Цьогорічний фест, що розпочався 10 квітня, присвячений 75-річчю створення Національної спілки композиторів України. Програма «Музичних прем'єр сезону» традиційно «заповнена по вінця», а тому меломанам доведеться добряче постаратися, аби встигнути скрізь і всюди. Одних концертів понад двадцять, на них прозвучить більше 100 творів, переважна більшість з яких — прем'єри. Плюс презентації нових книжкових, нотних та CD видань, майстер-класи, міжнародна конференція «Музика у просторі сучасності: 2-га пол. ХХ— поч. ХХІ ст.» (12—13 квітня, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського) тощо.

Як і під час попередньої парламентської кампанії, всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» віддає перевагу закритим «спискоутворюючим» зборам, що тільки підігріває інтерес до переліку кандидатів у нардепи від цієї сили. А водночас — і провокує закиди в тому, що списки знову формуються непрозоро, волею кількох керівних осіб партії. Однак, закритим був учора з'їзд власне «Батьківщини», а збори всього Блоку Юлії Тимошенко, заплановані на 17 квітня, цілком можливо, будуть доступними і для гостей Юлії Володимирівни, і для преси. Однак наразі і це достеменно невідомо.

Як уже повідомляла «УМ», позавчора п'ятеро суддів Конституційного Суду (Віктор Шишкін, Дмитро Лилак, Володимир Кампо, Петро Стецюк та Ярослава Мачужак) заявили про тиск на них з боку «певних політичних сил», які форсують події і вимагають від КСУ негайних рішень з приводу конституційності указу Віктора Ющенка про розпуск парламенту і дострокові вибори. З контексту сказаного ними випливало, що йдеться про коаліціантів та пропрем'єрські сили. Як наслідок заяви — Конституційний Суд згорнув свою роботу з цього питання, пообіцявши зібратись наступного разу 17 квітня. Так зазначила прес-служба КСУ. Учора ж Президент Ющенко розпорядився надати державну охорону «суддям пiд пресом».

Інтернет-видання «Реальна політика» (Rpl.net.ua) оприлюднило «розшифровку» розмови двох досить цікавих жінок — нібито заступника міністра юстиції Олени Лукаш і нібито судді Конституційного Суду, заступника голови КС Сюзанни Станік. Згідно з цим текстом, юристка «Регіонів» ще з 2004 року просить у пані Станік (екс-міністра юстиції часів Кучми, призначеної в КС за допомогою Віктора Медведчука) зовсім небагато — «несколько заявлений о неконституционности указа и прогнозе решения в нашу пользу». Ще одне питання, яке необхідно вирішити, — «поработать в нужном ключе с колегами в суде».

Провести вибори у термін, визначений указом Президента про розпуск Верховної Ради, буде, м'яко кажучи, складно. Віктор Ющенко це чудово розуміє, а тому вважає, що строки проведення виборчої кампанії можуть стати предметом переговорів політичних сил. «Головне, щоб ми знайшли конституційне формулювання в питанні строків, щоб вони не піддавалися ревізії», — наголосив глава держави в інтерв'ю закордонним ЗМІ у вівторок увечері.

«Економічна ситуація у державі стрімко погіршується», — Прем'єр-міністр Віктор Янукович за один лише тиждень відійшов від бравурних маршів і визнав звинувачення, які упродовж останніх місяців висуває йому опозиція. Тепер, за старою доброю традицією, треба було знайти винних — і тому указ Президента про розпуск парламенту з'явився дуже вчасно. Ось у чому, виявляється, корінь усіх наших бід!
Тому першочерговим завданням уряду є... Правильно — всіляко блокувати фінансування дострокових виборів! І якщо проводити цю роботу послідовно та незламно, в державі настане рай, спокій та цілковита стабілізація, — вирішили члени Кабінету Міністрів на своєму вчорашньому засіданні.

Підстав для економічної дестабілізації в Україні немає, переконаний президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. За його словами, загострення політичної кризи не може безпосередньо впливати на економіку, яка живе за своїми законами. Український бізнес навчився жити в умовах перманентної політичної кризи. Зв’язок політики і економіки є слабким і має інерційний характер, оскільки виконавча влада займається не проблемами бізнес-середовища, а локальним бізнесом. З цієї ж причини не буде і помітних валютних коливань на ринку.

Уже минули ті часи, коли молода українська демократія викликала захоплення громадської думки Західної Європи. Фактично воно скінчилося разом зі змарнуванням історичного шансу, який давала Україні Помаранчева революція. Західний світ відвернувся від нездарних «помаранчевих» політиканів iз розчаруванням. У багатьох симпатиків революційних подій осені-2004-го тепер помітна виразна нехіть до вчорашніх героїв Майдану, навіть до Віктора Ющенка, якого його берлінські товариші назвали Гамлетом революції.