Цьогоріч придатні для польових робіт традиційні «лютневі вікна» відкрились на півострові дещо пізніше, ніж зазвичай. 24 лютого до сівби взялися перші господарства Білогорського, Сімферопольського і Сакського районів. Станом на 1 березня ранніми яровими засіяно понад 20 тисяч гектарів.

Тернопільський національний технічний університет свого часу цілком умотивовано був названий іменем видатного вченого у галузі фізики і електротехніки та громадського діяча Івана Пулюя. 165 років тому він народився у невеликому містечку Гримайлів теперішнього Гусятинського району Тернопільщини. Вищу освіти здобував у Відні (тоді регіон належав до Австро–Угорської імперії), куди син простого селянина добирався пішки. У Європі він так і залишився жити і працювати, але душею цей талановитий чоловік завжди був зі своїм народом.

Кожен середньостатистичний кременчуківець, який мешкає в забезпеченій більшістю благ цивілізації квартирі, за добу споживає 352, 5 літра води. Отже, за місяць — понад 10 із половиною тонн! Саме такі показники водоспоживання нещодавно за суто науковою методикою «вирахували» запрошені в наддніпрянське місто фахівці Харківської національної академії міського господарства. Згадані цифри практично не відрізняються від діючих у місті норм, від яких «танцюють» тамтешні комунальники при нарахуванні оплати за всі без винятку «водні процедури» (зазначимо, що кременчуцькі «мірки» близькі до тих, які застосовуються у більшості наших міст).

Днями відповідну постанову підписав виконувач обов’язків головного санітарного лікаря міста Віктор Самойленко. Бо ж саме такі відключення помешкань хронічних боржників (у «святцях» «Кременчукводоканалу» йшлося насамперед про тих, чиї борги за послуги водопостачання та водовідведення сягали понад півтори тисячі гривень), згідно з висновками санепідемстанції, «призводять до забруднення прибудинкових територій, під’їздів та можуть призвести до спалахів інфекційних захворювань серед населення міста». Так говорилося мовою офіціозу.

Третій світовий і п’ятий усеукраїнський рекорди витривалості встановив 22 лютого по полудню 31–річний іванофранківець Мирослав Федорчак. Упродовж години спортсмен–аматор, доклавши титанічних зусиль, 780 разів віджався на одній руці від підлоги. Попереднє досягнення канадійця Дуга Прудена, занесене в Книгу рекордів Гіннесса, що протрималося майже чотири з половиною роки, прикарпатець перевершив на 103 рази.

Реконструкцію та реставрацію об’єктів Шевченківського національного заповідника в Каневі, котру розпочали на Черкащині ще у 2004 році, виконано нині на 60 відсотків. Через недостатнє фінансування з держбюджету цю роботу черкащанам ніяк не вдається завершити. На добудову, зазначають фахівці, бракує 30 мільйонів гривень.

Ще одним цікавим об’єктом, який зможуть побачити туристи, котрі мандруватимуть маршрутом «Золотої підкови Черкащини», став щойно відкритий у місті Городище музей Семена Гулака–Артемовського. Такий подарунок до 197–ї річниці з дня народження засновника української класичної музики зробили його земляки.

Схоже, до здійснення давньої мрії тернопільських археологів залишилося небагато часу. У програмі облдержадміністрації щодо збереження і використання об’єктів культурної спадщини на 2010–й рік передбачено розробку проектно–кошторисної документації для створення унікального музею–скансену на території могильника Черняхівської культури в селі Чернелів–Руський, що в Тернопільському районі. Як відомо, черняхівська культура — одне з найяскравіших культурно–історичних утворень першої половини першого тисячоліття нашої ери на південному сході Європи. У період свого розквіту вона займала більшу частину сучасних українських земель та суміжні з ними райони сусідніх країн. Надзвичайно цікава тим, що, на думку більшості дослідників, її створили племена різного етнічного походження — сармати, даки, германці, скіфи та анти. Відкрив цю культуру в 1900 році фундатор української археології Вікентій Хвойка, а оскільки історичні знахідки виявив він біля села Черняхів на Київщині, то звідти й назва.

Рятувати Черкаси від надзвичайної ситуації, що виникла в місті після того, як товщина снігу перевищила норму в п’ять разів, чого не було останні 40 років, закликала городян міська влада. З цією метою черкаський мер Сергій Одарич виступив по місцевому телебаченню із спеціальною заявою, в якій закликав усіх небайдужих черкащан «допомогти місту в подоланні снігового колапсу». При цьому він пообіцяв, що добровільних помічників із лопатами приймуть на тимчасову роботу з розчищення від снігу вулиць, перехресть та тротуарів, а всі роботи оплатять зі спеціального фонду.

У мешканців Вінниці з’явилася надія, що місто не розділить долю української столиці, яка нині забудовується так, що їй реально загрожує втрата історичної своєрідності. І хоч обласний центр не може похвалитися надзвичайними архітектурними комплексами національного значення, він має свої неповторні родзинки. А головне, як показали висновки Інституту пам’яткоохоронних досліджень, тут чудово збереглось планування, яке сформувалося у минулі століття, та типовий для них характер забудови, чим низка інших обласних центрів похвалитись не може.