«Та хоть би оні й повиздихалі всє — нам только больше кіслороду будєт!» — гигикнув невідомий широкому загалу депутат-«регіонал», що побажав залишитися невідомим навіть для кореспондентки «УМ».

Горе прийшло в село Чагор Глибоцького району Чернівецької області. З місця строкової служби 18-річного Павла Базюка привезли у труні. Хлопець хотів зробити матері подарунок — приїхати на 8 березня, але не судилось. Труну із тілом привезли ввечері наступного дня.

Майже тридцять років минуло відтоді, коли в українське кіно прийшов Ярослав Гаврилюк. Пам'ятаєте Лук'яна Соколюка зі знаменитого миколайчуківського «Вавилону-ХХ»? Ото він. Звідтоді український кінематограф важко уявити без характерної довготелесої постаті, за якою завихрюється цілий світ — такий же характерний, химерний, завжди багатоплановий і психологічно витончений. У доробку актора близько 40 кіноробіт, зокрема в фільмах «Така пізня, така тепла осінь», «Граки», «Три гільзи від англійського карабіна», «Годинникар і курка» та багатьох інших. А паралельно тривала робота в театрі, де Ярослав теж встиг створити цілу галерею неповторних образів. Тобто гідний ужинок до 55-річчя — саме час озиратися на зроблене і потроху вкриватися хрестоматійним глянцем. Тим більше, що нещодавно Гаврилюку присвоєно звання народного артиста України...
Утім, попри звання й ювілеї, Ярослав Гаврилюк залишається самим собою — доступним, щирим, трохи іронічним. А ще — захопленим, і то не лишень кіно чи театром. До речі, між цими двома «музами» актор вибрати головну не може...

Принаймні так стверджують працівники ЗАТ «Охорона-комплекс» — досить прибуткового державного підприємства. Профспілковий комітет цього товариства, а також трудові колективи Донецького та Житомирського представництв уже б'ють на сполох, адже, на їхнє переконання, під виглядом так званого реформування керівник МВС Василь Цушко та його команда фактично знищують привабливу охоронну структуру. Майно ЗАТ, за наказом міністра, безоплатно (!) передається до місцевих підрозділів Державної служби охорони МВС, бо приєднати цей «ласий шматок» задарма бажає чимало високопосадовців на Богомольця, 10.
Отже, МВС може стати монополістом на ринку охоронних послуг. Відкриті листи щодо даної ситуації від профспілки ЗАТ «Оxopона-комплекс» були направлені віце-прем'єр-міністру Володимиру Радченку, який опікується силовим блоком в уряді, а також голові Комітету ВР із питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимиру Стретовичу. Але реакція Кабміну та парламенту на цю проблему поки що невідома. Звернення охоронців надійшло й до «України молодої».

Волейбольний чемпіонат України у жіночій суперлізі не вражає своїм рівнем — усі зірки, щойно з'явившись на небосхилі, намагаються знайти собі гідну роботу за кордоном. Тому поява в національній першості однієї з кращих «зв'язуючих» сучасного волейболу Ірини Жукової стала подією неординарною. Щоправда, на Батьківщину титулована спортсменка повернулася з сімейних причин — народити й виховати дитину поруч із чоловіком Сергієм Голотовим, головним тренером жіночої збірної України й черкаської команди «Круг». Не дивно, що зараз Ірина виступає саме у складі чотириразових чемпіонок України.
Зустрітися з Жуковою виявилося не дуже й просто. Окрім улюбленого волейболу, чимало часу Ірина тепер присвячує вихованню первістка — у лютому Захару виповнився лише рік. Зустрілися ми з відомою волейболісткою у затишному черкаському кафе, і наша бесіда раз по раз поверталася до вічної теми материнства, такої близької молодій мамі. При цьому очі в Ірини сяють від щастя — вона каже, що почуття, які охопили її серце після народження сина, не можна порівняти ні з чим. Вони настільки сильні, що додають сил та натхнення і у спорті, і взагалі в житті.

Протягом останніх років неймовірного поширення набув мобільний зв'язок: мільярди людей — від школярів до академіків — використовують «мобілки». А ще до появи мобільних телефонів сучасну цивілізацію кардинально змінили радіотехніка, радіозв'язок, телебачення, космічний зв'язок, радіолокація, радіонавігація, радіоастрономія. І все це завдяки людині, яка першою експериментально довела існування електромагнітних хвиль і дослідила їхні властивості — це був талановитий німецький фізик Генріх Рудольф Герц (1857—1894). Його наукові праці і щоденникові записи дають можливість уявити нелегкий шлях і величезну працездатність Герца, який зумів зробити те, що було не під силу його попередникам і сучасникам — експериментально довести спосіб отримання електромагнітних хвиль, теоретично встановлених видатним англійським фізиком Джеймсом Максвеллом (1831—1879). «Природа не часто наділяє людей такими яскравими і різноманітними здібностями. Герц — воістину улюбленець богів», — так про свого учня Генріха Рудольфа Герца писав професор Берлінського університету Герман Гельмгольц. Саме Герц створив перший у світі генератор і приймач електромагнітних хвиль.

Відтоді, як журнал Nature — авторитетне у світі наукове видання — заявив, що «верхівка Академії наук має владу для контролю найважливіших аспектів наукового життя в Україні, а українська система науки — архаїчна й потребує негайного реформування», у НАНУ тривають жваві дискусії. Адже логічно, що після таких слів західних експертів українські вчені обурилися. І відгукнулися на ці «компліменти» порівняльним аналізом якості й кількості вітчизняного наукового продукту. Мораль таких, здебільшого безплідних, обговорень проста: головною проблемою української науки є конфлікт поколінь. Молодь уже може замінити старше покоління, а старші ще хочуть працювати. Хоча середній вік академіків-корифеїв НАНУ вже доволі солідний — 71 рік.

Майже 100 гектарів площі було передбачено Генеральним планом столиці для розвитку Київського національного університету в Голосіївському районі Києва. Там, у районі Виставки досягнень народного господарства, уже років 20 тому побудували першу чергу нових корпусів ВНЗ. Сьогодні ідея оновлення і розбудови сучасного студмістечка для Шевченківського університету, на жаль, уже є нереальною. Землі, призначені для розвитку «кращого ВНЗ України», адміністрація закладу віддала під комерційне житлове будівництво.

У Голлівуд зачастили лелеки: як стало відомо днями, ще одна знаменита пара чекає на поповнення. Дарма дехто критикував мексиканську красуню Салму Хайєк за те, що на церемонію оголошення номінантів на премію «Оскар» вона одягла досить коротку, але безформну сукню «дзвіночком». Виявляється, в актриси були причини не підкреслювати талію: 40-річна кінозірка чекає дитину.

Нещодавно в Україні з'явилися оригінальні рекламні ролики: мужні хлопці й звабливі дівчата переконують у перевагах контрактної служби у Збройних силах. Щось подібне є й у Сполучених Штатах, от тільки реклама армійського контракту там уже давно не актуальна — американське військо вже давно функціонує на професійній основі, і молоді люди самі охоче йдуть туди заробляти гроші. Інша річ — поліція.