— Клянися бути вірним ідеалам демократії!

— Клянуся, о великий повелителю!

Головний тренер збірної України Олег Блохін має зуб на наставника французів Раймона Доменека ще з тих пір, коли фахівці не зуміли домовитися стосовно календаря матчів у нашій відбірковій групі. Тиждень тому й український наставник, і його підопічні палали бажанням не пустити «трикольорових» на чемпіонат Європи.

У середу ввечері визначилися всі 16 учасників фінальної частини чемпіонату Європи, що влітку наступного року відбудеться на полях Австрії й Швейцарії. Останніми путівки оформили команди Португалії, Туреччини, Росії й Швеції. Уперше з 1984 року на головному континентальному форумі глядачі не побачать збірну Англії.

Вона простягла візитку «Дуже приємно, Норвегія!» У стандартній презентаційній картці не забула згадати, що вона — «вершина Європи», що третина її території — за Полярним колом, третина вкрита гірською тундрою, а на півдні влітку подекуди дозріває виноград. Батьківщина композитора Гріга і художника Мунка, письменників Ібсена та Гамсуна, країна тролів, саг, вікінгів, стрімких водоспадів, сотень озер, льодовиків і фіордів.

Свічки пам’яті відучора запалили і українці Франції. Цьогорічні заходи розпочалися минулої суботи покладанням вінків і колосків під Тріумфальну арку та месою у соборі Паризької Богоматері, яку правив архієпископ української автокефальної церкви з Бельгії Андрій Пешко і ректор собору «Нотр­Дам де Парі» Патрік Жаке.

Адміністрація президента Білорусі вирішила залучити на бік влади діячів культури. Так, днями голова ідеологічного управління АП Олег Пролесковський зібрав музикантів, зокрема гуртів N.R.M., Neuro Dubel, «Крама», «Палац», і пообіцяв зняти негласну заборону на виступи цих гуртів у країні. Однак це не ознака «ліберальності» влади Лукашенка, а, радше, своєрідний підкуп.

Президент Росії Володимир Путін, виступаючи у Палаці спорту в московських Лужниках перед п’ятьма тисячами учасників руху «За Путіна», у найжорсткіших виразах накинувся на російську опозицію, зокрема обізвав її представників «шакалами».

На майдані Незалежності — два намети, обабіч Хрещатика. Із синіми прапорами Партії регіонів по периметру. Жодної сцени або інших ознак святкування третьої річниці Помаранчевої революції. Ні, неправда: над дорогою з боку монументу Незалежності біля автобуса з гучномовцями стоїть хлопець і завзято вимахує помаранчевим прапором.