У народі кажуть, справжній чоловік повинен звести будинок, посадити дерево і виростити сина. І ця істина беззаперечна. Ви запитаєте: до чого тут свято будівельників? Але саме вони зводять будинки, в котрих житимемо ми і наші діти (звичайно, за наші кошти, адже держава давно забула про конституційні права громадян на безплатні квартири)...

Земельно-будівельний скандал, який розгорівся навколо Центральної міської клінічної лікарні (ЦМКЛ) міста Києва, обростає новими подробицями. Минулого тижня на території лікарні, яку столичні мешканці за звичкою називають Жовтневою, активізувалося будівництво багатоповерхівки. Працівники лікарні, налякані рішучими діями будівельників, просять захисту від «рейдерських» атак міської влади й припинити насильницьке захоплення лікарняної землі для приватних забудов. Люди Черновецького, у свою чергу, «котять бочку» на керівництво лікарні та звинувачують попередню столичну владу в лобіюванні інтересів проблемного забудовника. Інвестор, згідно з отриманими дозволами, здійснює підготовку до будівництва й прокладає на ділянці необхідні комунікації. А пацієнти з острахом спостерігають за ситуацією, не знаючи, що думати, кому вірити і чого чекати далі. «УМ» вирішила з'ясувати, що ж насправді діється за зеленим будівельним парканом...

Педагог-психолог і майстриня килимарства, член Національної спілки майстрів народного мистецтва з Кіровограда Олександра Пренко стверджує, що володіє ексклюзивною технологією виготовлення ляльок. Тобто вона сама її придумала, і таких ляльок — килимових — в Україні точно, а може, і ніде інде у світі — не робить більше ніхто. Матеріал для цих оригінальних витворів (цікавих, до речі, ще й тим, що їх дуже зручно розміщувати на стінах, тож вони можуть слугувати чудовою прикрасою для приміщень) — такі ж самі нитки, що їх використовують для виготовлення килимів. А саму техніку Олександра придумала передусім завдяки тому, що, навчаючи дітей у гуртку килимарства, шукала ідеальний метод передачі їм знань. Ну а яку дівчинку, скажіть, не зацікавить можливість власноруч зробити ляльку?

Родина Бутів до прадавньої культури має особливе ставлення. Бути їй не просто симпатизують — вони нею живуть. Суголосно із прізвищем звучить і створений 2000 року в Києві родинний гурт «Буття», який не лише зберігає і реконструює традиційні українські награвання та пісні, а й учить усіх непосидючих танцювати так, як це робили в українських селах сто, а то й двісті років тому. З Ганною Бут — винятковою танцівницею-навчителькою — «УМ» спілкувалася поміж її майстер-класами з народного українського танцю на цьоголітніх фестивалях.

Мабуть, над тим, що успіх може бути суперечливим, актриса Одрі Тоту вперше замислилася після фільму Жана Жене «Амелі». І її можна зрозуміти: з одного боку — всесвітня слава, яку принесла їй роль офіціантки Амелі та купа спокусливих пропозицій, а з іншого — ризик залишитися у цьому образі надовго, так і не спробувавши «на смак» інші натури та характери... Як довго Одрі «вирулювала» із цього «або-або» — про це знає лише вона. Але в актриси не віднімеш її рішучого бажання шукати все нові й нові штрихи для своїх екранних героїнь. У «Любить — не любить» її Анжеліка випускає кігтики, мило посміхаючись, — і цей процес виглядає дуже гармонійно.

Цього вівторка в Росії зустрічали як героїв, як воїнів, котрі повернулися з переможного походу, екіпажі наукового судна «Академік Федоров» та атомного криголама «Росія», що досягли Північного полюса, спустилися на океанське дно, i встановили державний триколор. «Застовплення» нових територій проймає росіян почуттями гордості. Решта ж світу стежила за цим демаршем щонайменше з тривогою.

Зусилля Заходу провести через Раду безпеки ООН план робочої групи ООН на чолі з Мартті Ахтісаарі про надання провінції Косово незалежності від Сербії провалилися з огляду на різке несприйняття плану Белградом та його адвокатом — Росією. Відтак США, ЄС та Росія домовилися створити «раду мудреців» у складі трьох осіб для чергового раунду перемовин щодо Косова. США в цій «трійці» представляє Френк Візнер, Росію — Олександр Боцан-Харченко, а ЄС репрезентований німцем Вольфгангом Ішингером.

Фармацевтична та медична корпорація «Джонсон і Джонсон», штаб-квартира якої розташована в Нью-Джерсі, повідомила, що подала судовий позов проти американського Червоного Хреста, вимагаючи від цієї гуманітарної організації... припинити використовувати знак червоного хреста. Причина, бачте, в тому що «Джонсон і Джонсон» має ексклюзивне право на використання цього символу.