У місті Батана, що на сході Алжиру, терорист–смертник підірвав мечеть. У цей час, у четвер увечері, у храмі було чимало віруючих, отож самовбивця забрав із собою на той світ ще 15 людей. Крім того, 74 особи отримали поранення.

Людей, яких десять років тому вітчизняні підприємства масово виштовхували на вулицю без вихідної допомоги, лякала не тільки перспектива голоду. По той бік прохідної вони залишали друзів, дешеві путівки на море, скромні, але гарантовані обіди в заводських їдальнях, корпоративні вечірки у передсвяткові дні і взагалі цілий світ, що, власне, і був їхнім життям. З того часу, здається, минула вже ціла епоха. На зміну соціалістичній прийшла ринкова економіка, що традиційно потребує кваліфікованих кадрів. Але, як з’ясувалося кілька років тому, суто житейські уподобання потенційних робітників за цей час ніскільки не змінилися. На завод і тепер можна заманити людей лише разом зі старим, а то і набагато повнішим соціальним пакетом.

Ще кілька років тому український кінематограф усерйоз замислювався над гамлетівським «Бути чи не бути». Сьогодні, коли «бути» не викликає сумнівів навіть у найзатятіших песимістів, кіномитці згуртувалися над не менш відомими для культурного простору запитаннями «Хто винен?» та «Що робити?». Напередодні Дня кіно вони спробували презентувати власне бачення перспективи вітчизняного кінематографа. Дехто занурювався в аналітичні прогнози, хтось давав волю емоціям, але байдужих на зустрічі в одному з київських ресторанів точно не було.

Напередодні виборів соціологам довіряти складно. Газета «Сегодня» провела цікаве дослідження: від імені одного з кандидатів у депутати заплатила 4 тисячі доларів керівникові одного з численних «інститутів», який оприлюднює свої рейтинги, і той «намалював» абсолютно непрохідній партії великий відсоток. Однак залишаються в Україні й авторитетні соціологічні служби, які справді проводять дослідження громадської думки. Саме серед керівників таких центрів, які найбільше заслуговують на довіру, фонд «Демократичні ініціативи» протягом 28 серпня — 5 вересня провів експрес–опитування. Соціологам ставили три запитання: 1) якою, на їхню думку, буде явка на дострокових парламентських виборах, зокрема порівняно з виборами–2006; 2) останні дані щодо рейтингової позиції політичних сил, які з них перетинають або перебувають на межі виборчого бар’єру; 3) особливості громадської думки напередодні виборів.

Днями Полтавська обласна рада ухвалила звернення до уряду, в якому йдеться про необхідність «визначення постановою Кабінету Міністрів України 300–річчя з дня Полтавської битви ювілейною датою». Пролобіювали таку чолобитну до Кабміну близькі до влади обласного центру депутати облради від Блоку Юлії Тимошенко (нагадаємо, що в «парламентах» Полтави і області найбільше саме представників БЮТ). Відтак у зверненні спочатку перелічуються заплановані міським оргкомітетом із відзначення 300–річчя Полтавської битви заходи, серед яких — упорядкування території заповідника, реставрація пов’язаних із баталією 1709 року пам’ятників та споруд і навіть створення нових, зокрема, Арки єдності та примирення. А потім тим же таки урядовцям нагадують про «підготовлені й передані документи для отримання державної субвенції в 2008 році».

Запрошення преси до Лук’янівської в’язниці було зумовлене не лише цим приводом, а ще й потребою засвідчити: висока смертність серед засуджених у СІЗО №13 (упродовж останніх двох місяців тут від рук співкамерників та за станом здоров’я померли семеро підсудних) не пов’язана з прорахунками керівництва ізолятора. Адже від інфаркту, виразки та туберкульозу ніхто не застрахований, як i від агресії сусіда з діагнозом «шизофренія». Плюс відсутність кваліфікованої медичної допомоги — не повний штат, примітивні ліки.
З іншого боку, дехто нарікає на тривалу важку хворобу керівника СІЗО Івана Скоробогача, без міцної руки якого підлеглі дещо розпустилися. Після низки смертей підсудних з посади в.о. начальника ізолятора зняли Олексія Зайчковського, тож нині «Лук’янівкою» керує черговий заступник.

Вигляд головної площі столиці знову зазнає істотних змін. Попередня реконструкція Майдану була потрібна, проте не досконала. А відтак у КМДА вже навіть дозріли нові ідеї, як краще її впорядкувати. Пропозиції щодо покращення зовнішнього вигляду майдану Незалежності презентувало Головне управління містобудування, архітектури та дизайну Києва. За словами заступника начальника Віктора Глеба, в першу чергу увагу зосередять на перефарбуванні черепиці будинків усіх дахів на головній площі в теракотовий колір. Не зачепить нововведення лише будинок профспілок, оскільки він має плоску поверхню. Проте реконструкція таки відіб’ється і на профспілковому будинку. Згідно з пропозиціями, буде модернізоване електронне табло на ньому, а поруч з’являться «куранти» — годинник з музичним супроводом державного гімну та музичних творів на патріотичну тематику.

Для невеликого районного центру, яким є Чигирин Черкаської області, фінансові порушення, виявлені ревізорами тамтешнього КРУ, є досить резонансними: у місті не за призначенням було використано півмільйона бюджетних гривень. Отож, через зловживання владою посадовими особами Чигирин залишився без дитячого майданчика, а тамтешня школа та дитсадок — напередодні зими без автономного опалення.

Храм святого Володимира у селищі Новоархангельськ Кіровоградської області всією громадою будували майже 20 років. Жертвували, хто що міг: хто кошти, а хто і власну працю. Були й серйозніші меценати, без яких семикупольну красуню зводили б ще з пару десятків літ.

17 жовтня в курортному місті на Азові — Бердянську — відкриють пам’ятник українській жабі. Про це повідомив на прес–конференції голова Запорізької облдержадміністрації Євген Червоненко. Сказав неспроста. Адже сам «губернатор» матиме за честь стягнути з жаби біле простирадло на відкритті скульптури.