,5 млн.). Якщо ніхто не захоче придбати Девіда під час зимової дозаявочної кампанії, влітку наступного року, після закінчення терміну контракту він стане вільним агентом і дістанеться комусь безплатно.

Минулої п'ятниці чемпіон України вперше в рідних стінах зустрічав новачка білоруських першостей — жлобинський «Металург». Попри те, що ця команда лише з'явилася у чемпіонаті, до комплектації кадрів її творці підійшли більш серйозно, ніж керівництво київського «Сокола». Принаймні гості з півдня Білорусі перебувають у «зоні «плей-оф», про яку українському колективу, схоже, варто забути.

Жінка повинна бути красивою і жіночною, а чоловік — розумним і мужнім. І якщо щодо першого твердження іще можна посперечатися (краса — це, звісно, добре, але за наявності жіночності й розуму її нестачу таки можна компенсувати), то друге, здається, беззаперечне. Ну кому потрібен представник сильної статі, якщо він тюхтій із протягами в голові?

Зіркова парочка Анджеліна Джолі і Бред Пітт (скорочено — «Бренджеліна»), як і обіцяла, збирається всиновити ще одного (поки що) малюка. Власне, загалом закохані планують мати не менше 11 дітей. Нагадаємо, Бред, називаючи цю цифру, жартував, що мріє про сімейну футбольну команду. Наразі нащадків у Джолі з Піттом троє: «біологічна» донечка Шило Нувель та прийомні Захара з Ефіопії й Меддокс із Камбоджі. Поповнити цю компанію вони планують дитиною з Індії. Саме в цьому полягає свіжа новина від «Бренджеліни».

Щоб забути проблемні роки поруч із колишнім чоловіком чи дружиною, психологи рекомендують розлученим людям викинути всі речі, які бодай чимось нагадують про «колишнього» чи «колишню». Так, мовляв, можна з чистого аркуша розпочати нове життя. Очевидно, мешканець Відня подібні поради теж чув. Ось цей австрієць і вирішив після завершення шлюборозривного процесу віддати екс-дружині не лише обручку — символ їхнього спільного життя, а й... палець, на який той перстень був надягнутий.

Заходять два скінхеди в магазин «Будматеріали»:
— У вас арматури є?
— Так. Що будувати збираєтеся?
— Світле майбутнє.