Коли торік учасниця «Битви екстрасенсів» на одному з телеканалів Дарина С. зробила сенсаційний прогноз про можливу техногенну катастрофу на Дніпрогесі, це здебільшого викликало скепсис. Згодом версію можливої руйнації греблі і затоплення значної частини Запоріжжя оприлюднили місцеві ЗМІ, відтак міський голова Євген Карташов, посилаючись на висновки фахівців, тоді виступив з офіційним спростуванням: «Не вірте, Дніпрогес простоїть ще 300 років! Служби експлуатації постійно відстежують технічний стан тіла греблі — відхилень не зафіксовано».

Знаний серед хворих із вадами опорно–рухового апарату прикарпатський санаторій «Черче», названий колись відомим письменником Богданом Лепким «українським Карлсбадом», невдовзі може потрапити в пікантну ситуацію. Розташовані біля нього торф’яні болота — основна цілюща «сила» цього бальнеологічного курорту — можуть опинитися в чужих руках, якщо переможцем аукціону, який цьогоріч проводитиме Міністерство охорони навколишнього природного середовища, стане не ДП «Черче». «Хтось із великими грошима може купити ліцензію на видобування цих грязей і потім продавати їх нам утридорога. Це ж абсурд. Ми маємо акт на постійне користування землею в межах торф’яних боліт, і громада села Черче нікому не дозволить сюди зайти, якщо хтось інший, навіть з космосу, матиме ліцензію», — переконує «УМ» головний лікар санаторію Михайло Падучак.

Про жалісливість іванофранківців, котрі подають милостиню навіть недбало загримованим «під калік» жебракам, не знають хіба що ліниві закарпатці ромської національності. Вочевидь тому із наближенням світлого Воскресіння Христового в обласному центрі Прикарпаття вже побільшало смаглявих «прочан» із сусідньої області та їхніх підручних слов’янської зовнішності. На це під час наради в міськвиконкомі, зокрема, звернув увагу мер Івано–Франківська Віктор Анушкевичус. «На доброті іванофранківців роблять бізнес абсолютна більшість людей, котрі займаються жебракуванням, — зазначив він. — Якщо ми не проведемо відповідної роботи, то на Великдень матимемо в себе пів–Закарпатської області».

Електронний облік пацієнтів та відвідувачів двох підпорядкованих поліклінік у четвертій міській клінічній лікарні Полтави започаткували півтора десятиліття тому. Однак якщо тоді йшлося, в основному, про зменшення за рахунок комп’ютеризації внутрішнього паперового «валу», насамперед у реєстратурах, то сьогодні ті ж таки електронні новації вийшли далеко за межі «домашнього» вжитку. Тільки–но презентований сайт лікарні «відкрив» її практично всьому світові. А найголовніше — наблизив медичний заклад до безпосередніх споживачів його послуг.

На роль піддослідного кролика в цьому інноваційному експерименті донецькі мужі, що усілися на Печерських пагорбах, вибрали свою вотчину — Донецьку область. Тож один із найбільших регіонів–донорів очікують цікаві часи. Ніхто не каже, якими вони будуть, але регіон, що добряче постраждав за два останні кризові роки, має стати піонером інноваційних перетворень. Словом, у регіоні у зв’язку з цим очікують на економічний стрибок, а сама Донеччина може зіграти роль локомотива реформ для всієї України.

Цьогоріч у липні відзначатимемо 130–річчя від дня народження Володимира Винниченка. З нагоди ювілею у вересні цього року біля педагогічного університету, що названий ім’ям видатного земляка, буде встановлено скульптуру письменника. За задумом розробників проекту, пам’ятник заввишки 3,65 метра стане центром архітектурної композиції із фонтаном, площею та зеленими насадженнями.

Понад 30 мисливців разом із міліціонерами, рятувальниками та ветеринарами минулих вихідних вчинили облаву на загадкового чупакабру в одному з лісів у Здолбунівському районі на Рівненщині. Однак, як зазначає УНІАН, лови не дали очікуваних результатів.

У березні Сумському художньому музею виповнилося 90 років. Він по праву вважається одним із найбагатших музеїв України. «Не кожен обласний центр має такі твори вітчизняного та західноєвропейського мистецтва, тим більше коли йдеться про XVI століття», — переконана директор закладу Галина Ареф’єва. Але цінна колекція відкрита відвідувачам лише на шість відсотків — для більшої експозиції просто немає місця.

Передвиборче спустошення урядом Юлії Тимошенко місцевих скарбниць­ задля латання «дірок» у загальнодержавному бюджеті (нагадаємо, що тоді «центральне» Держказначейство просто вилучило «нагору» зосереджені на рахунках своїх філій кошти органів місцевого самоврядування) сьогодні вилазить величезною кредиторською заборгованістю за минулий рік. Зокрема, на Полтавщині підприємствам і організаціям, які виконували вкрай необхідні тамтешній громаді роботи або надавали відповідні послуги, тільки з обласного бюджету не сплачено понад вісім мільйонів гривень.

Віднедавна всі місця паркування авто в обласному центрі — за винятком території, прилеглої до міського ринку — стали для водіїв абсолютно безкоштовними. Таке рішення ухвалила Тернопільська міськрада, а щедрість її пояснюється дуже просто — більшість парковок була збитковою.