Відповідну ініціативу озвучив голова Львівської обласної організації Конгресу українських націоналістів Микола Пшевлоцький. Нагороду у вигляді золотого хреста пропонується вручати всім без винятку, хто боровся за самостійність Української держави незалежно від формувань і способу боротьби. Відтак, каже пан Пшевлоцький, це можуть бути і вояки Української галицької армії, і солдати УНР, УПА чи Закарпатської України. «Ця нагорода покликана об’єднати націю. Якщо ті, хто воювали в лавах радянської армії, боролися за Україну, я не виключаю, що і вони можуть бути удостоєні цієї відзнаки», — розповів він «УМ».

Українська модель Юлія Андрусенко увійшла до топ–п’ятірки красунь міжнародного конкурсу «Топ Модель Світу». Фінал конкурсу відбувся у Хургаді (Єгипет). За титули конкурсу, який цього року проводився вп’ятнадцяте, боролися дівчата більш ніж iз 40 країн.

29 січня минає 90 років з того дня, коли близько 500 українських курсантів, ліцеїстів та студентів стали до бою з чотиритисячною більшовицькою ордою полковника Муравйова у відчайдушній спробі захистити Київ, столицю молодої Української Народної Республіки. Українські пластуни відзначать цю дату інсценівками самого бою, теренівками (іграми на місцевості), пам’ятними вечорами та покладанням квітів.

У четвер одеські підприємства–перевізники на третину підвищили тарифи на проїзд у маршрутних таксі.

Про резонансне затримання стало відомо від новопризначеного керівника обласної міліції Полтавщини Михайла Цимбалюка. За його словами, полтавські міліціонери затримали банду злодіїв, що цілеспрямовано викрадали автівки по всій Україні. Автозлодії спеціалізувалися переважно на легковиках «ВАЗ» десятої моделі, хоча інколи, на «безриб’ї» задовольнялися й іномарками. Трохи переобладнавши викрадені «десятки», крадії за налагодженою схемою збували їх під виглядом нових.

Схоже, екс­міністр транспорту та зв’язку Микола Рудьковський таки «долітався». Мало того, що наразі одіозний соціаліст перебуває на підписці про невиїзд і змушений ходити на допити до слідчих СБУ. (Нагадаємо, що наприкінці минулого року СБУ порушило кримінальну справу за фактом незаконного використання державних коштів Мінтрансу на суму 390 тис. грн. — за ці гроші платників податків пан Рудьковський дозволив собі триденний вояж до Парижа із визнаною українською красунею 912 червня 2007 року). Йому доведеться познайомитися ще й зі слідчими столичної прокуратури. Адже саме сюди оперативники Головного управління з боротьби з організованою злочинністю МВС передали цікаві матеріали щодо іншого вояжу Рудьковського — тепер у Токіо.

Сьогодні Верховна Рада має розглянути у першому читанні низку законопроектів, поданих Президентом, як невідкладні. Серед них мав бути і законопроект «Про Національну гвардію України», створення якої передбачено на базі Внутрішніх військ МВС. Втім, напередодні Комітет ВР з питань нацбезпеки і оборони відхилив цей законопроект, направивши на доопрацювання. Позиція профільного парламентського комітету викликала відверте здивування керівництва ВВ. Ексклюзивне інтерв’ю з цього приводу «Україні молодій» надав Командувач ВВ Олександр Кіхтенко.

Два найсмішніші українські романи — «Аристократ з Вапнярки» і «Претенденти на папаху» — написав один письменник, Олег Чорногуз. Олесь Гончар колись сказав йому: «Ви перший український письменник, який довів, що літературною українською мовою можна написати сатиричний роман». Тобто без суржику і тарапуньківщини. Шармовитий Євграф Сідалковський — жевжик і гедоніст, авантюрист, бабій, нахаба — приваблював свободою і нестандартністю, а пригоди в «Фіндіпоші» були так стрімко закручені, що читалися не гірше за «Робінзона Крузо». Новий герой Чорногузового роману «Золотий скарабей» — український бізнесмен Сівкович, який свої мільйони зробив із лайна. Тепер він летить на екзотичні острови і розмовляє зі своїм далеким родичем по лінії Анни Ярославни, французом Анрі. Розмовляє про Верховну Раду і про те, що українські комуністи ввели податок на лайно, про те, як із Совковича він став Сівковичем, як врятувати землю від зас... ння тощо.
На тлі цілковитого висмоктування з пальців сюжетів сучасної української літератури фантазія Чорногуза буквально невичерпна. Тільки чому його немає на книжкових ярмарках, у книгарнях, на екрані телевізора, адже Олег Федорович, як і раніше, живе у своєму «Чорногузячому гнізді» в Кончі–Озерній, видає романи, і журнал «Червоний перець» значиться серед номінантів на Шевченківську премію. Він облаштував життя якось цілком незалежно від ринку і нової кланової кон’юнктури — і романи продаються, і читачі пишуть, і ті, хто себе впізнає, погрожують, і сусідка по дачі Женя Тимошенко поважає.

Велогонщик Володимир Дюдя є «ходячим» підтвердженням того, що по–справжньому талановита людина талановита в усьому. Прийшовши у велоспорт уже 14–літнім, хлопчина через якісь два роки виконав норматив майстра спорту міжнародного класу. Нині один із найсильніших трековиків світу цікавиться як науковими розробками вітчизняних фахівців (саме на Батьківщині йому відмінно зробили операцію на коліні), так і переймає практичні навички за кордоном. Володимир пише вірші і соромиться, наче школяр, коли спілкується з людьми, до яких відчуває велику повагу. Отримуючи приз найкращому спортсменові України за грудень 2007 року з рук президента НОК Сергія Бубки, Дюдя зашарівся і не зміг підібрати слова, щоб переказати свої емоції.

На Святвечір спортсмен відзначив своє 25–річчя. Із дружиною Світланою вони виховують сина. Через часту відсутність батька вдома маленький Владислав не одразу його пізнає, коли Дюдя–старший повертається з відряджень. І на питання «де твій тато?» впевнено вказує не на Володимира, а на його фотографію на стіні. Велогонщик збирається усунути цей недолік, але вже після Олімпійських ігор — у Пекіні він має велике бажання замахнутися на найвищу сходинку п’єдесталу.