Білоруська сторона вчора опівночі повідомила, що російська нафта, починаючи з 23.35, знову транспортується до Польщі, Німеччини, України, Словаччини, Угорщини та Чехії. Білорусь капітулювала. Адже відмінила експортне мито в розмірі 45 доларів за тонну російської нафти, транспортованої до Європи через її територію. При цьому запроваджене з 1 січня Росією експортне мито в розмірі 180,7 долара за тонну експортованої до Білорусі російської нафти залишилося в силі.

Видавництво «Кальварія» перед самісіньким новим роком надало ліцензію продакшн-компанії Star Media на право створення телесеріалу за мотивами книжок Марини Меднікової. Читачі «УМ» ще мають пам'ятати участь пані Марини у «Кальварійському» проекті «Жіночий кулак». А в лютому місяці українські та російські (російські, звісно ж, перші) телемани матимуть змогу зустрітися з героями книжок Марини Меднікової «Зірка. Терористка» і «Крутая плюс. Терористка-2». Творча група компанії Star Media разом із Мариною Медніковою і режисерами Туранським і Альошечкіним активно, аж гай гуде, працюють над новим проектом.

В Україні могил героїв, мабуть, більше, ніж калинових кущів. Однак досі немає переліку місць пам'яті — не те що електронного, а хоча б на папері. У вигляді своєрідної мапи зафіксованої національної історії. Як це прийнято в зацiкавлених своїм нацiональним «я» суспільствах. Кілька громадських організацій і одна державна декларують свою причетність до такої праці. Утім реальний і відкритий облік пам'ятних місць та фахове інформування про них в Українi провадить, здається, тільки львівське товариство «Пошук».
Якось, мандруючи інтернетівськими місцями пам'яті, я випадково натрапила на Віртуальний музей ГУЛАГу. Виявилося, що в ньому на високому рівні представлено експозиції майже десяти українських музеїв тоталітаризму та визвольного руху. Стало цікаво: як одна організація змогла подвигнути таку, непідсильну цілій державі, справу? Виявилося, що товариство не тільки музеями опікується, а й досліджує місця поховань, встановлює імена загиблих, описує пам'ятники й меморіальні дошки. Тобто наповнює скарбницю національної пам'яті. Про все це — наша розмова з головою львівського товариства «Пошук» Інною Федущак.

Компанія «Автоплан» діє в Україні, судячи з реклами, ще з 1998 року. Реклама приваблива: мінімум документів при оформленні — і ви можете мати нове авто дуже швидко, сплачуючи від 281 гривні на місяць. Салонів «Автоплану» — повно по всій Україні. Заходь, купуй, виплачуй. Але чомусь нарікання на стиль роботи «Автоплану» лунають звiдусюди. Люди скаржаться, що їх банально «розвели на гроші». Машини багатьом таки видають (фірма «АIСЕ-Україна», що є «дахом» для «Автоплану», звітує про більш як 21 тисячу проданих автівок). Але якою ціною!..
Чим може обернутися купiвля авто в такiй компанії, спробував розібратися наш журналіст.

Київський «Сокіл» продовжив свою безвиграшну серію у відкритому чемпіонаті Білорусі вже до 14 матчів. Цього разу українці поступилися в Мінську «Кераміну». Команда, що на початку сезону потрапила у фінансове піке й зазнала значних кадрових утрат, ніяк не вийде з піке ігрового. Один із лідерів нинішнього «Сокола», ветеран збірної України Олександр Матвійчук у грі з «Кераміном» бився, як завжди, заробив 25 хвилин штрафу, але «Сокіл» продовжив падіння. Триває занепад і всього українського хокею. Про це, в основному, і йдеться в нашому інтерв'ю з Матвійчуком.

Чим більше працюєш у царині, так чи інакше пов'язаній зі здоров'ям, тим більше заплутуєшся у заповідях «найздоровішого харчування» від різних лікарів, у «міфах і легендах» про правила вживання висококалорійних та вітамінних продуктів та в грунтовності порад, якими змалку звик користуватися. Зокрема, всім знайоме прислів'я «Сніданок з'їж сам, обід розділи з товаришем, а вечерю віддай ворогу» віднедавна потрапило під справжній «обстріл» гастроентерологів.

Мало хто з сучасних європейок може похвалитися тим, що їхнє волося відповідає поняттю «нормальне». Фахівці побоюються, що за кілька десятиліть це поняття взагалі зникне з лексикону перукарів — разом із носіями не масної й не сухої, не ламкої й не жорсткої, словом, справді безпроблемної шевелюри. Сьогодні чимало жінок намагається дати раду комбінованому волоссю, яке (пам'ятаєте рекламу?) стрімко маснiє біля коренів та пересихає й ламається біля кінчиків. Не менша частина землянок відчайдушно бореться з жиром на своїй голові, решта переймається оживленням сухого «патиччя», схожого на солому. Про те, яких правил слід дотримуватися при догляді за кожним з цих типів волосся, аби без титанічних зусиль мати пристойний вигляд, «УМ» розповідала майстер-перукар одного з одеських салонів Євгенія Ніконенко. Прислухайтеся до порад фахівця, і навесні буде чим похизуватися перед подругами! І шапку зняти не соромно...

«Дівчина, що сама себе зробила», — це про Дженніфер Лопес. Звичайна латиноамериканка, донька бідних вихідців із Пуерто-Ріко, якій вдалося не лише вижити у Сполучених Штатах, де латиноамериканців не надто полюбляють, а й стати зіркою, мільйонеркою, зрештою, однією з найвідоміших і найжаданіших жінок світу. Актриса, співачка і просто красуня Джей Ло знову очолила список уродженців Латинської Америки, які мають найбільший вплив на США. Окрім того, згідно з рейтингом впливового журналу «Форбс», Дженніфер Лопес — найбагатша латиноамериканська зірка Голлівуду.

Хіп-хоп уже давно переріс рамки музичного стилю. Ця американська субкультура включає в себе також літературу в стилі «хіп-хоп». Одним з авторів книжок такого напряму є репер 50 Cent — саме той, який минулого року гастролював у Києві.

Завдяки новорічним святам і радянському кінематографу ми ще раз пересвідчилися, що можна прагнути до нареченої в Москву, а потрапити в Ленінград. Але, виявляється, подібні «накладки» трапляються не лише на п'яну голову і не лише в кіно. Скажімо, днями весь світ облетіла курйозна інформація про те, як один німець під Новий рік помилився... континентом!