Місяць тому «УМ» розповіла про український футбольний клуб «Форум», який з 2002 року існує у Празі й бере участь в офіційних турнірах чеської столиці. «Форум» став своєрідним осередком для наших співвітчизників у Чехії, сюди приходять не лише заради спорту, а й просто, щоб поспілкуватися з іншими громадянами своєї держави. Фінансують клуб українські підприємці, які мають свій бізнес у Чехії, а деякі з них і виходять на футбольне поле. Голова Форуму українців Чеської Республіки Борис Чикулай у пошуках міцних спонсорів команди звертався до кількох вітчизняних організацій, що мають своє представництво у Празі.

Коли кореспондент «УМ» після перемог Яни Клочкової телефонував до Афін і розмовляв із віце-президентом Федерації плавання України Андрієм Власковим, цікаво було довідатися не лише про подробиці Яниного виступу, а й про можливості інших наших плавців у олімпійському Акватик-центрі. Пан Власков iз цього приводу жодних ілюзій не плекав, був небагатослівним і на питання про наступні ймовірні медалі відповів по-спартанськи коротко: «Сердінов». Це було вже після того, як на стометрівці брасом відверто провалився Олег Лісогор. Керівництво ФПУ робило основну ставку на молодого плавця з Луганська Андрія Сердінова, який не раз показував гарні результати «на Європі», був срібним призером чемпіонату світу-2003, вигравав етапи Кубка світу, але цього разу мав довести свою спроможність на турнірі особливої ваги — Олімпіаді, у найсерйознішому протистоянні — з крутими американцями. Ішлося про дистанцію — 100 метрів батерфляєм, на якій у недалекому минулому був лідером інший український плавець — Денис Силантьєв (цікаво, що в 2000 році він у цьому виді програми став бронзовим призером чемпіонату світу на «короткій» воді тут же, в Афінах). Щоправда, цього разу досвідчений «Містер Батерфляй», срібний призер Сіднея на 200-метрівці, не доплив на «сотці» навіть до півфіналу — в 1/4 він показав час 53,46 — четвертий у тому кваліфікаційному запливі, який, до речі, виграв Сердінов. 21-річний луганчанин не лише символічно, а й гідно прийняв естафету у старшого товариша, дійшовши до фіналу й налаштувавшись лише на перемогу.

Пекуче грецьке сонце все більше впливає на умови проведення Олімпійських ігор. Температура за 30 змушує залишати свої місця вболівальників на змаганнях тенісистів та плавців, шукаючи притулку в тіні, особливо скаржаться на гарячий пісок спортсмени з пляжного волейболу. За попередні дні Олімпіади вже 17 чоловік звернулися до медиків по допомогу з приводу теплових ударів; добре, що фактично біля кожного спортивного об’єкта є медичний пункт. До речі, ще на початку цього тижня повідомлялося, що з 5 мільйонів квитків на змагання XXVIII Ігор було реалізовано лише 3 мільйони, МОК критикував організаторів за численні порожні місця на трибунах, і греки готувалися до безплатної роздачі квитків. Але за такої спеки коло глядачів може не розширитися навіть «на шару»...

Напередодні матчу національних збірних у Ньюкаслі наша «молодіжка» поступилася англійським ровесникам у Міддлсбро (1:3). На превеликий жаль і сором, програла родоначальникам футболу наступного дня й головна команда країни, і, що найприкріше, без варіантів. Якщо Блохін перед матчем укотре вже казав, що такому грізному суперникові можна й поступитися, а головне, мовляв, щоб зміст гри був на високому рівні, то мусимо констатувати: 0:3 — найбільш відповідне свідчення нашого «змісту» і «якості». Загалом, українська збірна не знає смаку перемог уже 10 ігор поспіль, причому за весь цей час ми забили «аж» 3 м’ячі.

Дехто вже списав 30-річного Білонога з рахунків, коли він посів лише 8-ме місце на цьогорічному зимовому чемпіонаті світу в Будапешті. Але уродженець Білопілля Сумської області вперто йшов до своєї мети з того часу, як у 1992 році виграв молодіжний чемпіонат світу і проголосив бажання стати олімпійським чемпіоном. Травми й підозри у вживанні допінгу робили його лише більш цілеспрямованим, хоча за нашого життя це давалося дуже непросто.

Як відомо, українські гандболістки стали єдиною нашою командою в ігрових видах спорту, якій вдалося завоювати путівку на Олімпіаду до Афін. На останньому чемпіонаті світу дівчата лише в додатковий час поступилися у півфіналі майбутнім чемпіонкам — француженкам, тож маємо привід покладати на підопічних Леоніда Ратнера «медальні» сподівання. Перед відльотом до Греції наші збірниці навіть висловлювали незадоволення, що в разі перемоги 100 тисяч «у.о.» за золоту медаль доведеться ділити на всю команду, — це ж вийдуть «копійки» в порівнянні з винагородою за успіхи спортсменів-«індивідуалів». Та це принаймні доводить, що мета українських гандболісток в Афінах — найвища. До того ж команду супроводжує найкраща гандболістка ХХ століття Зінаїда Турчина, дружина легендарного тренера Ігоря Турчина, «батька» вітчизняного «ручного м'яча».

Несподіваною переконливою перемогою стрільця з гвинтівкою з Арабських Еміратів Аль-Мактума завершилися у вівторок змагання на подвійному траншейному стенді у чоловіків. Член королівської родини приніс своїй країні перше олімпійське «золото» в її історії. А ось для американського плавця Майкла Фелпса видатним було б інше досягнення — вісім золотих олімпійських нагород за одні Ігри. Як ми знаємо, ця планка амбітному тінейджерові не підкориться, проте спортсмен не тушується й продовжує робити посильний вклад у скарбничку команди США: уже в трьох із шести американських нагород найвищого гатунку є його частка, тобто саме Фелпс наразі вивів збірну США на друге після китайців місце в загальному заліку. А от інший відомий плавець, багаторазовий олімпійський чемпіон із Росії Олександр Попов, — провалився, навіть не потрапивши до фіналу стометрівки вільним стилем, колись його коронної дистанції. Що ж, час бере своє, доводиться поступатися місцем новим королям доріжок. Сенсаційною стала й перша за всю історію Олімпіад відсутність у вирішальному запливі на цій дистанції американців.

На жаль, не знайшли під собою ніякого грунту несміливі сподівання на нашу гімнастичну чоловічу збірну. Власне, ще до Олімпіади було зрозуміло, що трагічна загибель лідера команди Олександра Береша зменшить аргументи на користь повторення сіднейського досягнення. Нагадаємо, на Олімпіаді-2004 українці разом із Берешем посіли високе друге місце. Втім на цих Іграх омолоджений колектив у призери не вибився. У фіналі наші гімнасти стали сьомими з восьми команд, випередивши лише німців. Головна причина такого відкату — вкрай нестабільний виступ, особливо на коні, де було зафіксовано аж три (!) падіння українців.

Два роки тому 17-річна Олена Костевич — снайперка з пневматичним пістолетом — стала чемпіонкою світу, а потім і володарем Кубка світу. Тож декого може дивувати захоплення від перемоги тендітної симпатичної дівчини з Чернігова в Афінах на 10-метровій дистанції, мовляв, кому ж тоді вигравати? З цього приводу можна навести слова тренера вже триразової олімпійської чемпіонки Яни Клочкової — Ніни Кожух: «Ти можеш десять разів стати чемпіоном світу і сто разів рекордсменом, але все це не рахується, якщо ти хоч раз не одягнеш на шию золоту медаль Олімпійських ігор».