Опівдні у селищі міського типу Маньківка Черкаської області запалав одноповерховий склад з іграшками ТОВ «Фенсі Тойз». «Горіли пластмасові іграшки на площі 500 квадратних метрів. Висока температура всередині приміщення та сильна задимленість ускладнювали роботу, тож боротися з вогнем було нелегко», — розповів «УМ» Сергій Бендерський, начальник райвідділу МНС.
У Шевченковому краю цього літа має вийти у світ продовження історикокраєзначої, художньопубліцистичної оповіді «Криві Коліна — крізь терни і роки»: перший том цього фоліанту було презентовано торік. «До другого тому ввійдуть фотографії, які мої односельці приносили тоді, коли ми готували до друку першу книгу про наше село, але вони туди не ввійшли. Окрім цього, у новому виданні продовжимо друкувати розповіді про сільські родоводи», — розповідає «УМ» мешканець Кривих Колін Володимир Мовчан.
На Черкащині судді поставили крапку в резонансній справі про браконьєрство в чигиринських лісах. Двом мешканцям Кіровоградщини — 42–річному приватному підприємцю Володимиру Седіну та 47–річному колишньому військовослужбовцю Григорію Цибику — Феміда «виписала» штраф у сумі 3 400 гривень і 5 100 відповідно. Окрім цього, кожен із любителів лосятини повинен виплатити завдані державі збитки у розмірі 25 тисяч гривень. Також, за рішенням суду, буде конфісковано автомобіль «Tойота», на якому «мисливці» тікали з місця злочину.
Леонід Фомінський звернувся з листом до посольства Японії в Україні, в якому пропонує свою допомогу постраждалим унаслідок цунамі японцям.
Незважаючи на весняне тепло, в атаку пішов грип: лише за останній тиждень в обласному центрі госпіталізовано 140 осіб, більшість з яких — діти. Така напружена ситуація тримається в місті другий тиждень. «Від грипу в Черкасах уже померли четверо людей. У трьох із них підтверджено «свинячий грип», — повідомив «УМ» головний державний санітарний лікар міста Василь Завгородній.
В опіковому відділенні Черкаської міської лікарні №1 більше місяця лікуються 26–річний Віктор Палкін та його 58–річна мати Віра Яківна із села Домантове Золотоніського району. Вони постраждали від вибуху газового балону. Мати та син отримали численні опіки, але, на щастя, встигли вибігти на двір. У ту ж мить їхня хата завалилася.
У Черкасах стартує оригінальний пілотний проект, завдяки якому з безробітних зроблять керівників. За ініціативою міської влади розпочинається навчання менеджерів–управителів для ефективного керування об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) . Якщо ці «студенти» успішно складуть іспити, то вони матимуть змогу очолити нові ОСББ. Передбачається, що завдяки новому проекту цього року із числа безробітних буде підготовлено близько двохсот таких керівників.
Біда в Сулинському заказнику — внаслідок зниження рівня води у Кременчуцькому водосховищі там масово гине риба. «Ми підрахували, що лише на трьох гектарах уже задихнулися майже два мільйони мальків ляща, плітки та срібного карася. А загибла риба є по всій території Сулинського заповідника», — розповів «УМ» Юрій Антоненко, старший державний інспектор місцевої держрибінспекції.
Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» б’є на сполох: щороку це підприємство витрачає 10 мільйонів гривень тільки на те, аби прочищати забиту каналізацію. «Черкащани сплутали сміттєві баки із каналізаційними трубами і викидають туди все, що заманеться, — картопляне лушпиння, огірки, використані памперси та жіночі гігієнічні прокладки. Це такий показник культури наших людей», — обурюється в розмові з «УМ» Василь Литвиненко, начальник цеху водопостачання і водовідведення КП «Черкасиводоканал».
Автор цієї знакової роботи — Михайло Чалий, сучасник Тараса Шевченка. «Михайло Корнійович Чалий пізнав Шевченка не лише з його творів, а й з приватного спілкування. Він — перший дослідник, який пройшовся стежками поета, який спілкувався з його родичами, друзями, колегами, який зібрав найбільше документів, листів, і все це збереглося в його архіві», — так представляв книжку на черкаській презентації Сергій Гальченко, упорядник видання, заступник директора іституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ. У тому ж архіві збереглися десятки запитань до Варвари Рєпніної, написані дослідником щодо життя Шевченка, і її відповіді — «так», «могло быть», «такого быть не могло».
