За кількістю маєтностей Святого Миколая Івано–Франківщина не знає рівних не тільки в Україні, а й, очевидно, на всьому земному благодійному просторі. Лише в Косівському районі існує два офіційно проголошені «миколаївські» центри: один — «маєток» у вигляді дерев’яної каплички на галявині біля села Черганівка, другий — «садиба» в конторі Національного природного парку «Гуцульщина». Між челядниками обох офісів розгорілися міжусобиці за верховенство, проте реалізація грандіозних планів, зокрема створення біля Черганівки своєрідного гуцульського «Діснейленду», помпезно презентованого рік тому, відбувається повільнішими, ніж черепашині, темпами.
Та є на Прикарпатті ще третя адреса — «Містечко милосердя» Святого Миколая, розташоване на західній околиці Івано–Франківська, де без зайвого галасу й уваги мас–медіа щоденно, а не лише з наближенням 19 грудня, твориться добро під патронатом найулюбленішого малечою святого.

У понеділок на офіційному інтернет–сайті футбольного клубу «Арсенал—Київ» з’явилося повідомлення, що на відомого в минулому футболіста, а нині — головного тренера клубу Олександра Заварова та його дружину в під’їзді їхнього будинку напав невідомий з вогнепальною зброєю. «Зловмисник вдарив Заварова, а потім навів зброю на дружину тренера», — сказано в повідомленні. У цей момент, за версією сайту, з’явилися співробітники Печерського райвідділу міліції, затримали зловмисника й вилучили в нього зброю. «Подію можна розцінити як замах на родину головного тренера ФК «Арсенал», — вважають у клубі. Що ж насправді сталося того вечора?

Апеляційний суд Донецької області вчора вирішив етапувати до Молдови підозрюваного у «чорній трансплантології» громадянина Ізраїлю Міхаеля Зіса. За останній місяць Ворошиловський райсуд Донецька двічі розглядав справу пана Зіса, який просився під підписку про невиїзд. Спочатку, у листопаді, суд вирішив залишити підозрюваного під арештом, але вже минулого тижня той самий суд і той самий суддя вирішили звільнити «чорного трансплантолога» під підписку про невиїзд. Правда, повітря свободи підозрюваний так і не встиг ковтнути. Практично не покидаючи зали суду, міліція затримала Зіса вдруге.

До написання цього матеріалу мене спонукала випадково підслухана розмова трьох жінок пенсійного віку, які сиділи на одній зі столичних зупинок в очікуванні «пільгового» автобуса. Власне, бабусі так голосно обговорювали наболілу тему здоров’я і нездоров’я, що не почути їх було просто неможливо. Після традиційного конкурсу діагнозів (у кого хвороба страшніша й невиліковніша) й критикування медикаментів (дорогі й неефективні) бабці почали обмін «чудодійними» рецептами очищення й омолодження організму, вдало випробуваними мало не всіма «болящими» родичами. «Якщо лице жовте або в прищах, нудить від жирного і болить у правому боці, треба чистити печінку, — безапеляційно мовила одна з бабусь. — Уранці з’їсти три яєчні жовтки, змішані з цукром, лягти з грілкою на правому боці, а через годину піти в туалет. Усі шлаки виходять!»
Заінтригована інформацією, я вирішила з’ясувати, чи справді простий метод (який ще називають тюбажем, або «сліпим зондуванням) здатний творити дива. Утім, як розповіла «УМ» завідувач кафедри гастроентерології, дієтології, ендоскопії НМАПО імені П.Л. Шупика, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Наталя Харченко, така процедура допоможе не кожній людині. Є пацієнти, які після самостійного проведення тюбажу опиняються... на операційному столі!

Коли людина голодна, сфінктер Одді (на малюнку — цифра 4) скорочується, блокуючи вихід із жовчної протоки (3), і жовч не потрапляє до дванадцятипалої кишки (5). Але печінка (1) безупинно виробляє жовч, продукуючи за добу близько одного літра зеленувато–жовтої рідини. Коли вихід у кишечник виявляється закритим, жовч вільно надходить до жовчного міхура (2). Стінка міхура дуже активно всмоктує з жовчі воду, відповідно, концентрація жовчі в міхурі може перевищувати концентрацію жовчі, щойно виробленої печінкою, в 10—20 разів.

Традиційний процес читання газет у нашій державі вже найближчим часом може перетворитися на такий собі елегічний спомин про «кращі часи». Друковані видання, принаймні деякі з них, нині опинилися на межі вимирання та цілковитої самоліквідації: шлях до читача їм надійно перекривають ... партнери–розповсюджувачі. Редакція, творячи навіть найгеніальніше видання, насправді робить навіть не півсправи, а значно менше. Після того як примірник газети покидає друкарський цех, у нього є два шляхи: передплата і роздріб. На першому з них палиці у колеса всіх без винятку редакцій вставляє державний монополіст «Укрпошта». На другому — знову ж таки вона та ще ціла низка приватних структур, які активно використовують задля власної кишені переваги єдиного гравця на ринку.

«Конфлікт ідеологій» виник у селі Чубарівка Пологівського району, на батьківщині Власа Чубаря, колишнього голови Раднаркому УРСР і міністра фінансів СРСР 30–х років. Хоча згодом він сам став жертвою сталінського режиму (у 1939–му 47–річного Чубаря розстріляли як ворога народу), в облраді та облдержадміністрації вирішили, що не личить селу носити ім’я одного з організаторів Голодомору, як не–доцільно тратитися на пам’ятник і функціонування музею такої суперечливої особистості.

Свого часу професор Сумського державного університету Леонід Мельник запропонував зробити Суми екологічною столицею України. Звісно, базуючись на наукових даних. І хоча Леонід Григорович жартома називав свою ідею «сумськими Нью–Васюками», та був переконаний, що раніше чи пізніше в тому чи іншому вигляді вона втілиться в життя. Задум ученого жив, трансформувався, обростав пропозиціями. «Екологічна столиця» набула іншого формату: Екополіс «Еко–Сумщина». І для обговорення теми вже збиралася міжнародна конференція, що рекомендувала практичне втілення.

Періс Хілтон набридло сидіти на шиї в батьків. Звісно, скандальна білявка й без «кишенькових» від татуся заробляє чималі гроші — як телеведуча й модель. Але тепер спадкоємиця готельної імперії вирішила зайнятися власним бізнесом. Днями Періс презентувала в Берліні власну торговельну марку Rich Prosecco. На диво, під цим брендом вироблятимуть не одяг чи аксесуари, як це зазвичай прийнято у знаменитостей, а слабоалкогольні напої та вино.