«Синьо–жовта» нічия

«Синьо–жовта» нічия

Чергові виїзні матчі в рамках вищої російської ліги флагман українського хокею провів у Рязані й Воскресенську. Рязанцям «Сокіл» виклав урок гри в хокей у першому матчі, а в другому таки здався під натиском непоступливих господарів. Ще більш принциповими вийшли поєдинки киян із третьою наразі командою дивізіону «Захід» — воскресенським «Хіміком».

На повний зріст «під кулями»

На повний зріст «під кулями»

90–та річниця бою під Крутами — дата непересічна. Невелике село Крути, яке тулиться до однойменної залізничної станції у Борзнянському районі Чернігівської області, здається, закинуте на край світу. Увагу цілої країни Крути стали привертати лише останніми роками — відколи з ініціативи Президента Віктора Ющенка річницю бою 29 січня 1918 року почали відзначати на державному рівні, біля невеликого пам’ятного кургану з хрестом виріс більший, із меморіальною університетською колоною та тризубом, і сюди почав навідуватися сам глава держави. Цього року «родзинкою» заходів з нагоди річниці крутянських подій стало військово–історичне дійство — реконструкція бою на цьому полі 90 років тому.

Думали будувати, довелось голодувати

Думали будувати, довелось голодувати

Учора в Києві, на перехресті Банкової і Лютеранської, знов ішла маніфестація. Як у часи «України без Кучми» або акції «Повстань, Україно». І знов, як колись, месиджі лунали у бік президентської адміністрації — тільки до повалення кучмівської влади їхні автори вже не закликали. 4 лютого пам’ятне місце згуртувало ошуканих вкладників компанії «Еліта–Центр».

Тупик Ілліча

Тупик Ілліча

Площа «Красной Прєсні» має залишитися в столиці України, вирішили депутати Київської міськради на засіданні 24 січня. Заступник голови Комісії з перейменування і пам’ятних знаків Київради Сергій Рудик вбачає в такому рішенні намагання депутатів сподобатись частині електорату напередодні можливих дострокових виборів до органів самоврядування. Адже ще півроку тому фракції «Нашої України», БЮТу та Блоку Кличка підтримували ініціативи Президента України стосовно перейменування вулиць та демонтажу пам’ятників ідеологам і виконавцям геноциду, масових розстрілів, масштабних політичних репресій в Україні.

Шапками закидали ледь–ледь…

Шапками закидали ледь–ледь…

Насипаний навмисно для Кубка Федерації ґрунтовий корт харківського Палацу спорту «Локомотив» виявився щасливим для українських тенісисток: попри ускладнення, створені власними ж руками, підопічні Володимира Богданова стартували з перемоги в неофіційному чемпіонаті світу серед жіночих збірних. Битими виявилися молоді бельгійки.

Володимир Ар’єв: На кожного Тедеєва знайдеться свій Кендзьор

Володимир Ар’єв: На кожного Тедеєва знайдеться свій Кендзьор

Ніхто нічого не скасовував: сьогодні вранці має відкритися ІІ сесія Верховної Ради VІ скликання. За Конституцією, веснянолітня сесія розпочинається у перший вівторок лютого. Курйоз урочистого дня полягає в тому, що досі незакритою є попередня сесія. Як писала «УМ», спікер парламенту Арсеній Яценюк не зміг оголосити про завершення сесії через блокаду трибуни. Відтак, як жартує один із попередників Яценюка Володимир Литвин, сьогодні в парламенті, можливо, доведеться двічі співати гімн: за фініш попередньої сесії і за старт майбутньої.

Дихай вільніше — пиши в Україні

Не витурювати до Росії, де його життю нібито загрожує небезпека, редактор кемеровської регіональної газети «Російський репортер» та керівник місцевого відділення опозиційного «Об’єднаного громадянського фронту» пан Косвинцев просив нашу владу ще в лютому 2007 року. За його словами, у РФ недругів нажив через публікацію низки матеріалів, в яких викривав корупцію серед місцевих чиновників, у високих міліцейських колах, а також за співробітництво з опозиційною «Новою газєтою», де свого часу працювала покійна нині журналістка Ганна Політковська. Оскільки, стверджував Олександр Косвинцев, на батьківщині на нього полюють спецслужби, залишився чекати на відповідь української сторони про надання політичного притулку, не повертаючись до Росії.

Універсальний режисер

Універсальний режисер

«Це страшна втрата, — засмучено сказала «УМ» актриса Ольга Сумська. — Можна сказати, що він був режисером мого життя, адже популярність, слава, нові ролі й пропозиції прийшли до мене після серіалу «Роксолана». Я хотіла попасти потім у кожну його картину, і він мене пробував, але акторів затверджували в Москві, бо всі фільми зараз знімаються за російські гроші, і, відповідно, вони там затверджували російських актрис. Більше того, пропрацювавши більше 10 років у театрі імені Лесі Українки, звання «Заслужена артистка України» я теж одержала з подачі Бориса Костянтиновича і студії «Укртелефільм».