Веселим і багатим на події виявився Гран-прі Європи на німецькому автодромі «Нюрнбургринг». Перед стартами одному з поворотів траси присвоїли ім'я «Міхаель Шумахер-S», і сам семиразовий чемпіон «королівських перегонів» постійно був на першому плані, підтримуючи свою команду — «Феррарі». «Скудерія» розраховувала на гучну перемогу, адже за результатами кваліфікації «поул-позишн» виграв Кімі Райкконен, а Феліпе Масса був третім. Однак іншої думки був автомобільний фатум, небесна канцелярія і... Фернандо Алонсо. Саме іспанський гонщик із команди «Макларен-Мерседес» виграв цей етап, показавши справді чемпіонську майстерність.

Жінки — особи самодостатні й горді. Тому коли чоловіки їх ображають і кривдять, треба не ридати ночами з розпачу або бігати за «об'єктом», умовляючи його змилостивитися, а просто викреслити негідника з пам'яті. А перед тим, в ідеалі, змусити його подвійно компенсувати жінці всі моральні страждання. Саме за таким принципом живе колишня «Cтрашна Спайс», вона ж Мел Бі, нині — просто сольна співачка Мелані Браун. Після того, як безсовісний комік Едді Мерфі покинув її з дитиною на руках, та ще й намагався довести, що народжена нею дівчинка — не його донька, Мелані довго не страждала. По-перше, вона подала на мерзотника в суд, змусивши Едді здати кров на генетичну експертизу, яка довела, що татом маленької Енджел Айріс є саме він. А по-друге, знайшла нову любов — відомого продюсера Стівена Белафонте.

Нарешті Брітні Спірз знову стала сама собою. В неї, звісно, й досі вистачає проблем, у тому числі й із концертною діяльністю, до якої колишня поп-принцеса усе ніяк не може повернутися «по-справжньому» (виступи «під фанеру» в нічних клубах не рахуються). Але головний атрибут голопузої Брітні — пуп — повернувся!

Більш цивілізованими і «європейськими» прагнуть бути не лише колишні радянські республіки, а й містечка в африканській глибинці. Щоправда, далеко не завжди їм це вдається. Так, приміром, мешканці кенійського міста Лімуру будуть змушені змиритися з тим, що на їхніх вулицях повно віслючих кізяків. А все через те, що деякі земляки зі зброєю в руках (!) виступили проти ініціативи міської влади вдягнути ослів у... підгузки.

— Синку, думаєш, коли ти випив горілки й запив пивом, ми з батьком не почуємо, що курив?!

Такої грози, яка бушувала над Києвом в ніч на неділю, українська столиця не бачила давно. Люди просиналися серед ночі від страшного гуркоту, мружилися від яскравих небесних спалахів й похапцем зачиняли вікна — щоб до оселі, бува, не «закотилася» шарова блискавка. У ніч на понеділок «спецефектів» було менше, але громові розряди небесної електрики встигли налякати не одну сотню киян. «УМ» поцікавилася у синоптиків, з чим були пов'язані такі тривалі й інтенсивні грози і чи слід чекати «блискавичних» ночей найближчим часом.

Василь Цушко повернувся в Україну так само таємниче, як і вилітав звідси. Ще кілька днів тому міністерські та партійні чини зізнавались, що не знають точної дати прибуття міністра, аж 21 липня з'явилася інформація, що міністр уже на українській землі.

Станом на вчорашній ранок рятувальники підготували до завантаження на залізничну платформу дванадцяту цистерну, яка тиждень тому перекинулася внаслідок техногенної катастрофи під селом Ожидів Буського району на Львівщині. Для підняття цистерн залізничники проклали близько 50 метрів тимчасової колії, по якій до місця НП прибули важкі крани. Також було повністю відновлено ділянку колії на одному з напрямків руху.

Розмова з героями цієї статті почалася несподівано. Хоча зібралися обговорити похмуру тему, початок моторошно розвеселив. Письменник Василь Яковенко сказав таємниче: готується книга про «білоруський Майдан» (протести березня 2006 р. проти виборчих фальсифікацій). «Будемо цитувати у книзі одну українську газету, яка висвітлювала ті події найправдивіше, — «Україну молоду», — сказав письменник, — її кореспондентка навіть до в'язниці потрапила...» — «І саме їй ми зібралися зараз давати інтерв'ю!» — додав другий співрозмовник, опозиціонер В'ячеслав Сівчик, один із організаторів наметового містечка в Мінську у 2006 році. Тепер обидва — і Сівчик, і Яковенко — увічнюють пам'ять про жертви інших, значно страшніших подій. Нинішньої осені демократична громадськість усього колишнього СРСР відзначатиме роковини сталінського терору 37-го року.
У Білорусі й досі виявляють раніше невідомі місця масових розстрілів. Одну з таких братських могил знайдено нещодавно у лісах під Гомелем. Активісти громадського оргкомітету «Рік пам'яті», які в буквальному сенсі слова відкопали цю страшну інформацію, поділилися своїми побоюваннями. На їхню думку, влада Білорусі готова приховати правду про місця розстрілів 70-річної давнини неподалік білорусько-українського кордону. Про це й розповідає співголова громадського оргкомітету «Рік пам'яті» Василь Яковенко й активіст організації В'ячеслав Сівчик.