Степана Бичека, 59–річного члена ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери, попри всі клопотання адвокатів, які звертали увагу правоохоронців на вік і слабке здоров’я їхнього підзахисного, таки засудили до двох років умовно за незаконне зберігання зброї. Нагадаємо, Бичек був одним із тих, у кого в січні під час візиту на Прикарпаття Президента Віктора Януковича і спікера Верховної Ради Володимира Литвина міліціонери нібито вилучили цілий арсенал зброї, звинувативши у підготовці замаху на перших осіб держави. Зокрема, йшлося про автомати Калашникова, набої, радіостанції й навіть грим для зміни зовнішності.

Учора прес–служба обласної прокуратури повідомила про завершення досудового слідства у справі про звинувачення 28–річної мешканки Запорiжжя в ігноруванні материнських обов’язків. Народивши ще сімнадцятирічною, вона впродовж десяти років не дбала про сина, навiть дошкільні освітні заклади дитя не відвідувало. Підріс — подався на вулицю, яка й «виховувала» хлопчика. Взяли на облік як неблагополучного, невдовзі служба у справах неповнолітніх влаштувала його до спеціального притулку, та горе–мати не переінакшилася: жодного разу не провідала сина, пиячила й далі, ніде не працювала.

Черговий масштабний викид червоного шламу в області став причиною справжньої паніки: люди готові одягати протигази, аби не дихати отруйним пилом. А ось чиновники не тільки не бажають визнавати це надзвичайною подією, а й раді оголосити територію навколо Миколаївського глиноземного заводу заледве не курортом. Однак серед людей більш поширена думка, що саме через постійні викиди червоного шламу Миколаївщина вибилася у лідери України за кількістю онкологічних захворювань. «Кількість хворих збільшується з року в рік, — розповів «УМ» лікар обласного онкодиспансеру Микола Дерюгін. — Думаю, високому рівню зростання захворюваності вельми сприяють викиди як iз глиноземного заводу, так і з інших промислових підприємств».

Після двомісячного обурення громадськості, клопотань адвокатів, народних депутатів і рідних затриманих членів ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери, яких, нагадаємо, за версією самих міліціянтів, спершу нібито затримали за підозрою у причетності до пiдриву статуї Сталіна в Запоріжжі, а згодом перекваліфікували статтю й обвинуватили у вiдпилюванні голови пам’ятника, з–за ґрат вийшов один із затриманих — Віталій Вишнюк. Його перевели до тубдиспансера Запоріжжя. Хлопець захворів у буцегарні на туберкульоз. Щоправда, керівництво СІЗО, як і найвищі чини міліції, тривалий час визнавати й помічати цього не воліли.

Учора в український прокат вийшла фінальна частина трилогії «Кохання–зітхання». Цього разу тілесне перевтілення родини Голубєвих, добре відомої нашим глядачам, відбувалося за схемою: мама (Лія Ахеджакова) — донька (Крістіна Орбакайте), батько (Володимир Меньшов) — син (Гоша Куценко). Мистецьким об’єктом, за яким протягом фільму ганялася ця компанія, цього разу стала скринька з яйцями Фаберже, в яку, як з’ясувалося у фіналі, Петро Ілліч Чайковський заховав партитуру свого «Чижика–пижика».

Місцевий суд Жовтневого району Запоріжжя нещодавно допитав підсудних Антона Харитонова і Сергія Дьоміна, які донині акцентують: представників прокуратури на допитах не було, а покази з них зазвичай вибивали! Такий перебіг судового процесу засвідчує: крапка над «і» хтозна–коли буде, якщо основна база звинувачень — зізнання підозрюваних у кабінеті слідчого міліції.

Ще кілька років тому його практично ніхто не знав. Нині ж він входить до п’ятірки провідних майстрів легкоатлетичного багатоборства у світі. На чемпіонаті України, що минулого тижня відбувся в Сумах, 25–річний Олексій Касьянов був однією з найбільших зірок, при тому що нашій «королеві спорту» є чим пишатися. Утім на чемпіонат Європи, який наступної п’ятниці стартує у Парижі, запоріжанин не поїде. Чому саме, а також про особливості життя «залізних людей», Касьянов розповів «Україні молодій».

Історія з ювілеєм Лесі Українки не унікальна — минулого року мали аналогічні неприємності зі вшануванням пам’яті всесвітньо відомого драматурга Антона Чехова, коли на «Білу дачу» гроші виділили в останній момент. Музеїв, присвячених Лесі Українці, в країні нараховується п’ять: у Новоградi–Волинському — Літературно–меморіальний музей Лесі Українки (будинок, де вона народилася), Музей родини Косачів (там певний час жила сім’я), Музей Лесі Українки у Колодяжному (там вона провела значну частину свого життя), Музей Лесі Українки в Ялті (у цьому місті поетеса перебувала на лікуванні) і Музей Лесі Українки в Києві (тут вона прожила майже 10 років). Загалом цим острівкам пам’яті великої дочки українського народу ведеться непогано. Єдине, що в будинку в Ялті провалюється підлога, у Києві, незважаючи на центральне розташування, бракує відвідувачів, а музей у Новоградi–Волинському постійно ігнорує державне керівництво. «УМ» вирішила провести цими місцями віртуальну бліц–екскурсію i зупинитися на проблематиці кожного з них.