У центрі Чернігова в районі готелю «Градецький» на проспекті Миру під час будівельних робіт археологами виявлено християнське поховання XI століття. Ця знахідка дозволяє говорити, що територія тогочасного Чернігова була більшою, ніж вважали дотепер.
Багатостраждальний закон про опозицію, розроблений трьома парламентаріями — Юлією Тимошенко від БЮТу, Миколою Комаром від Партії регіонів та «нашоукраїнцем» В'ячеславом Ковалем — знов не потрапив на розгляд у сесійній залі парламенту. Історія із ним, як пам'ятає наш читач, триває вже давно. Цього разу винести закон на перше читання завадило буцімто те, що з текстом його ознайомились іще не всі фракції. До того ж, він не пройшов обговорення у профільних комітетах, зазначила координатор більшості Раїса Богатирьова. Пояснення Богатирьової викликало досить різку реакцію у головних лобістів закону — депутатів від БЮТу, відтак заступник голови фракції Олександр Турчинов заявив навіть, що у нього складається враження, ніби парламентом керує не спікер Олександр Мороз, а пані Богатирьова.
Учора на прес-конференції Голова Верховної Ради Олександр Мороз заявив, що не бачить жодних правових підстав для скасування конституційної реформи. Коментуючи четвергову заяву Президента Віктора Ющенка — про те, що у випадку, коли не будуть внесені правки до Конституції, політреформа-2004 буде скасована, — Мороз відзначив: «Це невиважена ремарка в устах Президента».
Верховна Рада вчора не підтримала закон про держбюджет на 2007 рік з пропозиціями Президента.
День спілкування з пресою, якому Президент присвятив увесь робочий четвер, для Віктора Ющенка завершився виходом в онлайн: глава держави провів чат-конференцію для користувачів інтернету. Звісно, на всі запитання, яких надійшло аж 1219, встигнути відповісти було неможливо просто фізично. Тож В.Ю. дав відповіді на 44 із них (найцікавіші запитання відбирали п'ятеро представників інтернет-видань, зокрема «Української правди», «Оглядача» та «Кореспондента»).
Ця Рада псувала настрій державним чиновникам вже понад 13 років. За цей час змінився не один склад Кабміну, але донедавна всі вони мужньо терпіли її висновки — в обов'язки Ради входило критикувати рішення уряду. І, звичайно, прогнозувати, до яких наслідків вони зможуть призвести, забезпечуючи зворотній зв'язок між владою та дрібними підприємцями. «Представники великого бізнесу і без цього знаходили шлях до кабінетів високих чиновників, а ось малий та середній бізнес у нашій країні перебували без належного захисту — не те, що лобіювати якісь рішення, іноді до них навіть не доходила інформація про ті чи інші рішення уряду», — розповідає голова Ради, народний депутат від «Нашої України» Ксенія Ляпіна.
Будівлю на Паньківській, 9, де місяць тому урочисто відкрили Музей першого Президента України, освятили не як музей, а саме як дім. Це останній родинний прихисток сім'ї президента. Тут збережено атмосферу домівки мислителя, меблі, фотоальбоми, особисті речі Грушевського, його дружини і доньки. Завідувачка Історико-меморіального музею Світлана Панькова призналася, що останні роки співробітники «в цьому домі бували більше, ніж у своєму власному». Адже треба було, крім історико-документальної експозиції, за архівними даними, листами, спогадами відтворити інтер'єр, відновити книгозбірню і навіть рідкісні кімнатні рослини, якими захоплювалася ця напрочуд любляча сім'я. Меблі й побутові речі тут — тільки родини Грушевських.
Коли Італія в середині ХIX століття визволилася з-під чужоземного панування, італійською мовою розмовляв лише один мешканець із сорока (!), то італійський уряд не питав, хто з італійців хоче навчатися французькою, а хто — німецькою, а мобілізував усі педагогічні сили, щоб навчити всіх італійців рідної мови. Відроджена Держава Ізраїль теж не питала євреїв, якою мовою проводити навчання в школах, навіть в армії було запроваджено 180-годинний курс навчання івриту для тих, хто недостатньо ним володів. Та ось у мене на столі лежить газета «Сегодня» за 12 жовтня цього року з нібито інтерв'ю віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника Олесеві Бузині.
