— Для багатьох в Україні стало несподіванкою, що найвищу літературно–мистецьку премію імені Тараса Шевченка цього року одержала громадянка Бразилії Віра Вовк.

— Можу сказати, що ця премія має надзвичайно велику вартість якраз для українців Бразилії. Бо наша громада, на жаль, завжди на марґінесі, між іншими націями, між іншими етносами в Бразилії. Так що сам факт, що хтось із них дістав Шевченківську премію — це дуже й дуже важливо, це підносить їх самопочування, віру в себе, і те, що їх Україна пам’ятає.

Це трохи схоже на УНА–УНСО локального масштабу. Але тільки трохи. Летючі бригади руху «Збережи старий Київ» з’являються в місцях, до коїться несправедливість, переважно у вигляді незаконних забудов. Між собою активісти «ЗСК» спілкуються в інтернеті, один з їхніх ресурсів — уже досить добре відомий серед киян інтернет–блог community.livejournal.com/saveoldkyiv. Рух не структурований, позбавлений поділу на лідерів і підлеглих, упізнаваної атрибутики абощо. Програма й мета — одна: вберегти залишки Києва від тих, хто їх нищить. Робиться це цілком серйозно і завзято, але з елементами карнавальності, яка є навіть в імені сьогоднішнього «УМівського» візаві.

Чапай каже (тобто пише у своєму ЖЖ), що народився він у 1919 році, так і не потонув у річці Урал, бо «вічно живий і молодий». А ще — стверджує, що «папаха та шашка forever». Мабуть, вся ця екзотика була варта того, аби добряче побігати за Чапаєм — від інтерв’ю він відмовлявся, бо вважав це нескромним по відношенню до інших представників «ЗСК». Зрештою, подіяв аргумент, що для запису на диктофон усього Чапаєвого війська треба, мабуть, бути майором Мельниченком, тобто мати купу часу й електронної пам’яті. А в іншому випадку рух має делегувати у спікери когось одного. Отже, делегат Чапай. Живий і молодий — зі словом про Київ.

У київському клубі недавно спостерігала цікаву картину. Сидить хлопчина за сусіднім столиком і безтямно закоханими очима впивається у дівчину–крашанку з байдужим поглядом. Ще одна жертва весняної закоханості, подумали з приятелькою і вирішили їх познайомити, чого б це не коштувало.

Десятки книжок повстали проти нього — і Стівен Кінґ почав розчинятися у власній творчості. Він і раніше не гребував повертатися до вже відпрацьованого матеріалу й заселяв нові романи старими героями, надокучливими сюжетними конструкціями та монстрами, позиченими зі складу готової продукції. Але більшість такого штибу флешбеків не розчаровували публіку — навіть на мініатюрному майданчику фантазії «король жахів» примудрявся започаткувати вавилонського масштабу будівництво, і саме це видовище завжди вражало. Зрештою, кожна цеглина лягала на своє місце.

У голлівудської зірочки Ліндсей Лохан — знову проблеми. Ні, не в сенсі алкогольної залежності (від цього 21–річна акторка нібито вилікувалася). Тепер до неї висувають фінансові претензії. Колишній особистий охоронець Лохан подав на знаменитість до суду, заявивши, що хазяйка взагалі ніколи (!) не платила йому за роботу.

Чоловік приходить додому з магазину. Дружина виймає продукти і розставляє в холодильнику. Дружина:

— Слухай, тобі одну пляшку з пивом неповну продали!

Чоловік (дивиться на чек):

— Гм... Що я там купив... Одну повну, одну неповну і ще чотири порожні.

Учора ввечері, вже після підписання цього номера «УМ» до друку, мало розпочатися засідання Кабміну, присвячене проблемі поновлення земельних аукціонів. Нагадаємо, йдеться про суперечку з цього приводу Президента та Прем’єра: Віктор Ющенко цього тижня зупинив постанову Кабміну про продаж земель несільськогосподарського призначення на аукціонах, у відповідь Юлія Тимошенко звинуватила Банкову в потуранні «земельній мафії». Перебуваючи з візитом у Єгипті, Президент відповів на запитання кореспондента «УМ» із приводу «земельного» скандалу у владі.

Учора Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ України до Світової організації торгівлі. Це останнє коло СОТівської дистанції, якою наша держава йшла понад десять років. За ратифікацію протоколу проголосувало аж 411 народних депутатів: 164 — Партія регіонів, 155 — БЮТ, 72 — «НУНС», 20 — Блок Литвина. Не підтримали ратифікацію тільки комуністи.

На сьогодні за кордоном перебуває близько чотирьох із половиною мільйонів українських трудових мігрантів. Найбільше наших у Росії — 2 мільйони, потім в Італії та США — по 500 тисяч, а також у Польщі — 450 тисяч осіб. Далі в рейтингу найпривабливіших «робочих місць» йдуть Іспанія (там працюють близько 250 тисяч наших співвітчизників), Чехія (150 тис.), Португалія (75 тис.), Греція (75 тис.), Велика Британія (70 тис.), Нідерланди (40 тис.).